Примусова евакуація із зони бойових дій. Що варто знати та як убезпечити дитину від стресу

Чому важливо евакуювати дітей з територій, що перебувають у зоні обстрілів?

Проблема евакуації дітей з територій, що перебувають у зоні обстрілів, залишається дуже актуальною. Діти, як найбільш вразлива категорія людей, зазнають серйозних ризиків у таких ситуаціях.

Евакуація дітей з територій, що перебувають у зоні обстрілів, є вкрай важливою з причин безпеки, фізичного і психічного здоров'я, а також захисту їхнього майбутнього.

Ось кілька ключових причин:

• безпека: діти, які залишаються в зоні конфлікту, зазнають серйозних ризиків поранень та смерті внаслідок обстрілів, вибухів або військових дій. Евакуація дозволяє їм уникнути цих небезпек.
• фізичне та психічне здоров'я: стрес, травми та переживання військових подій можуть серйозно позначитися на психічному та емоційному стані дітей. Вони можуть потребувати психологічної підтримки та медичної допомоги, яку можна надати в безпечному місці.
• гуманітарна допомога: евакуація дітей підтверджує гуманітарне зобов'язання захищати найбільш вразливі категорії населення під час конфліктів.

Загалом, евакуація дітей з територій конфлікту є надзвичайно важливою для їхнього благополуччя та майбутнього. У зв’язку з цим минулого року Кабінет Міністрів схвалив механізм примусової евакуації дітей із зон активних бойових дій.

Що таке примусова евакуація дітей із зони бойових дій?

Примусова евакуація дітей — це процес, у якому діти змушені покинути свої місця проживання або навчання через надзвичайну ситуацію, яка загрожує їхньому життю або безпеці. Вона є додатковим інструментом у межах обов’язкової евакуації. Підставою для її організації є рішення обласних військових адміністрацій, погоджене з органами військового командування та Координаційним штабом з питань проведення обов’язкової евакуації населення.

Метою примусової евакуації дітей є захист їхнього життя та здоров'я в умовах надзвичайних ситуацій та надання їм можливості перебувати в безпечному середовищі поки ситуація на території, звідки їх евакуювали, не стабілізується.

Примусова евакуація дітей здійснюється за супроводом одного з батьків, особи, яка їх замінює, або іншого законного представника. Оскільки йдеться про життя та здоров’я дітей, під час примусової евакуації відмова батьків чи опікунів евакуювати дитину не допускається.

«Не йдеться про відбирання дітей у батьків. Не йдеться про застосування фізичного примусу. Але юридична особливість примусової евакуації дітей полягає в тому, що принаймні один з батьків не має права відмовитись від евакуації й має супроводжувати дитину під час евакуації. Також слід пам’ятати про статтю 166 Кримінального кодексу, згідно з якою батьків може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за свідоме піддання дитини фізичній небезпеці», — пояснила міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.

Де зараз в Україні відбувається примусова евакуація дітей?

Після ухвалення Постанови першим населеним пунктом, звідки почали примусово евакуйовувати неповнолітніх із батьками, став Бахмут. Згодом під примусову евакуацію підлягали жителі з дітьми із 8 населених пунктів Бахмутського та Покровського районів. У січні цього року було прийняте рішення щодо евакуації в примусовий спосіб з сіл Мар'їнської ТГ (Антонівка, Іллінка, Зоряне, Олександропіль, Желанне Друге) та Очеретинської ТГ (Межове, Восход, Новоселівка Перша та Желанне).

За словами заступника голови Донецької ОДА Олександра Шевченка, з 7 квітня 2023 року по 10 квітня 2024 року, потребували евакуації 869 дітей. Додатково було виявлено 162 дитини. Загалом евакуйовано 1016 дітей.

Примусова евакуація дітей з ДонеччиниАвтор: поліція Донеччини

«З 56 визначених населених пунктів області евакуйовано всіх дітей. Наразі подовжена і триває примусова евакуація родин з дітьми з населених пунктів Бахмутського району — там наразі залишається 13 дітей (5 дітей у Торецьку та 8 — у Щербинівці). Евакуація у примусовий спосіб дітей з населених пунктів Курахівської громади Покровського району розпочалась 8 березня. У населених пунктах Успенівка, Ганнівка, Веселий Гай та Трудове перебувало 28 дітей. Станом на сьогодні залишається 2 дитини в одній родині у селі Успенівка».

Примусова евакуація дітей триває й на Харківщині. Зокрема, евакуювати планують 161 дитину з окремих населених пунктів Куп’янського району.

Організація та планування евакуації дітей із зон бойових дій

Для того, щоб виїхати із зони активних бойових дій, потрібно координувати з різними структурами та організаціями. Важливо враховувати низку факторів.

Оцінка ризиків. Першим кроком є оцінка ризиків та визначення зон, які піддаються евакуації. Це може включати зони, де відбуваються активні бойові дії, місця, що піддаються інтенсивним обстрілам або підвищеному ризику ворожих атак. Саме тому із зони активних бойових дій важливо виїжджати не самотужки, а за допомоги органів влади чи волонтерських організацій.

Координація з гуманітарними організаціями та владними структурами. Важливо забезпечити співпрацю між різними гуманітарними організаціями, місцевою владою, правоохоронними органами та військовими для ефективної організації та проведення евакуації. Зокрема, можна звернутися до поліцейського евакуаційного екіпажу «Білий Янгол» й записатися на евакуацію.

Забезпечення безпеки під час евакуації. Під час евакуації дуже важливо забезпечити безпеку дітей та тих, хто бере участь у процесі. Це може включати захист від обстрілів, надання першої допомоги та забезпечення необхідного медичного обладнання. Наприклад, евакуація «Білих Янголів» відбувається на броньованій машині. А до складу евакуаційної групи входять парамедики.

Допомога після евакуації. Після того, як діти були евакуйовані, важливо забезпечити їм психологічну підтримку, медичну допомогу та можливості для навчання і розвитку у безпечному середовищі. Зазвичай центри тимчасового проживання, місцеві органи влади та волонтерські ініціативи допомагають евакуйованим адаптуватися на новому місці.

Психологічна підтримка дітей під час і після евакуації

Для багатьох дітей евакуація може бути дуже стресовою. Вони можуть відчувати тривогу, страх, невпевненість та розлад через розрив звичного середовища та рутини, а також через небезпеку, яка призвела до евакуації.

Також діти можуть переносити травматичні події під час евакуації, такі як втрата близьких людей, поранення або шок внаслідок пережитого.

Центр громадського здоров’я МОЗ України опублікував порадник від дитячої психологині Світлани Ройз та ЮНІСЕФ. Там зазначається, що під час виїзду важливою підтримкою для дитини мають стати їхні батьки чи опікуни. Зокрема, важливо дотримуватися низки правил.

Пояснюйте дитині що таке евакуація та навіщо потрібно виїжджати з дому. Психологиня наголошує, важливо говорити з дитиною впевненим голосом й казати, наприклад: «Ми робимо все можливе, щоб ти був/ла у безпеці. І ми будемо у безпеці. Зараз нам з тобою важливо виїхати в інше місто. Ми будемо весь час поряд. Нас зустрінуть добрі люди, які нам допоможуть. Ти бачиш, скільки довкола хороших людей? Значно більше, ніж поганих».

Будьте поруч із дитиною та слідкуйте за її емоціями. Під час евакуації реакції дитини можуть бути різними. Важливо приготуватися до того, що вона може відчувати страх чи невпевненість, а також не хотіти залишати свій будинок, улюблені іграшки та друзів. У такій ситуації дорослим важливо підтримати почуття дитини, наприклад, сказавши, що розуміють її почуття і готові допомогти. Дитині також важливо відчувати дорослого — дотики, погляди, голос. Дякуйте дитині та хваліть її: «Дякую за те, що так допомагаєш у дорозі. Я бачу, що тобі складно, але ти дуже круто справляєшся».

Не бійтеся запитань. Важливо говорити з дитиною та наголошувати на тому, що вона може ставити будь-які запитання. Психологиня каже, зазвичай діти питають про те, коли вони повернуться/чи побачать друзів/де будуть жити. Тому потрібно бути готовим до цього й намагатися максимально підтримати дитину у відповідях: «Я не знаю, чи надовго ми їдемо, але я знаю, що якщо буде безпечно і якщо це буде можливо — ми повернемося»/«Я впевнена/ий, що ми зможемо підтримувати зв'язок, їм дзвонити та писати»/«У нас буде тимчасовий будинок, можливо ми житимемо разом із різними людьми, там також може будуть інші діти».

Встановлюйте правила. Доцільно обговорювати правила під час евакуації. А після домовленості варто закріпити потисканням рук. Крім того, варто переконатися, чи знає дитина свої дані та дані батьків. І, про всяк випадок, радить психологиня, покласти дитині у кишеню папірець з контактними даними родини.

Надайте дитині відчуття контролю. Наприклад — стежити за її рюкзачком, відповідати за іграшку, пити воду та вам нагадувати.

Грайте в ігри. За можливості, намагайтеся відволікти дитину іграми. Це може бути будь-яка вигадана гра, або ж гра з улюбленою іграшкою.

Після евакуації, коли родина прибуде на місце призначення важливо повідомити про те, що зараз всі у безпеці. І обов’язково потрібно подякувати дитини за дотримання правил та допомогу.

На новому місці діти можуть потребувати часу для адаптації до нового середовища та відновлення звичної рутини.

Важливо забезпечити їм підтримку, структурованість та безпеку в цей період:

• Психологічна підтримка. Це можуть бути групові та індивідуальні консультації з психологом, техніки заспокоєння та відновлення, а також можливості для вираження своїх емоцій та переживань.
• Підтримка сім'ї та спільноти. Важливо також забезпечити підтримку сім'ям та спільноті, у якій перебувають евакуйовані діти. Спільна підтримка може допомогти зменшити відчуття ізоляції та невпевненості у дітей та їхніх батьків.

Чому варто навчити дитину під час війни?

Навчання дітей правилам безпеки та відповідній поведінці під час бойових дій допомагає підготувати їх до ефективної реакції в небезпечних ситуаціях і зменшує ризик травм та негативних наслідків. Зокрема, освітній омбудсмен України наголошує на тому, що наразі існують інструменти, які дозволяють мінімізувати ризики та вберегти фізичне й психічне здоров’я дитини.

Знання процедур евакуації. Діти повинні знати, як реагувати в разі початку конфлікту або надзвичайної ситуації та як евакуюватися з небезпечних місць до безпечних.

Розпізнавання сигналів і загроз. Важливо навчити дітей розпізнавати сигнали надзвичайної ситуації, наприклад, сигнал повітряної тривоги і знати, як реагувати на них.

Поведінка відповідно до обставин. Діти мають бути навчені реагувати на різні сценарії, включаючи швидку евакуацію, переховування у безпечному місці та зв'язок з дорослими у разі потреби. Крім того, важливо пояснити дитині про ризик натрапити на вибухонебезпечні предмети і яку загрозу вони несуть життю і здоров'ю.

Психологічна підготовка. Під час навчання дітей правилам безпеки під час бойових дій також важливо враховувати психологічний аспект. Діти можуть відчувати страх чи тривогу, тому важливо створити сприятливу атмосферу і підтримку, а також навчити їх технікам заспокоєння та реагування на стресові ситуації. Важливо, аби дитина зберігала спокій та тримала емоції під контролем.

Як побороти сильну тривожність під час ворожих ракетних атак? Поради від кризової психологині

Війна та виховання дітей. Практичні поради від психолога для втомлених матусь та татусів

Як виїхати з прифронту. Добірка фондів, які допомагають з евакуацією в безпечні регіони та за кордон