Ці свічки від своїх рятують в блекаут. Подружжя робить на них провокаційний лютий напис
Марина Леонович та Андрій Марадудін родом з Маріуполя. Проте подружжя вже довго живе у Києві. Марина переїхала до столиці у 2007-му, Андрій — після 2014-го. Коли у столиці почали вимикати електроенергію, їхнє хобі по виготовленню свічок переросло у мистецьке самовираження. Частину коштів від продажу вони передають маріупольському волонтеру Артему Попову.
Без електроенергії, але при світлі
Подружжя маріупольців, а нині киян, Марини Леонович та Андрія Марадудіна працюють у сфері 3D-дизайну та 3D-друку. Кажуть, фактично все життя працюють в цій галузі і навіть після повномасштабного вторгнення роботу не залишили.
«Початок війни зустріли спокійно. До кінця не вірили в масштаб подій. Я особисто думала, що це історія на кілька днів або тижнів. Війна в наші дні здавалася мені чимось абсурдним».
Родина не планувала кудись виїжджати. Кажуть, для них важливо бути частиною економіки й сплачувати податки. Тому продовжили працювати і вчитися жити в нинішніх реаліях.
«Найбільша зміна у нашому житті — більшість з нашого оточення виїхали, і ми ніби залишилися у вакуумі. А ще ми не можемо побачити родичів, які вирішили залишитись у Маріуполі».
Марина та Андрій родом з Маріуполя
Через численні обстріли та руйнування інфраструктури в усіх куточках країни часто вимикають електропостачання. А з ним у багатьох зникає і вода.
«23-го листопада ми вперше залишились одночасно без світла, води й зв'язку майже на півтори доби. До цього не було або лише світла, або лише води, або лише зв'язку. Щоб не сидіти без діла ми почали відливати свічки».
З волонтерською місією
Марина та Андрій розробили 3D-модель, надрукували її на 3D-принтері. Після цього зробили силіконовий зліпок, що став формою для свічок. В роботі використовують парафін.
«Його плавимо на звичайній плиті й заливаємо у форми. Є свої нюанси, але це технічні нецікаві моменти. Час виготовлення однієї свічки 4-5 годин. Під час роботи до нас прийшло гасло — rusni*pіzda*2023. Це ніби наша лють, яку можна запалити».
Свічки, які воготовляє подружжя
Згодом виникла ідея продавати свічки. Проте, каже Марина, це не стало бізнесом і не способом заробити швидкі гроші. Це просто мистецьке самовираження.
«Ми нічого не пропонуємо спеціально. Ми просто робимо свічки, які нам подобаються. Якщо хтось хоче — може замовити й собі. Частину коштів ми відправляємо на волонтерські місії».
Частину коштів від продажу подружжя перераховує волонтеру з Маріуполя Артему Попову. Він їздить в гарячі точки Донеччини та на деокуповані території.
Придбати свічку можна за 350 гривень. Ця сума включає вартість матеріалів + донат + символічна сума за час, який витрачає подружжя на виготовлення свічок.
«Зараз нас всіх об’єднує одна мета — скоріша перемога. І розуміння, що ми теж можемо долучитися до важливих справ. Хтось захищає нашу країну на фронті, хтось — волонтерить, евакуює людей, допомагає їм адаптуватися після пережитого, а хтось донатить. Кожен з нас робить все, що в їхніх силах. І ця згуртованість, вмотивованість, обов’язково наблизять нас до заповітної перемоги».
Свої в Telegram 
