Як переконати евакуюватися рідних, які не хочуть виїжджати з окупації? Поради психологів

Що робити, якщо рідні не хочуть виїжджати з окупації?
Звичайно, те, що ваші рідні чи близькі залишаються в окупації, важко сприймати. І не менш важко жити з цими думками, бо щодня вони там ризикують власним життям. Адже окупанти точно не перейматимуться безпекою людей, які через певні особисті причини залишаються на захоплених територіях, живучи у власних домівках. Якщо ви опікуєтеся рідними, які відмовляються виїжджати з окупованої території, ось кілька порад.
1. Вислухати та зрозуміти.
Почуйте їхні страхи, смутки і думки. Зрозумійте, що переїзд для них може бути важким рішенням. У жодному разі не тисніть на людину і не проявляйте в її сторону агресію. Розмовляйте з рідними спокійно та не нав'язуйте їм власну думку.
2. Розповісти про безпеку, цінність життя і підтримку.
Поділіться об'єктивною інформацією про безпеку та можливі наслідки перебування на окупованій території. Часто окупанти вдаються до тортур та переслідувань проукраїнських жителів окупованих міст. Окрім цього, вони навмисно обстрілюють окуповані території, звинувачуючи у цьому Збройні сили України, тим самим тримаючи у страху мешканців окупованих міст і сіл.
Розказуйте про те, що виїхавши з окупації, ваші рідні отримають допомогу і підтримку на підконтрольній українській владі території. Розкажіть, що після евакуації ваші рідні зможуть отримати належний соціальний супровід — грошові виплати, доступ до медицини, безкоштовні юридичні та психологічні послуги, за потребою — житло та гуманітарну допомогу.
3. Підготовка до переїзду.
Допоможіть рідним підготувати основні речі для переїзду. Звісно, важко вмістити все життя в рідному місті в одну валізу чи наплічник, але варто пояснити рідним, що найцінніше — це життя.
З собою обов'язково потрібно взяти всі свої документи: паспорт, ІПН, свідоцтва, за можливості трудову книжку та документи на житло. Також варто подбати про ліки, тим паче якщо людина вживає певні препарати на постійній основі.
Створіть план дій та визначте місце призначення, де ви зможете зустріти рідних.
4. Вивчення психологічних підходів.
Зверніться за психологічною допомогою для вас і рідних. Дізнайтеся, як підтримати емоційне здоров'я у таких ситуаціях.
5. Залучення професіоналів.
Консультуйтеся із юристами та правозахисниками щодо прав і захисту на окупованій території. Звертайтеся за консультаціями до гуманітарних та міжнародних організацій, які допоможуть вирішити ваші юридичні питання абсолютно безкоштовно.
6 .Створення сімейного плану.
Якщо ж рідні все ще не наважилися на евакуацію, розробіть план екстрених ситуацій та інструкції для сім'ї у разі, коли там стане небезпечно. Ви маєте проговорити план, де рідні зможуть облаштувати укриття на випадок обстрілів. Також проговоріть нюанси із забезпеченням харчуванням, водою на випадок відсутності світла чи газу. Також у ваших рідних має бути аптечка, де будуть перев'язочні матеріали та препарати для обробки ран, необхідні ліки тощо. І обов'язково обговоріть можливість переїзду у випадку загострення ситуації. У вас має бути розроблений маршрут або кілька, за якими вони виїжджатимуть.
7. Збереження зв'язку.
Домовтеся заздалегідь, як ви зможете зв'язатися з рідними, якщо тривалий час у місті не буде зв'язку. Ви можете попросити контакти знайомих чи сусідів, з якими в такому випадку можна буде зв'язатися.
Незалежно від обраного шляху, важливо пам'ятати, що вирішення цієї ситуації — це важкий етичний вибір. Дії повинні бути обдуманими та спрямованими на безпеку та благополуччя родини.
