Життя під загрозою обстрілу. Що носять із собою жителі Покровська для надання першої допомоги?
Михайло, десятикласник:
— Я ношу з собою постійно тільки телефон і все. Це потрібно для того, щоб в будь-який момент можна було поговорити з мамою та друзями. Звісно, телефон потрібен і для того, щоб мати зв'язок на різні неприємні випадки.
Микола, водій:
— Нічого в мене особливого з собою не маю. Все як раніше — ношу постійно тільки телефон, ключі та документи. Вважаю, що більше нічого не потрібно. Що тут і чим може допомогти? Думаю, що нічого.
Дар’я, одинадцятикласниця:
— Зі мною пластир тепер постійно. Бинт. Антисептик. Все це ношу з собою останній рік. Це стала брати з собою після збільшення кількості прильотів по місту. Коли нас почали масово обстрілювати, це вже потрібно носити з собою на всяк випадок. Жодного разу не використовувала, сподіваюсь, і не знадобиться. Але так спокійніше.
Аліна, живе в Одесі, приїхала в Покровськ до батьків:
— Нічого такого, що було б пов’язано з війною в моїй сумці не має. Всі речі, як у звичайної жінки. Хоча, мабуть, давно потрібно носити з собою щось, що допоможе в надзвичайних ситуаціях.
Надія, пенсіонерка:
— В моїй сумці продукти, бо йду з ринка. Більш нічого в ній немає. Бинт, турнікет? Такого не ношу і не планую. Як куплю, то покладу у сумку. Поки не думаю, що вони потрібні.
Свої в Telegram 
