Истории

Оксана Ленко відкрила кафе «Нью-Йорк» за 15 км від війни. За її круасанами їдуть із сусідних міст

Наталья ПОКОЛЕНКО, журналист
26.02.2019 16:10
Підприємниця з Новгородського Оксана Ленко відкрила власну справу зовсім поряд з лінією розмежування: селище знаходиться недалеко від окупованих Горлівки і Донецька. До її кафе-пекарні за круасанами та хлібом тепер приїжджають навіть із сусідніх міст. Втілити мрію допоміг досвід у бізнесі і грантовий проект.

Весь час у родини була мрія – мати власне кафе

– Страху не було. Увесь лишився у 2014 році. Я вирішила, що найгірше вже позаду, перестала боятися і почала займатися власним розвитком.

У 2017-му вона подала свій проект на грант Програми Розвитку ООН. На 250 тисяч гривень Оксана придбала обладнання для випічки – спеціальні шафи для тіста та пічки, кондитерську вітрину. Орендувала приміщення колишньої пошти. Над назвою для пекарні довго не думала: селище заснували німецькі колоністи ще в кінці ХІХ століття і до 1951 року воно звалося Нью-Йорком. Оксана вирішила використати саме цю назву.

У 90-ті роки молода родина Ленко вже відкривала у селищі сімейне кафе. Пропонували людям коктейлі, морозиво, домашні тістечка, желе. Родина закрила кафе після того, як в ньому сталася перестрілка. Коли постало питання, як далі утримувати сім’ю, Оксана залишила улюблену роботу медсестри і відкрила у селищі продуктові магазини. Але весь час у родини була мрія – мати власне кафе. Вона здійснилася у 2017 році.

«Тісто щодня надихає»

– Я хотіла, аби у нашому селищі було невелике кафе і там випікали круасани. У мене була внутрішня сила і впевненість, що це вийде і люди захочуть скуштувати нашу випічку, – каже підприємниця.

На початку 2018 року, коли кафе-пекарню «Нью Йорк» тільки відкрили, випікали із замороженого тіста. Але від цієї ідеї швидко відмовилися. І почали робити власноруч круасани – зараз у пекарні їх більше 10 різних видів. Також тут щодня випікають хліб різних форм. Також роблять на замовлення різні торти та короваї. На Великдень люди вже почали записуватися, щоб придбати паску.

Мені завжди хотілося, щоб люди бачили, як це випікається, це важливий елемент взаємної довіри – і до клієнта, і клієнта до нас

Власне виробництво для неї було викликом, але віра і колектив допомагали його подолати. Коли Оксана розповідає про свою справу, у неї горять очі. Так само, як і у тих, хто щодня тут місить тісто, пригощає кавою, піцою та круасанами. Зараз у пекарні працюють п’ятеро людей.

Ольга Мякішева до 2014 року працювала у донецькій «Обжорі», звідти привезла усі рецепти хліба та іншої випічки. Вона має понад 15 років досвіду.

Крім донецьких привезених рецептів, я нові розробила. Людям подобається, деякі за ними приїжджають з інших міст. Тісто мене щодня надихає, я люблю цю роботу. Коли чую відгуки людей про нашу випічку, це додає сил та енергії

 

За каву, піцу та напої тут відповідає Світлана Алєксєєва. Минулого тижня вона стала дипломованим барменом. До кожного клієнта має індивідуальний підхід – багатьох знає за іменами, за бажанням може зробити малюнок з тризубом на каві або написати щось приємне на коробці з піцою.

– Піцу ми робимо за італійською технологією – без рукавичок, бо тісто любить теплі руки, – каже Світлана. – Часто діти просять теж долучитися, ми це дозволяємо. Так вони отримують неймовірні емоції і знову хочуть прийти до нас. Я постійно чомусь навчаюся, це цікаво і мені, і людям.

Люди приходять за атмосферою

Про любов самої власниці кафе Оксани Ленко до історії свідчить оформлення приміщення: тут є міні-музей, старі світлини власників місцевих підприємств, стіни оформлені фотокопіями старовинних документів. Тут почали збирати експонати з історії селища, які планують передати до краєзнавчого музею. Його хочуть створити у приміщенні колишньої бібліотеки.

 

А у кафе незабаром за чашкою чаю проводитимуть краєзнавчі зустрічі. У тому, що все вдасться реалізувати, власниця пекарні не сумнівається.

– Хотілося, щоб це кафе стало осередком культури, щоб люди знали і цінували землю, на якій живуть. Колись селище було потужним промисловим центром, тут розвивалися і підприємства, і культура.

Зараз у Верховній Раді України зареєстрований законопроект, за яким пропонують перейменувати Новгородське у Нью-Йорк. Оксана вважає, що повернення історичної назви залучить інвестиції в селище і воно стане туристичним центром.

Я вірю, що війна закінчиться. Після темряви завжди сходить сонце. У наше селище повернуться люди, і усі разом ми будемо розвивати свою малу батьківщину.