Я знаю ім’я кожної тваринки. Наталія Петрова про те, як живе евакуйований з Мирнограду притулок
Понад вісім років Наталія Петрова опікується тваринами. У Мирнограді вона мала притулок для хвостиків. А коли через російський наступ залишатися у місті стало небезпечно, Наталія, завдяки підтримці інших волонтерів, взяла на себе місію порятунку безпритульних тварин. У вересні вона організувала евакуацію 140 хвостиків, а згодом ще понад 90 тварин знайшли безпечне місце завдяки зусиллям небайдужих. Сьогодні ці тварини адаптуються до нового життя, знаходячи тепло і любов на Київщині. Про те, як їм це вдається та з якими проблемами вони зіткнулися в евакуації, Наталія розповіла для Свої.
Аби евакуювати всіх, довелося повертатися в Мирноград
У вересні першим рейсом на Київщину Наталія евакуювала 140 тварин зі свого притулку. Ще понад 90, серед яких були літні пухнастики та ті, що мають інвалідність, евакуювали волонтери із фонду «Порятунок тварин Харків».
«Евакуювати нас — це одне діло було, а те, що нам підставили плече і не залишили — це зовсім інше. Нас взагалі могли залишити в полі, бо фактично нас евакуювали. Але ці люди опікуються нами повсякчас».
Наталія згадує, навіть у безпеці вона не знаходила спокою, адже з нею приїхала лише частина підопічних — 65 тваринок довелося залишити в притулку в Мирнограді.
«Серце залишилося з тими тваринами, які залишалися, які не помістилися… Тому всі наші думки були там», — зізнається Наталія.
Волонтерка ділиться, весь цей час вона підтримували зв'язок з Олександром Біліченком, засновником притулку, який залишився із хвостиками у Мирнограді.
Постійна тривога за тварин, які залишилися, змушувала волонтерів планувати нові етапи евакуації. У другий рейс до Мирнограду Наталія з дочкою поїхали власною автівкою. На місці на допомогу прийшов волонтер організації «12 Вартових» Степан, професіоналізмом якого волонтерка вражена і досі. Незважаючи на стресову ситуацію та постійні звуки вибухів, вдалося швидко завантажити всіх собак та виїхати.
Котик, якого вивезли з Мирнограда
«На сьогоднішній день наш притулок у Мирнограді пустий. Ми вивезли всіх своїх тваринок звідти. Ще взяли з собою тих, кого я годувала на вулицях, позбирали всіх по покинутих будівлях».
А перед евакуацією Наталія залишила корм і продукти для тварин, які залишилися в Мирнограді під опікою місцевих мешканців.
Хто живе у притулку
Зараз у притулку проживають понад 300 тварин, серед яких коти та собаки різного віку і стану. Наталія каже, до них продовжують звертатися люди й просять прилаштувати до них хвостиків.
«Днями до нас привезли двох стареньких собачок нашої підписниці. Її 92-річна мати відмовилася евакуюватися з Покровська, бо не могла залишити самих собак. Ми просто не змогли їй відмовити. Як би важко не було, ми забираємо до себе нових жителів. У моєму серці місце для всіх знайдеться, повірте мені», — наголошує Наталія.
Волонтерка з радістю ділиться, як частина тварин адаптувалася на новому місці та навіть змінилася на краще. Собаки, що раніше були агресивними, стали ласкавими і йдуть на контакт.
«До деяких в Мирнограді я навіть підходити боялася, ними опікувався Олександр Анатолійович. А тут вони проявляють себе, як матусини синочки. От як, наприклад, Гром. Раніше ми його боялися, а зараз він грається і дає нам лапу. До Карата взагалі раніше неможливо було доторкнутися. А зараз він тулиться до мене і просить, щоб його чухали».
Виняток становлять лише кілька тварин, які ще стресують. Наприклад, Бакс, Цезар і Кубик ще не можуть прийняти нове середовище. Тому у притулку забезпечують їм догляд, годують, але намагаються не турбувати зайвий раз.
Водночас, каже Наталія, коти потребують більше часу для адаптації через зміни умов проживання. В середньому це 3-4 місяці.
Котики-переселенці
«Зараз їм важко, бо вони жили у різних локаціях і тепер повинні звикати одне до одного».
Тому поки про прилаштування хвостиків до нових родин не йдеться. За весь цей час Наталія віддала лише двох котиків. І це, каже, було виключення.
«З Мирнограду я привезла кішку породи сфінкс Мілану. Її господарі нею не опікувалися, не годували. Вона була на вулиці під сонцем, хоча промені для цієї породи взагалі заборонені. Тож я прийшла до її господарів і сказала, що заберу цю дитину. І ось коли ми вже були на Київщині, волонтерка організації «Сміливі відновлювати» буквально благала віддати їй Мілану. Тож я погодилася і не прогадала. Зараз вона живе в любові та турботі».
Новою родиною обзавівся й кіт Барні. Його до притулку привіз військовий, коли малеча ще не могла самостійно їсти.
Барні з новою родиною
«Мати цієї киці злякалася вибухів і втекла, покинувши трьох кошенят. Коли нам їх привезли ще у Мирноград, ми їх вигодували, а потім забрали з собою на Київщину. Днями Барнік поїхав до нової родини. Вони його дуже люблять, опікуються ним і ставляться дуже відповідально. Я знаю за долю кожної своєї дитини, бо підтримую зв’язок з їхніми новими батьками».
Як зараз живе притулок
Наразі притулок поступово облаштовується на новій території завдяки підтримці благодійних організацій, серед яких «Юрба» і «Сміливі відновлювати», а також небайдужих. Проводяться будівельні роботи, зокрема зводяться вольєри. На сьогодні вже побудували 40, і ще стільки же наближаються до завершення.
Роботи у притулку на Київщині
«Все впирається в гроші. Коли закінчуються будівельні матеріали, тоді трошки є перерва в роботі. Коли є гроші, ми будуємо».
На території вже зробили свердловину, тож водою притулок забезпечений. Хвостики продовжують отримувати допомогу у вигляді кормів від благодійних фондів, але найбільш гостро стоїть питання електроенергії. Під'єднати її немає можливості, бо вся лінія, яка йде повз притулок, знеструмлена.
«Електрики у нас нема, і це велика проблема. Без неї не можна ні прати, ні забезпечити комфорт тваринам у холодну пору року», — ділиться Наталія й додає, що прати доводиться вручну.
І, якщо в теплу пору року це дається легше, то впоратися із цим взимку буде вкрай важко. Хоча притулок має пральну машину, яку вивезли з Мирнограду.
Гостинці для пухнастиків
Аби хоч якось освітлювати територію, волонтерам доводиться користуватися сонячними ліхтарями, які заряджаються вдень. Але в планах у волонтерів вирішити проблему з електрикою.
«Ми думаємо ставити сонячні батареї, адже це вийде значно дешевше, ніж займатися організацією центрального енергозабезпечення».
Труднощі з облаштуванням побуту для підопічних Наталія та її команда долають щодня, тому вони будуть вдячні за кожну допомогу, надану притулку. Тож, якщо ви хочете підтримати хвостиків-переселенців, зробити це можна переказом будь-якої суми.
Реквізити для допомоги:
- ОщадБанк: 5167 8031 1667 0857 Олійник Е.А.;
- Монобанк: 4441 1110 6224 1140 Ельвіра Олійник;
- PayPal: [email protected] (перші дві літери маленькі L, будь ласка, не пишіть коментарів до відправлень)
- Монобанка;
- Номер МоноБанки: 5375 4112 0667 1179.
Свої в Telegram 
