Маріупольчанки записали подкаст "Море і заводи". Він — їхня пам’ять про довоєнне місто Марії
Чи знали ви, які спектаклі показували у зруйнованому росіянами Драматичному театрі? Які сніданки подавали у маріупольських кав’ярнях? Яке свято для маріупольців було важливішим за Новий рік? Як виглядав звичайний день місцевих жителів? Відповіді на всі ці питання зібрали Вікторія Савіцька та Ганна Прокопенко у своєму подкасті "Море і заводи", де розповідають про рідний Маріуполь від імені пересічних містян. Авторки хочуть, аби про місто Марії говорили не лише у контексті війни, а й про те, яким воно було до початку повномасштабного вторгнення.
Знайти щось схоже на Маріуполь у іншому місті
Вікторія та Ганна — журналістки з Маріуполя. Кажуть, раніше вони часто перетиналися по роботі, та згодом спілкування переросло у дружбу.
Обидві любили рідне місто. Вікторія каже, за кілька років до повномасштабної війни Маріуполь дуже змінився.
"Я переїхала до Одеси у 2019 році, але фактично кожні два місяці приїжджала додому. Було дуже помітно, як в останні роки Маріуполь розквітнув. Там з’явилося багато активностей та цікавостей, відкривалися нові можливості для молоді. Там завжди було що робити та чим зайнятися. Та головним магнітом завжди було море".
В новому місті, ділиться Вікторія, їй було важко звикнути до нового устрою. Каже, Одеса дуже відрізняється від Маріуполя.
Вікторія жила у Маріуполі до 2019 року
"Наприклад, в Одесі громадський транспорт був гірший. З 2019 року у Маріуполі вже були тролейбуси з кондиціонерами, була можливість безконтактної оплати, а в Одесі цього не було. Та основна причина полягала навіть не в цьому. Важко вибиратися зі своєї бульбашки, бо ззовні все видається таким чужим і навіть неприємним".
Вікторія полюбила нове місто лише після початку повномасштабної війни.
"Я знайшла дуже багато спільного в Одеси з Маріуполем — море, порти, їжа, овочі, фрукти. Раніше в роботі, коли я стикалася з вимушеними переселенцями, часто чула, що на сприйняття нового міста треба від трьох до п’яти років. Тоді особливо не розуміла цього, та зараз на собі відчула, що це працює. Я щиро полюбила нове місто, яке прийняло мене. Тут я облаштувала нове життя, тут народився мій син".
Для Ганни родзинка Маріуполя полягала у його розташуванні.
"Я встигла вибратися з Маріуполя у перші дні повномасштабного вторгнення. І оселилася в місті, де часто сніг, де не так тепло, де не така вологість, як біля моря. То для мене це було навіть фізично важко".
Ганна виїхала з Маріуполя в перші дні повномасштабного вторгнення
З моменту евакуації Ганна змінила декілька регіонів проживання. Нині вона в Одесі.
"Та поки я ніде не відчуваю стабільності. Напевно не можу сказати, що життя вже якось склалося, бо й досі не можу зрозуміти, де готова осісти. Я постійно шукаю якісь схожості з Маріуполем. Навіть якщо їх немає".
Нещодавно Ганна дізналася, що в Одесі є вулиця з такою ж назвою, як та, де вона жила у Маріуполі.
"Я вирішила поїхати туди, аби подивитися, яка вона. З пересадками я об’їхала все місто у пошуках "свого" будинку. А коли приїхала на цю вулицю, то виявилось, що саме "мій" будинок був не пронумерований. І тоді я зрозуміла, що не треба було шукати та порівнювати, бо то інше місто, інші будинки, інше життя".
Аби не зникла історія "живого" міста
Коли Ганна оселилася в Одесі, часто спілкувалася з Вікторією.
"Віка стала для мене своєю людиною саме тут. Бо це не просто про знайомих чи друзів з інших регіонів, не просто про людей, які добре до тебе ставляться. Вона та, хто знає, що таке "жерделя" і "сула", знає про Маріуполь і зростала на тих самих вулицях, хоча й жили ми в різних районах".
Під час чергової зустрічі Вікторія розповіла Ганні, що давно мріяла створити подкаст про Маріуполь.
"Ще до 2014 року я хотіла знайти, як раніше до війни виглядали знищені Алеппо та Грозний. Але фото, де були б зображені ці міста, фактично не було. І зараз, коли у пошуку забити "Маріуполь", видаються лише фото руйнувань чи останні новини з окупації. Ідея з'явилася у серпні 2022 року. Тоді Маріуполь вже майже три місяці був окупований і фактично повністю знищений. Тож, як би це не тригерило, ми вирішили говорити про Маріуполь, яким він був до 24 лютого 2022 року. Ми зійшлися на думці, що хотіли розповісти про нього, про його живий та незламний дух".
З того моменту розпочалася робота. Авторки дуже довго намагалися знайти саме той доречний формат, до якого вони зрештою прийшли.
Вікторія та Ганна створили подкаст про Маріуполь
"Бо говорити можна дуже багато про що з різних позицій — серйозних і не дуже, історичних, політичних, соціальних. Але нам хотілося створити продукт, який зрозуміє кожна людина, з різною освітою та життєвим досвідом".
Обираючи назву подкасту, авторки зверталися до знайомих з питанням, які в них є асоціації з містом.
"Багато людей говорили, що довоєнний Маріуполь асоціюється перш за все з морем і екологією. Тож ми хотіли знайти щось легке, зрозуміле не лише маріупольцям. Тому вирішили піти стереотипним шляхом".
Подкаст назвали "Море та заводи".
Вікторія і Ганна записували подкаст у кав'ярнях чи коворкінгах. Кажуть, працювали над ним вдвох, без сторонньої допомоги.
"То була наша власна творча ініціатива. Зараз Маріуполь зникає з інформаційної повістки. Та ми маємо говорити про нього в будь-якому контексті".
Це — пам'ять про мирний Маріуполь
Всього "Море і заводи" налічує п’ять випусків. Три з них вже вийшли у мережі.
"Перший — це вступ. Ми розповідаємо про Маріуполь, обговорюємо версії його заснування, говоримо про заводи, "Вежу", катакомби та легенди. Інші два випуски — про людей Маріуполя та про місцеву культуру. До кінця грудня вийдуть ще два записи, в яких ми розповімо про місцеву кухню, і, звісно, про море".
Так виглядає обкладинка подкасту
Збереження пам’яті про мирний Маріуполь стало головною метою подкасту "Море і заводи".
"Однак ми не очікували, що так багато людей будуть слухати та цікавитися нашим подкастом. Дехто писав, що після першого випуску вони познайомились з містом, хоча жодного разу там не були".
Для авторок робота над подкастом стала саморефлексією, а для Ганни й терапевтичною.
"І ми сподіваємося, що для маріупольців це також стане ще одним засобом підтримки та єдності. "Море і заводи" — це як віртуальні обійми кожному маріупольцю".
Послухати випуски "Море і заводи" можна на Youtube i Soundcloud.
Свої в Telegram 
