«Цих спогадів мені вже ніколи не позбутися»: як лікар з Маріуполя працює уздовж лінії зіткнення

ПРООН Україна – Програма ООН із відновлення та розбудови миру – опублікувала на своєму ресурсі розповідь про Олега Полупуднова – медика, який з 2014 року працює впритул до лінії фронту. Невропатолог, випускник Донецького медуніверситету, вважає це своєю місією. Ілюстрації до розповіді спеціально для ПРООН намалювала Оксана Скворчинська. Надаємо історію повністю.
«Їхні повні сліз очі я пригадую і досі»
У 2014 році Олег Полупуднов долучився до Грецького медичного центру в Маріуполі, що надавав гуманітарну допомогу в охоплених конфліктом Донецькій і Луганській областях. Він доставляв ліки жителям населених пунктів уздовж лінії зіткнення, що потерпали від бойових дій чи не найбільше. Про ці часи пригадує:
— Я бачив так багато злиденних та голодних сімей із дітьми, які ледве зводили кінці з кінцями, не маючи ані запасів ліків, ані їжі. Їхні повні сліз очі я пригадую і досі як страшний сон. Цих спогадів мені вже ніколи не позбутися. Вони зі мною назавжди.
Ілюстрація Оксани Скворчинської Фото: ПРООН
Допомога тим, кому немає куди піти
Зараз Олег працює лікарем у підрозділі Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та продовжує допомагати місцевим, що живуть у населених пунктах уздовж лінії зіткнення. На рятувальні бригади, що працюють у цій місцевості, покладена додаткова відповідальність, адже цивільних медиків туди не пускають, а рятувальні загони, разом із якими працює Олег, — часто остання надія для тамтешніх отримати критично важливу медичну допомогу. Він розповідає:
— Лінія зіткнення проходить наскрізно через населений пункт, де мешкає щонайменше дев’ятеро людей літнього віку, котрі потребують нашої постійної допомоги та підтримки. Вони живуть у ізоляції вже багато років. Їм немає куди їхати.
Ілюстрація Оксани Скворчинської Фото: ПРООН
Іноді дістатися до тих, хто потребує допомоги, буває складно навіть досвідченим рятувальникам. Усі дії мають суворо координуватися з українськими військовими, адже ризики потрапити під обстріли дуже високі. На отримання погоджень та створення «білого коридору» для запланованих візитів може знадобитися ціла доба. Усе робиться чітко за протоколом, адже кожна втрачена хвилина може коштувати комусь життя.
Попри ці труднощі, медики ДСНС сумлінно виконують свою роботу. Безпосередньо на місці Олег та інші лікарі з рятувальної бригади консультують місцевих жителів, діагностують хворих та надають екстрену медичну допомогу. Часто доводиться вмовляти місцевих — переважно літніх людей — повернутися разом із ними, щоб мати змогу надати більш кваліфіковану медичну допомогу в стаціонарних умовах.
Боятися — це нормально
Олег розповідає, що робота рятувальних підрозділів у зоні збройного конфлікту, у першу чергу, є складною психологічно:
— Страх — це нормальна реакція. З досвідом його, безумовно, меншає. Проте повністю його позбутися не вийде. Ми працюємо на території, де безпосередньо видно укріплені військові позиції, і є певні психологічні моменти, які пропускаю через себе та не можу відключити.
Олег Полуднов. Ілюстрація Оксани Скворчинської Фото: ПРООН
Кожен потенційний кандидат, який хоче потрапити до лав рятувальників та медиків ДСНС, проходить відбір та психологічні тестування — так їх перевіряють на готовність працювати в екстремальних умовах.
— Враховуючи досвід роботи нашого колективу, під час спільних операцій уздовж лінії зіткнення ми думаємо про те, як у першу чергу надати необхідну допомогу місцевим, а вже потім — про себе та власну безпеку, — говорить Олег.
Віра у мир
Олег порівнює поточну ситуацію з роками раніше та намагається не втрачати оптимізму. Він не має жодних сумнівів, що ситуація зараз значно краща. Завдяки спільним зусиллям національних та міжнародних партнерів життя поступово відновлюється та приходить до ладу.
— Погляди, які я зустрічаю тепер, уже не переповнені глибинним смутком, радше — мудрістю та незламною вірою, що мир от-от обов’язково настане. І я теж вірю, — каже Олег.
Ілюстрація Оксани Скворчинської Фото: ПРООН
Довідка про Програму ООН
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
