Процедури повернення немає. Як Росія визнає "безгосподарним" житло українців в окупації
Однокімнатна спадщина
50-річна Інна (ім'я змінено з міркувань безпеки) отримала однокімнатну квартиру в центрі Маріуполя від матері, а та — від держави як сирота. 33 квадратні метри, навпроти — дитячий садок. У 1994 році Інна вийшла заміж і перебралася до родини чоловіка, а згодом разом із сім'єю емігрувала за кордон.
«Думали, рочка на два, — ніби виправдовується Інна. — Ну, так вийшло, донька пішла до школи — і пішло-поїхало. Життя ніби гарне тут було. Багато наших односельчан теж переїхали. Затягло. Син у мене тут народився, донька пішла до інституту…»
Спершу квартиру здавали, потім туди заселили знайомих, які платили лише за комуналку. Але у 2022 році, коли почалося велике вторгнення, посередниця, яка стежила за житлом, виїхала з Маріуполя — і зв'язок із мешканцями обірвався.
У 2023 році Інна на три тижні приїхала до окупованого міста, щоб розібратися з квартирою. Фільтрацію в Шереметьєво вона з донькою проходила 13 годин.
«Там у телефони дивилися, з ким спілкуєшся, все-все-все запитували», — згадує жінка.
На запитання прикордонника, чому у дочки такий "чистий" телефон, та відповіла: "Це моя особиста справа".
«І він як накинувся: "Клич матір свою". Ми так зрозуміли, що там взагалі треба заткнутися і ніяких там своїх особистих цих… Ніякої там свободи немає», — розповідає Інна.
Попри це, Інна отримала російське громадянство, а її доньці відмовили — не вистачало прописки у квартирі. З паспортом і СНІЛСом жінка пішла до МУП міської адміністрації, щоб «зафіксувати, що господиня є». Там із нею уклали договір про послуги з утримання будинку та прибудинкової території на п'ять років. Інна намагалася потрапити до своєї квартири, але в під'їзді змінили систему доступу, а мешканці на дзвінки не відповідали.
Світлини з квартири Інни
«У мене тоді навіть не вийшло їх побачити», — каже жінка.
Вона оформила довіреність на сина куми та повернулася за кордон. Згодом виявилося: квартиру визнали безгосподарною ще у 2024 році. За формальною ознакою — відсутність реєстрації в російському Росреєстрі.
Було приватним — стало державним
Розпоряджатися житлом українців, які покинули свої домівки, окупаційна влада так званої "ДНР" офіційно почала ще у 2022 році. Адміністрація Маріуполя стала виявляти квартири і будинки, про власників яких немає інформації, а оголошення з адресами публікувати на сайті "влади" та в підконтрольних ЗМІ.
За законом, від моменту публікації у власника є 30 днів, щоб приїхати до адміністрації з документами і підтвердити права на житло. Але зробити це вдається не всім — навіть тим, хто готовий їхати в окуповані регіони. Громадяни України обов'язково проходять багатогодинні допити, після яких до Росії можуть і не пустити. За даними представниці ФСБ у Шереметьєво, з жовтня 2023-го по квітень 2025 року до аеропорту прибуло понад 135 тисяч українців, з яких фільтрацію пройшли лише 105 тисяч.
Один зі списків "безгосподарного" житла в Маріуполі
У 2024 році "ДНР" ухвалила новий закон із чіткішими ознаками "безгосподарності" — несплата комунальних послуг протягом року та відсутність реєстрації в Росреєстрі (точно як у випадку Інни). Аналогічні закони ухвалили в окупованій частині Запорізької області, Херсонській та у так званій "ЛНР".
Змінилися й умови вилучення власності. Якщо у 2022 році "безгосподарне" житло переходило в тимчасове користування адміністрації на рік, а вже потім — у муніципальну власність через суд (і власник міг його повернути), то з 2024 року майно стає муніципальним вже за три місяці після постановки на облік. А наприкінці 2025-го у так званій "ДНР" із власниками "безгосподарного" житла і зовсім перестали судитися: за новим федеральним законом квартира чи будинок автоматично стає власністю муніципалітету одразу після внесення до реєстру.
Окрема історія — укази Путіна. Наприкінці грудня 2025 року він фактично заборонив оформлення будь-яких довіреностей від громадян "недружніх держав", включно з Україною, щодо нерухомості на "нових територіях". У 2026-му з'явився ще один указ, за яким недійсними визнають і старі довіреності.
У окупантів тисячі квартир у списках
"Верстка" проаналізувала постанови "адміністрації" Маріуполя та розпорядження її "голови" і знайшла щонайменше 3879 квартир і будинків, внесених до реєстру безгосподарних об'єктів. Більшість із них — 3254, визнали такими ще до ухвалення закону, що скасував необхідність суду. У квітні 2025 року "голова" Маріуполя Олег Моргун казав, що набули законної сили судові рішення щодо 600 квартир. Ще 625 об'єктів визнали безгосподарними вже після ухвалення нового закону, тобто вони автоматично перейшли державі.
Розпорядження голови адміністрації Маріуполя про інвентаризацію
17 березня 2026 року адміністрація Маріуполя оновила перелік житла з ознаками "безгосподарності" по чотирьох районах міста — у списках 12 948 квартир і будинків. Серед них і квартира Інни.
В окупованому Мелітополі з липня по листопад 2025 року безгосподарними визнали ще 176 житлових об'єктів. А загалом, за словами голови Росреєстру Олега Скуфінського, на "нових територіях" виявили 550 тисяч "необлікованих" об'єктів нерухомості.
"Опечатали квартиру разом із татом усередині"
За законом, якщо у квартирі, яку хочуть визнати безгосподарною, хтось живе, на це зобов'язані звернути увагу під час огляду. Якщо там мешкають родичі власника, через них мали б вийти на самого власника. На практиці все відбувається інакше. Учасники телеграм-чату "Безгосподарне житло у Маріуполі" розповідають, як квартири опечатують просто з людьми всередині.
Оголошення від міської адміністрації про інвентаризацію квартир на одному з будинків Маріуполя
«Дві квартири нашого кооперативного(!) будинку щойно ОПЕЧАТАЛИ, хоча це приватна власність ще з СРСР… Це не приватизовані державні!.. їх повну вартість було виплачено власниками ще у 1987р», — обурюється одна з учасниць чату.
За її словами, в одній із квартир взагалі не було боргів за комуналку, а її власникові — 86 років.
«Практично сліпий, але він приїде! Обов'язково!! …але тільки тоді, коли дітей пропустять через Шереметьєво… Зараз їх не пускають "до закінчення СВО"», — пояснює жінка.
Інша мешканка Маріуполя розповідає:
«Поки я була [в Управлінні майнових і сімейних відносин], мій 11-річний син був удома, і разом із ним опечатали квартиру».
Ще одна історія, адресована провладній волонтерці Санії Денисовій:
«Санія, у мою квартиру сьогодні приходили з адміністрації Маріуполя натовпом — п'ятеро людей. Мій тато відчинив, сказав, що квартира його. Вони зверху на двері повісили папірець і ОПЕЧАТАЛИ КВАРТИРУ РАЗОМ ІЗ НИМ УСЕРЕДИНІ. Як вони швидко побігли після прийняття нового закону!»
Не рятують навіть оформлені довіреності. Жінка, чия донька з немовлям перебуває у Німеччині, скаржиться:
«Моя донька з немовлям у Німеччині подала документи до консульства на отримання закордонного паспорта для дитини. Отримає документ у квітні-травні. У Маріуполі її квартиру визнано безгосподарною, ставлять на відчуження в муніципальну власність. Мною надано всі документи, довіреність, квартира оплачується».
В іншому повідомленні вона перелічує всі відомства, куди ходила, і додає риторичне:
«а який сенс, якщо довіреності скасували».
Суди: статистика проти власників
"Верстка" проаналізувала 92 випадкові судові справи про визнання житла безгосподарним. Лише 27 рішень на користь власників: коли під час розгляду оголошувався власник чи спадкоємець, або сама адміністрація відкликала позов, визнаючи, що "житло не має ознак безгосподарного майна". У 65 випадках суд став на бік адміністрації.
Юристка у сфері житлового права пояснює "Верстці", що рішення першої інстанції можна оскаржити:
«Якщо суд вважатиме, що його права зачеплені, а він залучений до участі у справі не був, то це формальна підстава для скасування рішення першої інстанції».
Серед 48 апеляційних рішень, які знайшла "Верстка" на сайті так званого Верховного суду "ДНР", 36 ухвалені на користь власників або спадкоємців. Втім представник Інни, порадившись з адвокатом, відмовився подавати апеляцію: жінка вже багато років не мешкала у квартирі, хоча й була там прописана.
«Прямо не соромляться, у судових рішеннях пишуть: "Хоч ви громадянин Росії"… Подають запит ФСБ, коли в'їжджали, коли виїжджали. Прописують, що ви як турист. Отже, житла не потребуєте», — переказує представник Інни слова адвоката.
"А раптом ви заселитеся, а з'явиться хазяїн і вас вижене?"
У листопаді 2025 року ватажок самопроголошеної «ДНР» Денис Пушилин затвердив «порядок тимчасового користування» в «ДНР» об'єктами, які мають ознаки безгосподарного. Таке "безгосподарне" житло можуть передавати новим мешканцям практично одразу після внесення об'єкта до списку та після того, як його зареєструють у місті. У пріоритеті — постраждалі від бойових дій, лікарі, вчителі, військові. Колишні власники не мають права просто повернутися до вже муніципальної квартири — лише претендувати на грошову компенсацію або інше житло від держави.
Сусідка Інни розповіла "Верстці", що приблизно місяць тому до квартири приходили подивитися бабуся з дівчиною.
«А раптом ви заселитеся, а з'явиться хазяїн і вас вижене?», — застерегла жінка потенційних мешканців.
Місцевий юрист Борис Якубенко вважає, що ті, хто отримав "безгосподарне" житло як компенсацію, можуть "спати спокійно" — на відміну від колишніх власників.
«Повернення житла не передбачено апріорі, а можливість компенсації [у вигляді іншого житла рівнозначної площі] остаточно закріплює перехід права власності від колишнього власника до адміністрації — і від адміністрації до особи, яка подала заяву про надання заходу соціальної підтримки», — пише він.
На початку квітня у квартиру Інни вже заселилися нові мешканці. Хто вони — невідомо.
Сама Інна готується до операції та доглядає за хворим чоловіком, тож приїхати поки не може.
«Я змирилася, бо я нічого не можу зробити. Мені прикро, звичайно. У мене таке відчуття, що в мене, як кажуть, ні батьківщини, ні прапора не залишилося», — каже жінка.
За кордоном вони з чоловіком винаймають квартиру за 700 євро, Інна заробляє в магазині близько тисячі євро.
«Справа до старості. І не весь час ми будемо [жити] з дітьми, — розмірковує Інна. — Та й все-таки думки завжди є повернутися. А зараз ось так от зробили — і тобі тут нічого не світить у плані житла. Залишився ти ні з чим. Жив із надією, що це ж моє — взяли і відібрали. Тут скільки англійців, китайців, у них стільки тут нерухомості. Коли кажеш, вони не розуміють: "Це ж твоє, як це відібрали?"».
Свої в Telegram 
