Харчовий кластер східної України виїхав до Івано-Франківська. Історія релокації бізнесу
До війни громадська організація «Харчовий кластер східної України» об'єднувала 15 підприємців Донеччини. Разом вони активно займались популяризацією виробників крафтової продукції. Все це давало можливість підтримувати місцевий бізнес. Так було до 24 лютого. А зараз, в складі значно меншому, ніж було до війни, ГО «Харчовий кластер Східної України» вивезла свої потужності до Івано-Франківська і розпочала все з початку. Свої поспілкувалися з керівницею проекту Оленою Брюховець про подальші плани.
Були готові переїхати у Ірпінь, але потрапили на захід України: як це було
Наш харчовий кластер об'єднав переселенців 2014 року. Більшість з них, переїхавши на мирні території, розпочали свій бізнес у харчовій промисловості "з нуля". І ось ми розвивалися, писали гранти, захищали соціальні проєкти, спрямовані на розвиток громад. Наприклад, я за ці роки захистила 10 грантових проєктів. Останній був пов'язаний з Мирноградським професійним ліцеєм. Завжди гостро стояло питання професійних кадрів. Тому ми і вирішили самі навчати тих, хто зможе працювати на наших підприємствах. Все це було, і все ще буде.
Олена Брюховець — голова громадської організації "Харчовий кластер східної України"
З кінця лютого ми не працювали, а тільки чекали і намагалися зрозуміти, куди нам рухатися. Навіть, коли нам рекомендували вивозити бізнес, я все думала, що продукти харчування будуть потрібні. І ніяк не хотіла знов починати все з початку. Але довелося приймати рішення. У нас були постачальники з Харківської області. І майже з початку війни в мене вже не було сировини для виготовлення своєї продукції. Тож все почало розсипатися, як "картковий будиночок".
Виживати треба. І харчова промисловість буде завжди потрібна. Ми шукали різні майданчики. Потім були різні спроби. Об’їхали пів центральної України. Писали запити, шукали самостійно локації. З відсутністю палива це було складно. Ми об’їздили Дніпропетровську, Черкаську, Полтавську, Київську області. Були готові переїжджати в Ірпінь. Але довго чекали на відповідь про майданчик. До речі, вона надійшла, коли ми вже приїхали в Івано-Франківськ.
Міністерство економіки України запустило програму релокації підприємств з "гарячих точок". Ми залишили свою заявку на сайті. Відповідь прийшла на четверту добу. Міністерство економіки дає можливість за рахунок держави релокуватися тільки у Західні області. Нам нічого не залишилось, як обрати із запропонованого. Тож зупинилися на Івано-Франківську.
Нам дали вагон, куди ми завантажили своє обладнання зі Слов’янська, Краматорська, Мирнограду. Саме в Мирноград ми привезли все з інших міст. Це було складно зробити через відсутність пального. Інша складність — необхідний для нас тоннаж автівки. Для Донецької області на кінець травня це надскладна проблема. При цьому треба було зробити декілька рейсів. Але за чотири дні все обладнання ми сконцентрували в одному місці.
Потім пакували все з друзями, найманими робітниками. Я багато чого вмію, але ніколи до цього не вантажила вагони. Треба було дізнатися, як це робити. Мені пояснювали, як це — розкріпляти вантаж. Шукали ремені, троси, цвяхи. Це додатковий квест в Донецькій області, де господарчі магазини не працюють. Але впоралися і з цим. Привезли. Після розвантаження, можна сказати, що все ціле і готове до роботи. Вагон був безкоштовним, перевезення теж. Але всі ці збори, включно з вантаженням та розвантаженням обійшлися у 40 000 гривень. Та це копійки порівняно з вартістю того обладнання, яке ми зуміли вивезти.
Як підприємці "Харчового кластеру східної України" облаштувалися на новому місці
Обласна адміністрація запропонувала декілька майданчиків на вибір. Ми вибрали для себе найоптимальніший. Всі розуміють, що ціни на оренду підвищилися. У кожного підприємця своя родина. Всі ці витрати, пов’язані з налагоджуванням життя на новому місці, запуском виробництва суттєво відбиваються на гаманці, який зараз не поповнюється. "Потягнути" оренду за цінами, що нам виставили, можна тільки разом. Тож і це ми вирішуємо спільними зусиллями.
Приміщення відповідає санітарним нормам, які потрібні для харчовиків. Напруга у мережі має бути 380, вода, каналізація, поверхні, що будуть митися та оброблятися, на яких будемо працювати. Було варіантів 12. В ремонт вкладатися немає ні часу, ні грошей. Тому обрали приміщення за принципом «заходь і працюй».
Майданчик невеликий. Взяли в оренду і гараж, бо все обладнання зараз працювати не буде. Скоріш за все зможемо одразу запустити всього два виробництва. Згодом, але трохи повільніше, будемо шукати ще приміщення і будемо запускати інших. У планах зробити це за місяць.
Тепер будемо освоювати нові економічні ринки. Намагатимемося знайти ту продукцію, яка користуватиметься попитом. Тож наразі вивчаємо, що буде потрібно цьому регіону. Тут своя "кухня", своя специфіка. Невідомий нам споживач зі своїм смаком. Ми в пошуку. Звісно, ми будемо випускати те, що вміємо. Але будемо підлаштовуватися під запит ринку. Плануємо відкрити магазин і кафе. Але зараз потрібно з чогось стартувати. У нас вже ресурси закінчуються. Не має не тільки сировини, не має навіть потенційних її постачальників. Все це потрібно тут шукати, укладати договори, налагоджувати зв’язки. Але рук не опускаємо, подаємось на гранти.
Чим дивуватимуть мешканців Івано-Франківщини
Зараз в кластер входить чотири приватних підприємства — кондитерське виробництво, сироварня, кав'ярня зі своїм кондитерським продуктом і моє підприємство з виготовлення заморожених напівфабрикатів. Дехто самостійно перевіз свої потужності. Наприклад, наш кондитер Сергій Пивовар раніше перемістився у Львів. Він вже зі своїм технологом варить пиво і днями запускає цех по виготовленню кондитерських виробів. У планах частково масштабувати його бізнес і на Івано-Франківськ.
У кожного різні можливості. І не кожен бізнес можна вивезти. Наразі у Донецькій області залишився лише костянтинівський підприємець, в якого є «Козацьке подвір’я». З часом чекаємо на приєднання Андрія Кравченка, у якого «Торська сироварня» та виробника мікрозелені. Вони вже поруч і скоро приєднаються до нас.
Ми завжди намагалися показати, що на Донеччині існує натуральна фермерська продукція відмінної якості. Тепер ми покажемо це своєю роботою у Івано-Франківську.
Можливо, трохи змінимо назву свого кластеру. Але про це ми ще детально так не думали. Зараз треба запускати виробництво і робити висновки, що буде користуватися тут попитом, а що треба змінювати.
Свої в Telegram 
