До війни мріяв про відомі світові фестивалі. «Святий Патрік» змінив діджейський пульт на гармату
Зруйновані мрії про Tomorrowland
До війни життя «Святого Патріка» з Лисичанська обертався навколо музики. З 2008 року він працював діджеєм, їздив Луганщиною, виступав на дискотеках і мріяв дійти до найкращих світових фестивалів — Global Gathering Ukraine, Tomorrowland.
«Була мрія, але, на жаль, у 2014 році її зруйнували», — згадує військовий.
Попри початок війни, він продовжував організовувати заходи в прифронтових містах. У Попасній, якої вже немає, відкривали фонтан під музику, коли десь недалеко був ворог.
«Коли грає музика, а десь недалеко ворог — це людей мотивувало, бо вони могли жити й відчувати круті моменти», — пояснює «Святий Патрік».
"Святий Патрик" до повномасштабної війни
Він об'їздив майже всю Луганську область, був на Донеччині. Одним із найяскравіших спогадів залишається виступ у Сіверськодонецьку з легендарним українським діджеєм Спартаком на турбазі «Клешня» — це був його перший виступ з діджеєм такого рівня.
«Потім орендували приміщення — в Лисичанську був свій нічний клуб. Коли почався COVID-19, — довелося зачинитися», — згадує музикант.
Цікаво, що в 2013 році його сети транслювало білоруське «Wargaming FM» — радіо компанії, яка створила популярну онлайн-гру «World of Tanks».
«Я вийшов на них і запропонував свої сети. Вони їх транслювали. Хто грав у танки, той чув — мій сет грав на білоруському радіо. Хто ж знав, що так буде? Добре, що Wargaming нормальна компанія й виїхала з тих дурнуватих країн», — каже чоловік.
Військова служба
У 2015 році «Святий Патрік» проходив службу в команді воєнізованої охорони в населеному пункті Лоскутівка за Лисичанськом, який зараз окупований. У 2021 році перейшов до Державної прикордонної служби України, де служив у селищі Троїцьке на Луганщині.
«У мене була можливість піти в ППО, туди дуже довго кликали. Я чомусь відмовився — хто ж знав, що воно так знадобиться?», — жартує військовий.
На Луганщині, де частина території була тимчасово окупована, ДПСУ розмістила камери відеоспостереження вздовж кордону з гарним зумом і тепловізорами — прикордонники бачили всі підходи та під'їзди «сусідів».
Підготовка до «навчань»
За два тижні до повномасштабного вторгнення оператори камер помітили до п'ятнадцяти російських танків — армія РФ готувалася, хоча казала, що це навчання.
«Ті, хто навіть жили в Лисичанську, розуміли, що щось буде. Десь за 3-4 дні до повномасштабного вторгнення ворог дуже часто почав обстрілювати прифронтові міста», — згадує прикордонник.
Усіх підняли по тривозі. Ті військові, хто приїхав з інших областей і не бачив війни, не вірили в можливість повномасштабного вторгнення.
«Для них це якось було дивно й дико. Вони не думали, що таке почнеться. Я — у цьому був впевнений. У протилежному випадку АТО давно б закінчилося. Оскільки ворога не вибили, хоча, на мою думку, можна було — тепер маємо, що маємо», — каже «Святий Патрік».
Все почалося о 4:30
24 лютого 2022 року «Святий Патрік» з побратимом заступив у наряд на ділянці кордону о 3:30. На транзитці — асфальтованій дорозі через Україну до Росії — під'їхав автомобіль з території РФ прямо до ЯГОЗи.
«З автомобіля вийшли дві людини. Я дістав тепловізор — дивлюсь на них, а вони на нас, помахали рукою. Потім сіли назад в авто та спустилися до пункту пропуску», — описує той ранок військовий.
В одному з телеграм-каналів з'явилося відео про скупчення російської техніки поруч, у пості писали, що війна почнеться о 4:20.
«Колега запитав: «Яка година?» — 4:28 — кажу. Чую у відповідь — «значить, вже не почнеться». За дві хвилини ми побачили перший виліт ракети в бік Харкова», — згадує прикордонник.
"Святий Патрик" на службі
Потім десь 10-15 установок РСЗВ «Град» залпами били по території України: по Харкову, по пунктах пропуску, які були трошки вище від них, на стику з Харківською областю.
«І в той момент ми зрозуміли — вони просто запізнилися на 10 хвилин. Ось так почалась «двіжуха» — було дуже гучно. Дивишся і розумієш: там люди, хлопці, цивільні, які не були готові до того, що почнеться», — каже військовий.
Рибалки не вірили у війну
Десь о 5:30 поблизу пункту пропуску «Сиротине» підрозділ зайняв позиції. Викопати окопи було неможливо — був сильний мороз, земля була, як бетон. Розмістилися на висоті, під якою було озеро з п'ятдесятьма рибалками.
«Ми їм кричали, що почалась війна: «Розходьтеся, бо треба підірвати дамбу, щоб техніка не пройшла». Люди не вірили до останнього: «Що?» «Та яка війна?» «Що ви там розказуєте?» Ніхто того не розумів», — згадує прикордонник.
Тільки коли на сусідніх ділянках почали працювати САУ і люди почули вибухи, рибалки нарешті залишили озеро.
Російський Ка-52
Близько 14:00 «Святий Патрік» помітив перший російський вертоліт Ка-52, який вилетів із-за лісу. Загалом їх зайшло сім — літали квадратами, дивилися, де є українські військовослужбовці.
«Оскільки з автоматів по броньованому гвинтокрилу нічого не зробиш, — нам наказали відійти з позицій», — розповідає військовий.
Особовий склад завантажився на БРДМ і почав виходити. Згодом машина зупинилася, і офіцер сказав «Святому Патрікові» та ще одному військовослужбовцю залишитися для прикриття відходу основної групи.
«Ми з автоматами забігли в лісосмугу, ще «Муху» взяли з собою. Сіли, сидимо. Офіцер дивився на гвинтокрили, які пролітали над нами. Я кажу: «Васіліч, ти не туди дивишся». Справа від нас висів гвинтокрил — не рухався, спостерігав за нашими діями», — описує той напружений момент прикордонник.
Найкритичніший момент настав під час евакуації. Коли отримали сигнал, що основна група вийшла без втрат, викликали військового на цивільному авто.
Ситуація була критичною — вертоліт був повністю заряджений: ракети, кулемет.
«І ти розумієш, що будь-який твій маневр може призвести до чогось поганого. Товариш почав вказувати на шеврон прикордонної служби, мовляв, ми прикордонники. Гвинтокрил висів-висів, прийшов у бойове положення, піднявся, подивився за нами ще хвилину, покачався з боку в бік — у льотчиків є такий сленг — у той момент ми сіли в авто і поїхали», — розповідає «Святий Патрік».
Але на цьому випробування не закінчилися.
«Я дивлюся через заднє скло, а за нами летить гвинтокрил. Офіцер кричить водію: «Їдь швидше!» Тоді я крикнув: «Не смикайтеся, їдемо спокійно!» Бо хтозна, як відреагують на різке прискорення».
Росіяни їх відпустили. Підрозділ вийшов без втрат на доукомплектування в Дніпропетровську область, а потім повернувся назад.
Дід теж був артилеристом
У 2023 році «Святому Патрікові» запропонували перейти в новий підрозділ вогневої підтримки — один із перших артилерійських підрозділів у ДПСУ. Він помітив дивну паралель з життям діда.
«Мій дід на початку Другої світової війни був зв'язківцем. Він бігав, тягнув кабель від бліндажа до бліндажа, щоб був зв'язок. Потім отримав поранення, потрапив у шпиталь, де познайомився з іншим військовослужбовцем. Той його запитав: «Ти хто?» — «Зв'язківець». — «Ні. Давай військовий квиток». Мій дідусь дав йому квиток. Той його порвав, дав книжку і сказав: «Все, тепер ми артилеристи», — каже військовий.
Спочатку нова техніка здавалася «великою іграшкою в дитинстві».
«Дали й думаєш: «Блін, круто! Але що з цим робити?», — згадує «Святий Патрік».
Але фронт рухався, ворог наступав, і війна змушувала навчатися швидко. Коли перші підрозділи поїхали на схід, всі думали, чи вдасться їм нормально відпрацювати, бо для багатьох це була перша поїздка в зону бойових дій.
«На наше здивування, вони почали показувати дуже гарні результати», — каже артилерист.
Він згадує конкретний епізод: «Є навіть відео, де ворог на БМП з десантом приїхали штурмувати посадку. Штурм у них не вдався. Десант завантажився назад і, коли БМП почала від'їжджати, 120-й міномет чітко поклав в «Беху». Вона разом з десантом згоріла. Це дуже круті кадри — ювелірна робота».
Потім з'явилися гармати, РСЗВ, які на багатьох ділянках фронту показують відмінні результати. «Святий Патрік» особливо пишається одним влучанням.
«Навіть зенітна гармата влучила в орка, який намагався запустити дрон. І посеред величезного поля снаряд із зенітної установки КС-19 — це ще 1941 року, яка раніше збивала літаки — чітко влучає. Круто — у плані того, що люди навчилися робити неймовірні речі для захисту своєї Батьківщини».
Трансформація прикордонної служби
Зміни в ДПСУ вражають навіть досвідчених прикордонників. «Святий Патрік» згадує еволюцію служби.
«Прикордонник — від людини, яка ходила з гумовою палицею та перцевим балоном по кордону із собакою, — до прикордонника, який у 2014 році отримав автомат та до тих прикордонників, які вони є зараз: артилеристи, дронщики, піхотинці — це велика історія. Це дуже змінило саму структуру Державної прикордонної служби. Я — від прикордонника, який ходив у наряд з автоматом, — уже в підрозділі артилерії. Раніше я не міг би й подумати, що в ДПСУ буде гармата, РСЗВ, міномет», — підсумовує військовий.
Мрія про повернення на сцену
Музика залишається в серці колишнього діджея, хоча війна не залишає часу для улюбленої справи.
«Щодо музики — на неї потрібно багато вільного часу, спокій довкола. Коли знаходишся на війні, постійно у стресових ситуаціях — не вдається якось себе мотивувати займатися улюбленою справою», — зізнається військовий.
До війни прикордонник був діджеєм
Але мрія не вмирає.
«Хоча думки про поїздку, про проведення open air — вони не залишають мене. Я все одно сподіваюся, що настане той день, коли можна буде провести крутий великий фест. А поки — служимо, воюємо, намагаємося зробити все можливе, щоб війна вже нарешті закінчилася і ми повернулися додому».
Свої в Telegram 
