Список полонених українців. Де шукати інформацію і допомогу в пошуках рідних у російському полоні
Чому немає списків полонених у відкритому доступі?
Наразі у російському полоні перебувають понад 8 тисяч громадян України. Коли йдеться про полонених, це не обов'язково військові, бо відомі факти, що окупанти масово викрадають і цивільних на тимчасово окупованих територіях України.
Крім того, станом на кінець 2024 року понад 55 тисяч людей вважаються зниклими безвісти та перебувають у розшуку. Більшість із них — це військовослужбовці.
"Ця цифра є досить динамічною: коли місце перебування зниклих безвісти осіб встановлюють, у деяких випадках виявляється, що громадянин, наприклад, – у полоні. На жаль, встановлюємо і загиблих серед тих, кого вважали зниклими безвісти", — зазначив заступник міністра внутрішніх справ України Леонід Тимченко.
Знайти офіційні списки тих, хто знаходиться у російському полоні, в мережі неможливо. Але це не забаганка влади, а безпека тих, чия доля знаходиться повністю в руках окупанта. Ця інформація також недоступна задля безпеки рідних полонених українців. Особливо тих, чиї рідні знаходяться в окупації.
Не можна вірити "спискам" полонених, які ви знаходите у соцмережах, бо ніхто вам не дасть 100% гарантії у їхній правдивості. Їх можуть публікувати російські спецслужби, аби деморалізувати українців, або шахраї, які вимагатимуть гроші за "внесення в списки обміну" вашої рідної людини.
Куди звертатися за інформацією про полонених?
Людям, чия рідна людина потрапила в полон, необхідно одразу звертатися не до соцмереж та інтернету, а до компетентних органів:
- Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Займається питаннями обміну та звільнення полонених. На їхньому офіційному сайті можна знайти алгоритми дій для родин військових та цивільних, подати заявку чи інформацію про полон або зникнення, або записатися на особистий прийом. Телефон "гарячої лінії": 0800 300 529.
- Об'єднаний центр з пошуку та звільнення полонених при Службі безпеки України. Центр надає консультації та приймає заяви від родичів полонених. Звернутися можна за телефонами: +38(044)321-11-21 або +38(098)321-11-21. Також є можливість зв’язку у месенджерах: +38(067)650-83-32 (Viber), +38(067)650-83-32 (WhatsApp), +38(067)650-83-32 (Telegram) чи поштою: [email protected].
- Національне інформаційне бюро. На офіційному сайті можна подати заяву на встановлення факту позбавлення свободи внаслідок збройної агресії проти України. Також зв’язатися з представниками бюро можна, зателефонувавши за номером "гарячої лінії": 1648 або (044) 287-81-65 (для дзвінків з-за кордону).
- Національна поліція України. Працівники поліції приймають заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин. В ній потрібно зазначити максимально детальну інформацію про зниклу людину: його особисті прикмети, місце перебування, орієнтовне місце зникнення, тощо. Крім того, кровний родич має здати біологічні зразки для ДНК-експертизи.
- Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ). Ця організація виступає посередником у передачі інформації між росією та Україною. Подати запит про розшук близької людини ви можете через онлайн-форму, електронною поштою: [email protected] чи телефоном: +380 800 300 155.
Як шукати самостійно?
Якщо ви не впевнені, що ваша близька людина в полоні, ви можете спробувати самостійно знайти хоча б якусь інформацію. У цьому вам може допомогти Telegram-канал "Списки знайдених та полонених", який створений для пошуку безвісти зниклих. Зверніть увагу, що цей канал не є офіційним та жодним чином не стосується уповноважених органів в Україні.
Інформацію в цьому чаті оновлюють, аналізуючи безліч Telegram-каналів, у тому числі й російських, де окупанти можуть публікувати фото, відео та імена українських полонених.
Ви також можете самостійно моніторити інші соціальні мережі. Наприклад, Facebook, де може бути інформація про ваших зниклих близьких. У випадку, якщо ви знайшли якусь інформацію про військовополоненого, її варто повідомити до уповноважених органів.
Але пам'ятайте, що публікувати будь-яку інформацію про полонених або зниклих безвісти в інтрнеті - на сторінках у соцмережах, у групах тощо, не варто. Ворог активно моніторить український інформаційний простір, а опублікована вами інформація про полоненого військового чи цивільного може стати приводом для тортур чи катувань у полоні.
Важливо: не публікуйте номери військових частин, бригад, військові звання та напрямки, на яких був полонений військовий. В інтрнеті не має бути жодної компроментуючої інформації, яка може зашкодити людині в російському полоні.
Як відбувається обмін полоненими?
Жодних пріоритетів у черговості списків на звільнення та обмін полонених не існує. Будь-хто, хто пропонує внести ім'я вашого близького до списків ан обмін — шахрай.
Наразі єдиний спосіб допомвитися про обмін з росією — перемовини. Цим займається Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Сам обмін — один з найсекретніших процесів, тому ніхто не афішує подробиць щодо списків чи прізвищ людей, які можуть повернутися з неволі.
Російська сторона не особливо зацікавлена в обмінному процесі, тоді як в Україні це є пріоритетом. Тому саме російська сторона часто зриває процеси обміну та не виконує домовленостей щодо обмінного процесу, тим самим розбурхуючи українське суспільство, аби люди звинувачували владу у бездіяльності щодо повернення полонених.
Доповнено 7 січня 2025: днями Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що з російською стороною є попередня домовленість щодо систематичних обмінів військовополоненими у 2025 році. У пріоритеті — тяжкохворі та тяжкопоранені.
"Ми попередньо домовилися, що у нас обміни повинні відбуватися систематично. Я не хочу, щоб зараз це пролунало як анонс, але ми побачимо, чи російська сторона дотримає свого слова. Якщо так, то українське суспільство якраз і побачить цю систематичність: за кількістю, за термінами, за категоріями", — наголосив Лубінець.
Також він повідомив, що кожен український військовополонений має отримати пакунок з речами від України, його мають передати через представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
Як варто говорити про полонених?
Говорити про полонених важливо, але ще важливіше обирати правильні для цього способи. Насамперед, виходячи на мітинги та акції в підтримку повернення військовополонених, не варто називати конкретні імена. Так ви "підвищуєте ціну" життя цієї людини, що може вплинути на обмінний процес. Так росія може запросити, наприклад, трьох російських полонених в обмін на одного українця.
"Існують два підходи щодо того, як варто поводитись: чи треба привертати увагу до повернення певних людей, чи навпаки не згадувати про них, щоб не підвищувати медійно "ціну" полоненого. Моя особиста думка така: другий сценарій є більш правильним і раціональним. Бо так легше повернути людину. Треба розуміти, що першочерговим завданням української влади є повернення наших людей, а з того боку такої сильної мотивації, як у нас, часто немає, для них люди не становлять такої цінності. Тому те, що ці обміни взагалі відбуваються — результат постійної напруженої роботи команд, які в цей процес залучені", — пояснила в інтерв'ю для Kyiv Post Даша Зарівна — радниця керівника Офісу президента, яка забезпечує комунікаційний процес обміну військовополоненими.
Найкраще, що можна зробити — це підтримувати родини цивільних і військових полонених, чий емоційний стан і почуття зараз є дуже крихкими.
Свої в Telegram 
