Донеччанка Юлія Жаткіна відкрила турагенцію у Ісландії. Заснувати там бізнес важче, ніж в Україні
Юлія обожнює мандрувати, вона вже побувала у майже 40 країнах і зупинятися не планує. А Ісландія, за словами Жаткіної, — фантастичний туристичний напрямок. У неї був час і можливість багато подорожувати островом, вивчати напрямки та тих, хто там займається туризмом. Окрім цього вона змогла освоїти місцеву специфіку роботи туристичної індустрії — Юлія пропрацювала рік у місцевій туристичній компанії. Тож вона вирішила, що зараз настав час діяти і відкривати там власну справу. Юлія Жаткіна розповіла Свої про переїзд в Ісландію, нюанси життя в цій країні і як іноземцю побудувати тут бізнес.
Довгі переїзди після окупації Донецька
З Донецька Юлія з сім’єю поїхала одразу, як почалася війна. Згадує, що у квітні 2014 року нарешті виплатили кредит за власну квартиру, а у травні залишили її, щоб ніколи у неї не повернутися.
Евакуація до Ісландії — вже другий переїзд Юлії, вперше вона покинула дім через війну у 2014. Тоді їхала з родиною з Донецька
“Компанія, в якій я тоді працювала керівником PR підрозділу, евакуювала працівників до Маріуполя. Нас тут було багато — хто вирішив не залишатися в окупованому Донецьку. Керівництво дуже підтримувало працівників-переселенців. Через три місяці наш офіс і нас всіх перевезли до Запоріжжя, де я прожила рік. Стільки ж прожила у Дніпрі, де тоді працював мій чоловік. Тут народилася моя донька. А у березні 2017-го року мене запросили на роботу до столиці. Жили в орендованій квартирі з двома дітьми та моїми батьками. Потім було розлучення і купівля квартири в кредит”.
З гомінкого Києва до тихого ісландського містечка на березі океану
У Києві Юлія спочатку працювала у великій корпорації піарницею і маркетологом. А згодом пішла у вільне плавання — у вересні 2018 року відкрила власну комунікаційну агенцію. Каже, що незадовго до повномасштабного вторгнення мала достатню кількість ключових клієнтів, аби почуватися комфортно і стабільно.
“Коли скажений сусід почав бомбити мою країну, ми в той же ранок зібрали речі та поїхали на захід. Спочатку на Закарпаття. Там пробули місяць. За цей час багато думали про майбутнє, як і тоді — у 2014 році. Одне я точно знала — не хочу, щоб мої діти жили в постійному страху і під загрозою російських бомбардувань. Тому коли моя подруга Юлія з Ісландії запросила до себе, я вирішила поїхати. Тим паче, що українським біженцям країна надавала всебічну підтримку. Цього було достатньо, аби оговтатись після евакуації і почати думати, як будувати своє майбутнє в новій країні”.
Юлія в Ісландії. Головна кільцева дорога Ісландії, що сполучає між собою всі регіони. Відрізок в районі Акурейрі
Так Юлія зі своєю мамою, сином Тимофієм та донькою Алісою, яким зараз 13 і 8 років, опинилася у маленькому містечку у північно-західній частині Ісландії, де живе 900 людей. Можна тільки уявити які це кардинальні зміни у житті — з кількамільйонного Києва з його трафіком перенестися до спокійного Бльондоуса, де з вікна чути звуки Атлантичного океану.
“Спостерігаєш з вікна, як комунальні служби збирають розкидані по вулиці маленькі папірці, стрижуть траву і миють тротуари. Містечко живе своїм життям — спокійним, прекрасним, комфортним. Але розумієш — то життя не твоє і ніколи твоїм не буде”.
Пропозиції з працевлаштування для дівчини з чотирма вищими освітами були одна краще іншої — готувати їжу для будівельників доріг, пакувати приправи на місцевому виробництві, доглядати за людьми похилого віку у місцевій лікарні.
У перші місяці перебування в Ісландії у мами Юлії, якій вже 74 роки, суттєво погіршився стан здоров’я.
“Життя моїх батьків зруйнувалося ще коли вони поїхали з Донецька, з 2014 року. Літнім людям набагато складніше адаптуватися на новому місці, знайти нові життєві сенси. Батько помер у 2019 році у Києві після невдалої операції та довгого перебування у реанімації. Мама тримається. У неї хвороба Паркінсона, за останній рік вона дуже спрогресувала і прикувала маму до ліжка. Вона зараз перебуває в будинку для літніх людей, дякую, що держава повністю забезпечує її доглядом та медикаментами”.
Як Ісландія допомагає українським біженцям?
У травні 2022 року Юлія зустріла нове кохання — ісландця на ім’я Еггерт з Рейк'явіку. Через деякий час чоловік запропонував Юлії з дітьми переїхати до нього в столицю.
“Тепер стосунки тримають мене в Ісландії. Душа рветься в Україну, коли це стане можливо ми будемо приїжджати на Батьківщину. Але зараз фокусуюся на тому, що я з дітьми буду жити тут і будувати наше майбутнє в цій країні”.
Юлія з чоловіком біля водоспаду Сельяландсфос на півдні Ісландії
За словами Юлії, Ісландія прийняла близько трьох тисяч українців, яким надала гуманітарний захист і грошову допомогу.
“Але цих грошей вистачає на харчування і скромне житло, особливо в Рейк’явіку. Ісландія — одна з найдорожчих країн у Європі. Наприклад, оренда однокімнатної квартири у полупідвальному приміщені буде коштувати не менше за 1000 євро на місяць, а середня ціна на квартиру-студію — 2,5-3 тисячі євро на місяць. Щодо продуктів, то базові продукти на один-два дні для родини з чотирьох людей обійдуться десь у 100€”.
Донька Юлії Аліса і скажений ісландський вітер
Ісландія продовжує надавати матеріальну допомогу українцям, які ще не знайшли роботу, у розмірі 1300€ на місяць. Але наполегливо просить якомога швидше працевлаштуватися, а також вивчати мову. Юлія каже, що Ісландія суттєво підтримала Україну і завзято продовжує це робити. Країна і досі приймає біженців, безплатно навчає ісландської мови. Різні організації постійно надають нужденним харчі, одяг. Місцеві теж готові протягнути руку допомоги. А ще Ісландія першою серед країн Європи припинила дипломатичне співробітництво з росією, закривши своє посольство в росії і попросивши російське представництво в Ісландії зробити те ж саме.
Челендж на цей рік — навчитись базово говорити ісландською
Юлія живе в спальному районі столиці. Діти ходять до місцевої школи: донька у третій клас, син — у восьмий. За її словами, ісландська мова стала для її родини справжнім випробуванням.
“Фактор вимушеності вбиває будь-яку мотивацію, бо ми не збиралися переїжджати на цей північний острів і не мріяли читати ісландські саги. Тому спершу потрібно було провести психологічну роботу над собою. Як дипломований спеціаліст з психоаналізу, я розумію, як це важливо — бути готовим психологічно до вивчення чужої мови у чужій країні. Тому я не форсувала події, дала час собі і дітям увійти в нове мовне середовище поступово. Водночас, мова — це єдиний інструмент для створення зв'язків, стосунків, соціалізації. Тільки мова дає можливість відчути себе приналежним до групи і бути прийнятим нею. Тому ми розуміємо важливість вивчення ісландської мови, навіть якщо у більшості сфер життя достатньо англійської, ісландці чудово нею говорять”.
Поїздка з дітьми у пошуку китів у Далвіку, північ Ісландії
І зараз, через півтора року, ісландська мова вже не здається Юлії чужою: вона вже зачарована нею і занурююся у неї все глибше і глибше.
“Мій особистий челендж на цей рік — навчитись базово говорити ісландською. Ця мова входить у п'ятірку найскладніших для вивчення іноземних мов у світі за рейтингом ЮНЕСКО поряд з китайською, грецькою, арабською та японською. Ісландська мова зберегла всі свої конструкції, які існували тисячі років тому. Взагалі, мови, як складні динамічні системи, в процесі свого існування зазвичай використовують правило економії ресурсів, тому слова стають коротшими, а граматика простішою. Але ісландська мова це правило ігнорує, зберігаючи давньоісландські корені, не даючи іноземним мовам проникати у словотворення, і в цьому її унікальність. Тільки ісландці можуть прочитати стародавні письмена скандинавських вікінгів. Можливо, і я колись зможу”.
Твоя репутація професіонала нічого не варта, якщо твоє прізвище не закінчується на “доттір”
Щодо реалізації себе в іншій країні, Юлія каже, що люди, які мають великий бекграунд роботи в певній сфері, повинні розуміти — в чужій країні ніхто на них не чекає. І треба бути готовим починати все з нуля.
“Навіть у стабільному середовищі стабільність — це лише наша фантазія, з якою нам приємно жити. Насправді всі наші матеріальні надбання в один момент можуть стати попелом: в Україні — від ракети, а в благополучній Ісландії, наприклад, від вулкану. Ти можеш втратити все, головне — не втратити себе. Реальна стабільність — всередині. Це досвід, знання, вміння адаптуватися і створювати нові зв'язки. Я думаю, багато моїх колег стикнулися з цим у новій країні — для роботодавця твоя репутація професіонала нічого не варта і ти стоїш на одному щаблі зі студентом і ще, на відміну від студента, ти не знаєш місцевої мови і твоє прізвище не закінчується на “доттір”. Отже ніхто не буде давати тобі карт-бланш. Але у тебе все ще є ти”.
Ставку зробила на експедиційний туризм
Навесні 2023 року Ісландія скасувала обов'язкове отримання дозволу на роботу для українців. Тепер наші співвітчизники мають такі ж права, як і резиденти Ісландії, щодо працевлаштування і відкриття бізнесу. І Юлія сприйняла це як можливість започаткувати власний проєкт.
“Я люблю подорожувати. Вже побувала майже у 40-а країнах світу. Мені подобається бути не просто туристом, а бути дослідником, шукачем пригод. І цей запит на експедиційний туризм зростає по всьому світу, в тому числі й в Ісландії. До країни з населенням 360 тисяч людей у 2023 році через аеропорт у Кефлавіку завітало 2,2 мільйони туристів, а у 2024 році прогнозується зростання на 7%, за даними Isavia. Ще кілька сотень тисяч туристів припливуть на круїзних лайнерах. Ісландія залишається дуже привабливим напрямком для туристів. Ковід сприяв створенню відкладеного запиту на подорожі.
Юлія на пляжі з вулканічним піском на півночі Ісландії
Війна в Україні вплинула на напрями туристичних маршрутів, зокрема круїзних кораблів, які замість російських берегів запропонували експедиції до скандинавських країн та території за полярним колом. Ісландія, Гренландія, Арктична Канада зараз користуються шаленим попитом. І все більше туристів обирають експедиційний вид подорожей. Коли ти не просто катаєшся у автобусі по “Золотому колу”, це найпопулярніша екскурсія в Ісландії, а отримуєш екстраординарні враження в умовах дикої природи, випробовуючи себе і власні можливості. Тут безліч маршрутів для саме експедиційного туризму”.
Водоспад Годафос на півночі Ісландії
Компанія Iceland Challenge фокусується на створенні подорожей не тільки для пізнання світу, але й самопізнання. Це подорожі-виклики, які відбуватимуться у захопливих та екстремальних місцях острова: льодовиках, печерах, бездоріжжі, горах тощо, але у безпечному середовищі під контролем досвідчених провідників. Це тури, у яких поєднані гострі відчуття, експедиційні враження та розкриття власних можливостей. Також, за словами Юлії, компанія стратегічно націлена на співпрацю з компаніями або організаціями, які влаштовують мотиваційні поїздки для своєї команди або планують бізнес-заходи в Ісландії.
“Створити власну компанію мені допомогли місцеві друзі, а ще я знайшла однодумців з України. Наразі наша невелика команда — це п'ятеро людей разом зі мною. Я активно опановую систему веденням бізнесу в Ісландії — оподаткування, підготовка та подання звітів, нарахування заробітної плати, ліцензування діяльності у туристичній сфері. Разом з колегою Олею Бортнічук, яка вже давно працює, як турлідер, і вже організувала достатньо турів Ісландією, ми створюємо маршрути для наших турів. Також є зацікавленість з боку місцевих представників сфери у розробці спільних проєктів та партнерстві. Ми вже плануємо групові подорожі, сезон стартує у квітні. Також ми готові надавати усі сервіси у сфері гостинності і відкриті для партнерства з туристичними компаніями по всьому світу”.
Діамантовий пляж на півдні Ісландії
В Ісландії дуже розвинений ринок туристичних послуг, наразі тут близько 900 туристичних агенцій і туроператорів — великих і маленьких. Юлія каже, великий ринок і велика конкуренція спонукає шукати конкурентні переваги.
“Насправді перед нами непросте завдання — створити цінний продукт і зацікавити у ньому туристів. Але я вірю в те, що у нас є що запропонувати і шукачам пригод, і компаніям — потенційним партнерам. Ми завзяті, сфокусовані, зосереджені на створенні найкращого сервісу для клієнтів. Українці розуміють, що таке гарний сервіс, і досвід нашої країни у цьому сенсі може бути прекрасним прикладом і зразком для ісландського туристичного ринку. Я вважаю клієнтоорієнтованість найважливішою складовою нашого продукту”.
Ризикнула усіма грошима — зворотного шляху вже немає
Юлія каже, відкрити бізнес в Ісландії — не такий вже й простий процес, на відміну від України, де достатньо натиснути кнопку в “Дії”.
Зареєструвати компанію в Ісландії коштує 1000 євро. Приблизно 250€ потрібно заплатити за подачу аплікації на туристичну ліцензію. Придбати саму ліцензію — 215€. Ще потрібно внести на баланс компанії 500 000 ісландських крон, це десь 3,5 тисячі євро. Обов'язково треба підписати договір зі страховою компанією і застрахувати свої бізнес-зобов'язання.
“Крім цього в країні існує фонд страхування поїздок. Кожна турагенція має внести власну частину цих страхових грошей, щоб забезпечити свою діяльність і на випадок банкрутства або невиконання обов'язків перед клієнтами можна було скористатися цими грошима. Сума внеску розраховується від обороту. Однак на етапі відкриття агенції сума внеску розраховується на основі твого фінансового плану на наступний рік, але вона не може бути меншою за 3500 євро. У моєму випадку вийшло 4600. Також є стартовий внесок 600 євро у перший місяць роботи і щороку сума перераховується, залежно від фактичного результату. Отже я вже вклала в компанію близько 8000 євро, і це на те, щоб тільки почати.
У нас є ліцензія, кілька готових маршрутів, ми запустили сайт, але він ще не повністю наповнений. Попереду маркетингові кампанії по залученню учасників для цих турів. Тобто попереду ще дуже багато роботи. Відкривати туристичну агенцію в іншій країні без подібного досвіду і знання мови — це дорого і складно, але якщо тобі цього хочеться більше за ковток води у спекотний день — це того варте”.
І це Юлія ще не стикалася з “підводним камінням”, яке обов’язково буде. Але вона вже не новачок на туристичному ринку Ісландії — робота в місцевій турагенції впродовж року допомогла вивчити місцеву "туристичну кухню" зсередини. До того ж у нашої землячки є великий досвід з проєктного менеджменту, маркетингових комунікацій, а головне — величезний запит на самореалізацію в новій країні і у нових обставинах.
“Якщо озвучити Всесвіту свої бажання та цілі, то Всесвіт починає підкидувати тобі можливості для того, щоб реалізувати ці бажання і досягнути цілей. І головне — побачити ці можливості та скористатися ними. А також, якщо трохи відійти від лірики, я шукаю ментора, який би допоміг мені краще зорієнтуватися у цій величезній світовій індустрії туристичних послуг. Буду вдячна за поради і допомогу”.
Свої в Telegram 
