Пообіцяла, що переживу Путіна. Олександра Стародубцева про окупантів, ждунів і Другу світову

Олександра Стародубцева родом з Луганщини, Кремінського району. Вона пережила повоєнний голод 1946-1947 років, бачила, як десталінізували Україну, зводили нові міста та як росія підступно захоплювала схід України.

Під час Другої світової війни вона втратила молодшого брата. Він захворів на пневмонію і помер в 4 роки через недостатній догляд. Мама Олександри не могла приділяти йому достатньо уваги, бо працювала на кінному заводі, аби врятувати родину від голоду. Після цього вона працювала дояркою. Олександра розповіла про те, як її мама викрадала знежирене молоко, готувала з нього кашу і годувала дітей з колгоспу, ризикуючи власним життям.

Якби хтось застав, що вона ось так розходує "социалистическую собственность"... Це тюрма. Але вона йшла на це

Так жінка згадує повоєнні роки. Вона впевнена, що "ті, хто був коло корита при комуняках, і чекають на прихід Путіна". З такими людьми Олександра стикалася в Бахмуті, де перебувала до березня 2023 року. Разом із сусідом вона облаштувала бомбосховище в підвалі багатоквартирного будинку.

Я всім цим ждунам сказала: "Ви можете туди спускатися, але я туди ногою не ступлю. Я буду в кімнаті". Я ж так рахувала, що я з плакатом буду зустрічати орків. А потім хай би мене розстріляли й це був би кінець мого життя

Втім, Олександрі не вдалося цього зробити. Одного дня вона не встигла зайти в під'їзд під час обстрілу й отримала уламкове поранення в задню стінку грудної клітки. Її довелося евакуювати, аби зробити операцію. Так жінка опинилася в Києві, де живе й досі.

Я пообіцяла собі, що повинна пережити Путіна. А як Путіна не буде, то не буде і війни

Померти можна де завгодно. Чому колишній підприємець В'ячеслав Бондар почав прибирати чужі могили

Ворог завдав удару по Покровському району шістьма ракета одночасно. Серед постраждалих є діти

Спочатку син був у списках поранених. “Азовець” Ярослав Отрок загинув у “бараку смерті” в Оленівці