Населення України 2024. Дослідники прогнозують демографічну кризу, Уряд намагається знайти рішення

За даними Державної служби статистики України, на 1 січня 2022 року загальна чисельність населення України становила понад 41 мільйон осіб. Та з початком повномасштабного вторгнення показники значно змінилися. Мільйони українців були вимушені евакуюватися за кордон. А народжуваність в Україні зазнає тенденції зниження, в той час як смертність залишається на високому рівні. Свої дослідили, як змінюється демографічна ситуація в країні, які прогнози дають експерти та що робить влада задля вирішення проблем зі скороченням кількості населення.
Актуальні дані про населення України у 2024 році
На початок 2024 року кількість населення України скоротилася до приблизно 35 мільйонів. Про це в одному з інтерв'ю розповів заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун.
Точних цифр наразі немає. Отримати їх планували під час перепису населення. Проте через повномасштабне вторгнення зробити це не вдалося. Як зазначає демограф, в умовах війни немає сенсу проводити перепис населення. Його краще буде провести через рік-два після закінчення війни, коли стабілізуються міграційні процеси. На той момент люди вже більш-менш остаточно вирішать, де вони житимуть.
Як змінювалась кількість населення України з 1991 року і з початком повномасштабної війни
За словами Олександра Гладуна, за два роки повномасштабної війни чисельність населення України, яке у 1991 року становило 42 мільйони, скоротилася до 35 мільйонів. Проте точну кількість населення назвати неможливо, тому що всі системи демографічного обліку та методологія серйозно постраждали через війну.
За оцінкою МВФ, пише World Economic Outlook, населення України у 2021 році становило 41,0 млн осіб. У 2022 році воно скоротилося до 34,8 млн осіб, а у 2023 році — до 33,2 млн осіб.
Дані Держстату України щодо населення на 2022 рік
Це все, пояснює Гладун, пов’язано з тим, що з початком повномасштабної війни за кордоном опинилися близько 6,5 мільйонів українських біженців.
Як зазначає представниця УВКБ ООН Елізабет Арнсдорф Хаслунд, більшість з тих, хто виїхав за кордон, а це приблизно 6 млн людей, залишилися у країнах Європи. Ще пів мільйона — вирушили до інших країн.
«На жаль, ми все ще маємо дуже велику кількість людей, які змінили місце свого проживання через війну в Україні. Це майже 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб всередині України. І також близько 6,5 млн біженців, які знаходяться за кордоном», — додала вона.
Крім того, каже Олександр Гладун, на чіткі показники впливають народжуваність і смертність.
«За даними Мін'юсту, в Україні у 2022 році народилось 206,0 тисяч дітей, а померло 541,7 тисяч людей. Якщо порівнювати з 2021 роком, то кількість народжених та померлих менша на 66,0 тисяч та 172,6 тисяч відповідно».

Демографи також зверталися до Мін’юсту та МЗС, аби дізнатися, скільки смертей громадян України було зареєстровано у 2022 та 2023 роках за кордоном. Проте на даний час відповіді на своє звернення не отримали.
«У мирний час це не секретні дані. Є інформація про смертність за віком, статтю. Все це є, зараз же статистика ця закрита. Якщо мати статево-вікову структуру померлих зараз і знати, який рівень смертності був до війни, можна оцінити втрати на фронті. Генштаб сказав, що наші втрати оприлюднять після завершення війни. І це правильно», — наголосив Олександр Гладун.
Демографічні прогнози й міжнародні оцінки
Демографічні прогнози та оцінки населення України зазвичай здійснюються на основі різних методик та джерел інформації. Деякі ключові фактори, які враховуються при формуванні демографічних прогнозів, включають народжуваність, смертність, міграцію та інші показники, які можуть впливати на розмір і склад населення.
Тож на основі цих даних можна скласти прогнози населення на майбутні роки. Так, на думку МВФ, чисельність населення буде такою:
- 2024 рік – 33,7 млн осіб;
- 2025 рік – 34,7 млн осіб;
- 2026 рік – 35,0 млн осіб;
- 2027 рік – 35,9 млн осіб;
- 2028 рік – 36,1 млн осіб.
Українські демографи прогнозують, що на початок 2037 року населення країни становитиме приблизно 30,5 мільйонів людей.
«У нас менше, тому що це наш прогноз міграції. Вони заклали, що більшість людей повернеться, а ми закладаємо, що далеко-далеко не всі повернуться. На найближчі декілька років у нашого інституту та МВФ – різниця біля мільйона — в сучасних умовах збіг непоганий», — пояснив Гладун.
Важливо зауважити, що прогнози можуть бути приблизними і змінюватися через різноманітні фактори, такі як економічні зміни, політична ситуація, еміграція та інші чинники.
Обговорення прогнозів щодо майбутнього населення України
Прогнозування майбутнього населення України — складне завдання, на вирішення якого впливає багато факторів. Очікується, що у майбутньому населення України може продовжувати зменшуватися через низький рівень народжуваності та відтік населення через міграцію. Крім того, старіння населення також є однією з важливих демографічних тенденцій.
Попередня стратегія демографічного розвитку охоплювала 2006-2015 роки. Ця стратегія мала на меті поліпшення якості життя населення та відновлення його відтворення через підтримку української духовності та національних традицій, відновлення сімейних цінностей, забезпечення морального здоров’я сім’ї, виховання свідомого батьківства та запобігання соціальному сирітству. Головними завданнями були підвищення рівня народжуваності та розвиток сімей, поліпшення здоров’я, зниження рівня смертності та збільшення тривалості життя населення, регулювання міграційних процесів, подолання негативних наслідків старіння населення та демографічний розвиток. Хоча частина цих завдань була вирішена, ефективність реалізованих заходів здебільшого була втрачена.
У 2021 році була затверджена Стратегія людського розвитку. Зміст цієї стратегії пов'язаний з демографічною сферою, але її основні цілі охоплюють різні аспекти, такі як створення умов для розвитку особистості протягом усього життя, розширення можливостей реалізації потенціалу та свободи особистості, залучення громадян до активної громадянської діяльності з метою формування єдиної спільноти громадян, що готова активно брати участь у гармонійному, збалансованому та сталому розвитку держави. Та втілити цю Стратегію не вдалося через початок повномасштабного вторгнення.
Через це Міністерство соціальної політики разом із експертами та громадським сектором ще минулого року почали працювати над розробкою стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року.
«Понад 6 мільйонів осіб вимушено перемістились на території інших країн. Значно посилились й негативні тенденції, які були у демографічній ситуації ще до 2014 року — скорочення населення країни, висока смертність, низька народжуваність тощо. Україна потребує комплексного вирішення цих проблем», — зазначили у Мінсоцполітики.
Мета нової Стратегії полягає у забезпеченні тривалого відтворення населення України, навіть у негативних умовах, таких як війни, епідемії, бідність, економічні кризи, екологічні та техногенні катастрофи, а також здатності людей адаптуватися до змін зі збереженням або поліпшенням важливих соціально-демографічних характеристик.
«Демографічна політика має спрямовуватись на подолання негативного впливу за кожним напрямом, на створення наскрізних передумов для покращення якості життя громадян і забезпечення можливостей для їхнього економічного добробуту», — наголошують в Мінсоцполітики.
Для втілення програми виділяють шість основних стратегічних цілей.
Стратегічна ціль 1 — створення умов для підвищення народжуваності, підтримка сім’ї. Для відновлення чисельності населення цільовий показник народжуваності має становити близько 2,2.
Для цього планується:
- створення середовища, дружнього до сімей з дітьми;
- підвищення економічної самодостатності сімей;
- створення сприятливих умов для поєднання батьківства із професійною зайнятістю;
- забезпечення комплексної підтримки сімей з дітьми до досягнення ними повноліття;
- створення умов для виховання всіх народжених дітей у біологічних сім’ях, а за неможливості — у прийомних сім'ях.
Стратегічна ціль 2 — зниження рівня передчасної смертності. Цільовим показником зниження рівня передчасної смертності є зменшення ймовірності смерті у віці до 65 років до показників, середніх у країнах ЄС: 16,3 % — серед чоловіків, 8,3 % — для жінок. В Україні ці показники, за даними 2020 року, становили 40,0 і 16,8% відповідно.
Для цього ставляться наступні завдання:
- мінімізація поведінкових факторів смертності населення зі сприянням формуванню та розвитку навичок самозбережувальної поведінки;
- поліпшення загального стану здоровʼя населення;
- підвищення доступності та якості медичної допомоги;
- адаптація сфер медичних і соціальних послуг до значного зростання кількості людей з інвалідністю;
- сприяння збереженню людської гідності та забезпеченню високої якості життя у період хвороби й лікування.
Стратегічна ціль 3 — забезпечення міграційного приросту населення. Передусім, йдеться про зацікавлення українців, які живуть за кордоном, до повернення в Україну. Проте політика щодо повернення має бути спрямована не лише на громадян України, які виїхали за кордон під час початку повномасштабної агресії, але і на тих, хто виїхав раніше.
Для втілення цілі перед державою стоять три основні задачі:
- створення умов для повернення українців з-за кордону та зменшення відтоку населення з України;
- розроблення політики залучення до України представників діаспори та закордонних українців;
- залучення іноземних мігрантів для задоволення потреб ринку праці, які неможливо задовольнити за рахунок внутрішніх ресурсів.
Стратегічна ціль 4 — забезпечення оптимального розміщення населення на території України. Зазначається, що Центральна частина країни стане новим економічним центром. У зв’язку з цим планується налагодити державну політику в питаннях внутрішньої міграції українців, які виїхали з зони бойових дій або тимчасово окупованих території.
Для цього необхідно:
- сприяти інтеграції ВПО в місцеві територіальні громади;
- сприяти розвитку територій так званого ризикованого проживання.
Стратегічна ціль 5 — адаптація соціуму до демографічного старіння та формування умов для активного довголіття. Україна належить до країн з однією з найстаріших популяцій у світі: майже 18% населення складають люди у віці 65 років і старше. Тренд старіння населення в країні буде продовжуватися: прогнозується, що до 1 січня 2041 року цей показник зросте до 21%, а до 1 січня 2051 року — до 23%.
Тому для забезпечення реалізації даної цілі планується:
- забезпечення підтримки здоров’я та благополуччя людей похилого віку;
- створення умов для самореалізації та активної життєдіяльності людей похилого віку;
- сприяння соціальній інтеграції осіб похилого віку та створення передумов для формування суспільства для всіх вікових груп.
Стратегічна ціль 6 — подолання негативних демографічних тенденцій завдяки розвитку можливостей для якісного життя в Україні. Демографічна стратегія України також має враховувати створення умов, які впливають на рішення громадян щодо народження дітей, повернення в Україну або виїзд за кордон для проживання, а також можливості боротьби з проблемою передчасної смертності.
Тож у планах:
- формування безпечного довкілля;
- розвиток механізмів забезпечення громадян власним (індивідуальним) житлом;
- підвищення рівня економічної самодостатності, зокрема добробуту, розвиток ринку праці;
- доступність і якість інфраструктури, дружність середовища до людини;
- соціальна згуртованість українського суспільства.
Реалізація Стратегії розрахована на період з 2024 по 2040 роки. План заходів для її втілення оновлюватиметься кожні два роки. Він міститиме завдання та конкретні заходи для їх виконання, відповідальних за їх реалізацію та індикатори, які відображатимуть ступінь досягнення поставлених цілей. У період активних бойових дій ці індикатори будуть лише орієнтовними, а не контрольними.
На що впливає скорочення населення?
Скорочення населення України може мати різноманітні соціальні, економічні та політичні наслідки.
Економічний вплив. Скорочення чисельності населення може призвести до скорочення робочої сили, що може вплинути на економічний зріст і конкурентоспроможність країни. Недостатнє чисельне поповнення робочої сили може стати перешкодою для розвитку підприємств та секторів економіки.
Соціальні наслідки. Скорочення населення може вплинути на соціальну сферу, зокрема на систему охорони здоров'я, освіти та соціального забезпечення. Також скорочення населення може призвести до зменшення обсягів фінансування для цих галузей та погіршення якості надання послуг.
Демографічні виклики. Скорочення населення може спричинити демографічні виклики, такі як старіння населення, збільшення залежності, втрата робочої сили тощо. Ці фактори можуть вплинути на структуру суспільства та економіку.
Політичні наслідки. Скорочення населення може мати вплив на політичну ситуацію в країні, зокрема на процеси прийняття рішень і розподіл політичної влади. Також може вплинути на геополітичну позицію країни та її відносини з іншими державами.
Ці наслідки можуть бути складними та потребувати комплексного підходу для їх вирішення. Важливо враховувати різноманітні аспекти проблеми скорочення населення та розробляти стратегії для забезпечення сталого розвитку країни.
