Військовий врятував ікони з руїн у Костянтинівці. Тепер вони зберігаються у Ковельському музеї

Ікони серед уламків у Костянтинівці

Солдат Олександр Головницький знайшов ікони серед уламків зруйнованого будинку. Шість образів він передав до Благовіщенського собору, ще два — до Ковельського історичного музею. Воїн ніс їх, здолавши 20 кілометрів пішки. Коли вийшов із зони бойових дій, передав ікони побратиму Ігорю Пінису, а той передав їх до Ковельського історичного музею.

Обидві ікони потребують реставрації.

«Реставрація планується в перспективі за наявності коштів», — розповіла головна охоронниця фондів музею Мирослава Мороз.

Ікона Божої Матері Козельщанської

Ікона Божої Матері Козельщанської має непросту історію. До України вона потрапила з Італії у XVIII столітті, а згодом опинилась у Козельщині на Полтавщині. У 1880 році перед цим образом сталося зцілення, після якого святиня здобула широку шану по всій країні.

За словами Мирослави Мороз, донька графа Капніста вивихнула ногу. Лікарі і курорти не допомогли, і тоді дівчина помолилася перед сімейною іконою, прохаючи стати на ноги. Після цього вона видужала.

Образ широко тиражувався — і експонат, що надійшов до музею, є саме друкованою репродукцією, а не традиційною темперною іконою. На ній зображена Богородиця, що сидить із немовлям на колінах, поруч — стіл із мискою та ложкою. Це характерна деталь саме цієї іконографії.

Ікона Божої Матері Козельщанської з КостянтинівкиАвтор: "Суспільне Луцьк"

«Червоний мафорій із зірками та зелений хітон відповідають традиційній символіці. Папір пожовк, потріскався, місцями відшарувався від основи. Спостерігаються втрати фарби, потемніння та механічні пошкодження — типові для паперових ікон», — описує стан образу Мирослава Мороз.

Такі літографії масово виготовляли у ХІХ — на початку ХХ століття у Почаєві, Львові та Києві. Вони були доступними, широко використовувалися в побуті, іноді наклеювалися на дошки або вкривалися лаком.

Ікона Пресвятої Богородиці

Ікона Пресвятої Богородиці виконана олійними фарбами на необробленій будівельній дошці. Первісно живопис частково закривав металевий оклад — про це свідчать сліди від 14 цвяхів у верхній частині образу. Відкритими залишалися лише обличчя та руки фігур, тому саме вони опрацьовані детальніше, тоді як решта композиції має схематичний характер.

За словами Мирослави Мороз, лики, долоні та стопи вкриті лаком, який частково не збігається з контурами зображення — ймовірно, його нанесли вже після встановлення ризи.

Образ належить до іконографічного типу Провідниці, проте виконаний у спрощеній народній інтерпретації. Дерев'яна основа деформована, є сліди вологи та ураження шкідниками.

Ікона Пресвятої Богородиці з КостянтинівкиАвтор: "Суспільне Луцьк"

«Ікона є характерним зразком побутового сакрального мистецтва кінця ХІХ — початку ХХ століття, що поєднує канонічні мотиви з локальними ремісничими практиками», — підсумовує Мирослава Мороз.

Після наукового опрацювання обидва образи будуть представлені в оновленій музейній експозиції «Україна незламна».

Ікона з окупованої Званівки на Донеччині зберігається у музеї на Рівненщині. Її врятував військовий

Виходили пішки на світанку. Військові вивели з Костянтинівки жінку з 5-річним сином

У Києві вшанували пам'ять «Пістона» — Героя України з «Азову». Він загинув, обороняючи Маріуполь