Ікона з окупованої Званівки на Донеччині зберігається у музеї на Рівненщині. Її врятував військовий
Військовий капелан Іван Давиденко привіз до музею дерев'яну ікону Богородиці з монастиря Серця Христового Чину Святого Василія Великого УГКЦ у селі Званівка на Донеччині. Тепер це село окуповане російськими військами.
Ікону врятував побратим капелана — боєць Євген Плохотнюк з позивним «Кабан». Він увійшов до зруйнованого монастиря, коли до фронту лишалося чотири кілометри. Забрав два образи: вишита ікона відправилася до Лондона, дерев'яна — до музею на Рівненщині.
Ікону передали у Здолбунівський музей
«Її передав Іван Давиденко. Він військовий капелан, який просто випадково зайшов до музею, послухав екскурсію, і каже: "Я вам щось привезу". І привіз цю ікону. В неї насправді цікава історія», — розповідає директор Здолбунівського музею Олександр Чижевський.
Ікона невелика — 40 на 30,5 сантиметрів. На ній зображена Діва Марія з дещо нахиленою до Ісуса головою; немовля сидить на її лівій руці й піднімає праву в благословенному жесті. Обидва дивляться просто на глядача.
Чижевський зізнається: історичної цінності як такої ікона не має. Але це не применшує її значення.
«Сама по собі ікона не суперстара. Я б не сказав, що вона несе якусь історичну цінність, але факт того, що вона могла бути втраченою — це вже її цінність. Інший факт, що військовий попри ризик обстрілу, попри ризик там бути пораненим, пішов в монастир і витягнув ікони», — каже Чижевський.
Окрема деталь — боєць, який ризикував заради ікон, є атеїстом.
Монастир у селі Званівка на Донеччині, де знайшли ікони
«Що його надихнуло взяти саме ікони з монастиря — це питання, але це, мабуть, про нашу спадщину, про те, що її варто зберігати. І це якось його надихнуло. Сам Іван, який передавав, каже, що це трохи глибше, аніж просто ікона, — це те, за що ми, власне, і воюємо», — каже Чижевський.
До фондів музею ікона потрапила наприкінці 2025 року. Реставрувати її поки не планують — навпаки, хочуть зберегти саме в такому вигляді, якою її передав військовий.
«Важливо було зберегти ікону, якою вона до нас прийшла. Реставраційних робіт ми поки що робити не будемо. Єдине, що ми зробили — це покрили від того, щоб вона не псувалася. Можливо, будемо колись це все реставрувати, але точно не зараз, бо саме в такому вигляді вона є цінною».
У березні 2026 року фахівці завершили повну 3D-оцифровку образу.
«Вона вже в будь-якому випадку буде збережена, тому що ми зробили повну 3D-модель. Був довгий процес того, щоби її якісно оцифрувати, зібрати до купки усе, що ми можемо дізнатись про Званівку та про власне цей монастир. Поки складно з додатковою інформацією. Закінчили оцифрування фактично минулого тижня», — розповідає директор музею.
Зараз ікона розміщена в експозиції про російсько-українську війну. Але в майбутньому музей планує окрему виставку — про артефакти з окупованих територій.
«Ми взагалі плануємо робити окрему виставку, тому що маємо досить багато речей, які через війну потрапили до музею. Там — від зубів мамонта і до ікон, плиток, черепичок з Бахмута. Дуже цінні артефакти з територій, які, на жаль, зараз є окупованими. Ми точно зробимо про це окрему історію і окрему виставку. І ця ікона буде її частиною».
Свої в Telegram 
