Перейменування міст і вулиць під час війни. Як до цього ставляться жителі прифронтового Покровська?

Олена, працівниця вугільного підприємства:

— Я вважаю, що не обов'язково це робити. Це суто моя думка. Я думаю, що є справи важливіші зараз, ніж чергове перейменування вулиць.

Ірина, безробітна:

— Чесно скажу, я проти. Та і назви обирають, що я і прізвищ таких не знаю. Може я в школі погано вчилась? Чесно, як була для мене Горького — так вона і буде. Звісно, я знаю, що вона Європейська, але одразу в пам’яті — Горького, а вже потім згадую, що Європейська. Перейменували після 2014 і досить. Зупиніться.

Олена, працює онлайн:

— Перейменування? Знов? Та навіть не запитуйте моє ставлення до цього! Щоразу вулиця по-новому називається! Це просто "брєд сивої кобили". Вибачте за такі слова, просто інших немає. Навіщо? Перейменували раз! Досить! Ні, вони ще і ще. Скільки можна?

Михайло, пенсіонер:

— Дурдом. Навіщо ви мене запитуєте про це? Якщо ви тут народились, ви повинні зрозуміти моє негативне ставлення до цього. Я просто не розумію навіщо знов і знов щось змінювати в назвах!

Галина, домогосподарка:

— Погано я ставлюсь до того, що ми знову щось перейменовуємо. Ось були назви — Лихачова, Толстого. А зараз? Я навіть не знаю, як ці вулиці називаються. Людина йде, запитує мене, місцеву, де якась вулиця, а я нових назв не знаю! Вони як були для мене, так і залишаться Лихачова, Толстого, Пушкіна. А у нас деякі вулиці вже по другому разу перейменовують! Для чого це?

Про які історичні події прифронтової Донеччини варто говорити більше? Пригадують жителі Покровська

Чи є дозвілля у мешканців прифронтової Донеччини і яке воно? Розповідають жителі Покровська

Як у прифронтовій Донеччині реагують на мобілізацію? Що думають жителі Покровська