Як побороти сильну тривожність під час ворожих ракетних атак? Поради від кризової психологині

Чекати вибухів під час тривоги - нормально?

Так, це може видаватися дивним, але чекати звуків вибухів під час повітряної тривоги цілком нормально. Ба більше, це явище стало доволі поширеним після масованих ракетних атак росії.

Справа в тому, що люди під час повітряної тривоги можуть підсвідомо чекати вибухів або інших небезпечних подій через страх перед невідомим і непередбачуваним. Адже коли ми чуємо звук вибуху - це означає, що ракетний удар уже стався або ППО вже відпрацювало ціль, а отже вона більше не завдасть шкоди вам або вашим близьким. вже сталося. Набагато страшніше сидіти в очікуванні чогось, що може статися.

Тривожність - ворог чи помічник? Чому ми тривожимося?

Коли ми говоримо про тривожність, майже завжди асоціюємо з негативними емоціями. Тривожність часто породжує страх. Ми хочемо позбавитись цього не дуже приємного відчуття. А чи насправді тривожність — це погано?

З точки зору еволюції та виживання людини страх і тривога – дуже важливі емоції.

Коли ми починаємо відчувати тривожність, а потім переходимо до відчуття страху, наш організм готується до реакцій, які умовно називаються «бий чи біжи». Таку назву ці реакції отримали у зв'язку з тим, що під час небезпеки ми або нападаємо, або тікаємо. Реакція «Бий чи біжи» - це один із інструментів нашого тіла, який захищає нас від небезпеки.

Коли ми відчуваємо страх, реакція “бий чи біжи” автоматично запускається, і кілька фізіологічних змін готують нас або до протистояння, або до порятунку втечею від небезпеки.

Так у нашому організмі відбувається низка змін. Вони відбуваються дуже швидко. Відбуваються автоматично. Саме ці зміни допоможуть нам у разі потреби протистояти чи рятуватися втечею. Однак у зв'язку з цим ми відчуваємо низку неприємних відчуттів.

Ось приклад реакцій, які ми можемо відчути:

• Наше дихання частішає. Таким чином організм акумулює максимум кисню, насичує мозок для посилення всіх відчуттів та підвищення реакцій.
• Прискорене серцебиття. Кров швидше циркулює по тілу, забезпечуючи наші м'язи припливом сил.
• Відчуття оніміння, пощипування, холоду. Відбувається приплив крові до м'язів ніг та рук, щоб нападати чи тікати в ситуації небезпеки.
• Відчуття напруги, біль у м'язах, тремтіння. Напруга м'язів потрібна для того, щоб швидко відреагувати.
• Підвищене потовиділення. Відбувається прискорення метаболізму
• Відчуття нудоти, сухості у роті, тяжкості у шлунку. Травлення та слиновиділення навпаки сповільнюються, тому що енергія, яка на це витрачається, потрібна для вирішення екстрених завдань.
• Ми відчуваємо підвищене хвилювання, не можемо сконцентруватися на іншому. Мислення сконцентровано на передбачуваній небезпеці. Це необхідно, щоб швидко зреагувати.
• Відчуття хворобливої реакції на світло, відчуття, що погано бачимо. Наші зіниці розширюються, щоб вловити максимальну кількість світла і бачити небезпеку чіткіше.

Саме наші відчуття у ситуації тривоги приносять нам дискомфорт. Звичайно, всі ці зміни в організмі необхідні, коли людина потрапляє в реальну фізичну небезпеку. Однак, у деяких ситуаціях може не бути реальної загрози, а є наші власні побоювання, є швидше психологічна небезпека. І в таких ситуаціях ці реакції менш корисні або взагалі марні. Труднощі в тому, що наш організм не відчуває різниці між реальною фізичною загрозою та психологічною небезпекою .

Всі ці реакції організму на тривогу і страх - короткотривалі. Через деякий вони автоматично зникають, так само як і з'явились.

Отже, страх та тривога – це нормальна реакція на небезпеку. Це наш друг і помічник, який має захистити нас від небезпеки. Незважаючи на дискомфортні відчуття, ці реакції приводять наш організм у бойову готовність.

Як подолати тривожність?

Для подолання тривоги можна використовувати різні практичні стратегії та вправи:

1. Глибоке дихання: Проведення дихальних вправ може допомогти заспокоїти нервову систему. Зосереджуйте увагу на своєму диханні, повільно вдихаючи через ніс, утримуючи подих на декілька секунд, а потім повільно видихаючи через рот.
2. Гра в уяві: Візуалізуйте спокійне місце чи ситуацію. Зображення приємних моментів може допомогти зняти напругу.
3. Метод "5-4-3-2-1": Назвіть п'ять речей, які ви бачите, чотири, які ви відчуваєте дотиком, три, які ви чуєте, дві, які ви пахнете, і одну, яку ви смакуєте. Це може вас зосередити на оточенні і відвести увагу від тривоги.
4. Позитивне мислення: Замінюйте негативні думки позитивними. Спробуйте зосередитися на тому, що може піти добре в даній ситуації.
5. Застосування релаксаційних технік: Вивчення та практика релаксаційних методів, таких як йога чи прогресивна м'язова релаксація, може сприяти зниженню тривоги.
6. Релаксаційні техніки: Використання методів релаксації, таких як медитація, йога або прогресивна м'язова релаксація, може допомогти знизити рівень тривоги та стресу.
7. Вправи з уважністю: Практикуйте уважність, спостерігаючи свої власні думки та емоції без засудження чи оцінки. Це допоможе зменшити інтенсивність тривоги.
8. Психотерапія: Розмова з психологом чи психотерапевтом може надати підтримку та вивчити стратегії управління тривогою.

Застосування цих практичних порад та регулярна практика можуть допомогти впоратися з тривогою та панічними атаками.

У російському полоні й досі залишаються понад 900 «азовців». Згадуємо історії оборонців Маріуполя

За зруйнований будинок у Слов'янську можна отримати $50 тисяч. Як працює "єВідновлення" в місті

Як переконати евакуюватися рідних, які не хочуть виїжджати з окупації? Поради психологів