Ідеї шукають гроші: що таке краудфандинг і як йому вчать підприємців з Донбасу
У київському просторі «Часопис» Наташа Бурна розповідає про цифрові медіа і просування продукту в соцмережах. Лекція мала закінчитись ще півгодини тому, але учасники Академії краудфандингу сиплять і сиплять запитаннями. Розумію їх, бо самій цікаво дізнатися, чим має відрізнятися сторінка бренду у Facebook і Twitter, як грамотно вкладатись у рекламу в соцмережах і що хорошого можна зробити в Telegram’і.
Академія краудфандингу є ініціативою ООН, агенції краудфандингу CookEd та Molodiya Festival. Реалізується проект за підтримки Євросоюзу. Вже є успішні випускники: деякі учасники минулої Академії не просто залучили кошти, а й навіть знайшли іноземних інвесторів, серед прикладів запуску власної справи - наукова квест-гра «Таємна експедиція» і виробництво електричних велосипедів VoltyCo.
Навіщо
Якщо просто, то краудфандинг - це фінансування громадою. Люди скидаються коштами, щоб підтримати зусилля інших людей чи організацій. Підтримувати можна що завгодно: кампанії зі збору коштів на ліквідацію наслідків повені, політичні кампанії, збір коштів на чиєсь лікування або проривну бізнес-ідею.
- Міжнародні організації, зокрема ООН, з 2014 року почали фінансово підтримувати переселенців. Люди створюють бізнеси за кошти міжнародних організацій, отримують гранти. Однак, можливо, навіть більшим внеском є не тільки дати фінансування, а й дати знання. Тож паралельно створюються освітні проекти: навчання краудфандингу, комунікаціям, брендингу тощо, - Наталя Шевчук, співорганізаторка Академії краудфандингу і фестивалю соцреклами Molodiya Festival, розповідає, як виникла ідея проекту.
Стоять - Наталя Шевчук і Денис Бортніков
Наталя підкреслює, що краудфандинг - це не тільки про гроші. Цей інструмент дає попрактикуватись у тому, як керувати процесами, якщо в тебе ще немає бізнесу, зрештою, це класний спосіб заявити про себе і знайти однодумців.
Учасники
- Часто вважається, що на Донбасі всі думають тільки про виживання. Здавалося б, усі заявки мають бути на кшталт - відкрию аптеку, дешеву їдальню, щось прагматичне. Але - ні, більшість ідей були про інновації. Ті роблять роботів, ті - школу ІТ для дітей, ті - якісь суперкомпостери, що з відходів добувають енергію. Ідеї абсолютно європейського рівня, ніби це придумали люди, які живуть десь у Голландії, і ось шукають, що там ще не винайшли, - ділиться Наталя Шевчук.
Організатори отримали аж 75 заявок, тоді як до другого, фінального, модулю, що проходив в Києві, дійшло лише десять учасників.
Один із них - Юрій Комиса зі Слов’янська, який є співзасновником студії роботики U-Robot. Студія працює з дітьми, вже має 70 учнів. Коли на заняття почали приїжджати діти з сусідніх міст, Юрій зрозумів, що варто відкрити ще одну студію, заради цього він і освоює краудфандинг.
- Ми – переселенці, свого часу отримали грант ПРООН і близько двох років тому відкрили студію робототехніки. Налагоджуємо таким чином наукове та культурне життя у Слов’янську, просуваємо наш проект і ось намагаємось розширитись, - каже Юрій. - У нас є маса варіантів, де розширюватись, адже щільність міст висока: Краматорськ, Дружківка тощо.
Сам Юрій раніше займався наукою, 15 років пропрацював у Донецькому фізико-технічному інституті, готувався до дисертації, але війна змінила плани. Чоловік із родиною переїхав до Слов’янська, і, зізнається, перші три роки були дуже важкі: ані перспективної роботи, ані житла.
- Стаючи підприємцем, я розумію, що якщо я не буду активним, якщо я як підприємець прогорю, то родина залишиться без засобів для існування. Інстинкт самозбереження підштовхує бути активним. Коли ми вже знали, що отримали грант ПРООН, і мені треба було зареєструватись як підприємцю, виник бар’єр: так, ми пройшли спеціальні тренінги, але тут це наживо, треба платити податки, серйозна відповідальність. Проте в якийсь момент перебороли страхи. І два роки, - Юрій стукає по дерев’яному столу, - ми не те, що існуємо, а намагаємось рухатися вперед.
Ставка на амбітність
Ключовий критерій, за яким відбирали учасників, - амбітність.
- Бувало, людина так заповнює заявку, що розумієш: вона настільки цим горить, що хай у неї поки нічого немає - воно точно буде, людина знайде спосіб прорватися зі своєю ідеєю, - пояснює Наталя Шевчук.
Олена Хмара з Покровська вирішила краудфандити проект «Супер-мама» вже після першого модулю Академії. Йдеться про дозвілля для майбутніх мам і жінок у декреті. Проект має складатися з кількох частин. Перша - навчальна, коли цікаві спікери (косметологи, лікарі, психологи тощо) ділитимуться фаховим досвідом. Друга – майстер-класи, на яких кожна мама зможе спробувати себе в якійсь новій справі. Третя - розважальна, з фотосесією, обміном досвідом з іншими учасницями і подарунками.
Сама Олена переїхала до Покровська, де працює її чоловік, із Житомира. За фахом вона - інженер-механік, але раніше працювала у сфері навчання персоналу, бізнес-тренеркою, а зараз - у декретній відпустці.
- Поки я в Покровську, мені хочеться в чомусь себе реалізовувати, - зізнається Олена. - Я сама була в ситуації, коли після декрету сидиш і не знаєш, як розвиватись, хочеться поєднувати материнство і кар’єру, робити щось для інших. Тому це для мене буде викликом – що я не просто мама, а ще можу дати щось людям.
У Житомирі існує проект «Мама на мільйон», в якому Олена брала участь, коли теж була в декреті, і який взяла за зразок.
- Я відчувала, що це велика підтримка для вагітних жінок і жінок, які щойно народили і хочуть знайти однодумців або поділитись досвідом. Або це успішні мами, які хочуть показати, що можна поєднувати різні сфери свого життя. Можливо, було б непогано запустити таке в кожному місті.
Поки ідея на етапі становлення. Олена знайшла людей, готових допомагати в її реалізації, опитала знайомих і побачила, що є багато охочих долучитись. Тепер вчиться, як просувати такий проект, щоб отримати на нього кошти.
Що ловити в соцмережах
- Краудфандинг - це точно не спосіб заробляння грошей, і якщо ти пробуєш його з таким наміром, то, скоріш за все, це не вийде, - переконаний Денис Бортніков, засновник агенції краудфандингу та саморозвитку CookEd. - Часто українцям здається, що от - я запощу свою ідею, і мені повалять гроші. Насправді це спосіб знайти підтримку, інвестиції. Це може стати трампліном, щоб розширити свій бізнес чи соціальний проект і, можливо, потім щось монетизувати.
На думку Дениса, оптимальний варіант для підприємців - це змішане фінансування, коли частину збирають краудфандингом, залучають гранти, меценатів і власні кошти. Використовують краудфандинг ініціативи різних масштабів: і маленькі проекти, і такі, як Громадське радіо або VoxCheck, що перевіряє заяви топових українських політиків на правдивість.
Денис каже, що соцмережі можуть дуже допомогти початківцям, але до цього треба підійти серйозно.
Для підприємця нормально робити те, що називається перевіркою гіпотези. Наприклад, я думаю, що запощу свої товари, якийсь блогер зробить їх огляд, і мені підуть продажі. Але ви це публікуєте, і вже потім дивитесь - чи є у вас продажі, чи лише перегляди. Плюс, треба розуміти, хто твої клієнти, що їм потрібно. Для кожної соцмережі є певний контент, до кожного сегменту клієнтів ти звертаєшся по-різному. І навіть якщо це бізнес, ти не можеш просто впарювати свій продукт - важливо пояснювати його цінність для клієнта.
3D-вимір
Сергій Гаков з Краматорська є одним зі співзасновників «Ферми 3D» (Farm 3D). Компанія заснована у 2016 році і має три лінійки 3D-принтерів власної розробки і виробництва, також «ферма» займається серійним друком продукції, працює на аутсорс у проектах, пов’язаних з медициною, транспортними і вимірювальними системами і не лише. А ще команда «Ферми 3D» має партнерський соціально-освітній проект, задля якого і хоче випробувати силу краудфандингу.
- Ми хочемо зібрати суму, необхідну для розвитку електронного ресурсу. Цей ресурс, скоріше, надаватиме користувачам можливість швидко відтворювати, реплікувати вироби з каталогу, такий click&print («натисни і друкуй». - Авт.). Наші принтери можуть друкувати напряму з мережі, з Telegram’у. Дивіться, як це працює, - Сергій заходить у Telegram і показує, що зараз відбувається в його лабораторії. Можна подивитись, що надруковано, а що тільки друкується.
За словами Сергія, при роботі з новим обладнанням, особливо в освітніх цілях, мотивація при вивченні матеріалу залежить від первинного wow-фактору від технології, яку освоюють. Якщо спочатку щось іде важко, цікавість гасне. З цією проблемою хочуть працювати у «Фермі 3D».
- У навчальних закладах, куди іноді постачається сучасне обладнання, воно часто використовується як демонстраційні зразки. Ефективність його застосування оцінити неможливо, як і діагностувати на відстані будь-які питання. Наприклад, ви педагог, у вас є група школярів, якій ви дозволяєте працювати з обладнанням. Як проконтролювати якийсь технічний процес? Віддалене управління! Ви даєте учням свободу творчості, і при цьому вам не треба тримати все на пульсі. Таку ідею ми хочемо втілити за допомогою краудфандингової платформи, - пояснює підприємець.
На Академії краудфандингу Сергій зрозумів, що у такому форматі збору грошей необхідна якась «плюшка» для донатора.
- Усі внески плануємо винагороджувати якоюсь продукцією, - каже Гаков. - Мало хто захоче донейтити 3D-принтер, але людина може обрати в нашому каталозі ексклюзивні речі, які можна використати в соціальних цілях або передати школі, на благодійність. Ми вже пробували цю модель, і вона працює дуже добре. У нас є спектр виробів, наприклад, навчальні матеріали для інклюзивних класів. На них зараз велика затребуваність, коли робимо проекти-експерименти, багато дітей запитують, як це можна купити.
Трохи Середньовіччя
У підсумку учасники Академії краудфандингу отримають не лише знання. Копірайтер попрацює з їхніми текстовими заявками, щоб, за словами Наталі Шевчук, вийшли захоплюючі історії з життя. Також режисери Molodiya Festival створять відео про кожного з учасників, а дизайнери оформлять візуальний ряд - все, щоб зробити сильну заявку для краудфандингової платформи. «Вишенька на торті» - 50 доларів на рекламу у Facebook.
- З фандрайзингом я знайомий, у нашої організації це більш-менш виходить, а з краудфандингом познайомився тут. Це мій перший досвід, і, сподіваюсь, він буде успішним, - усміхається Петро Тесновський з Маріуполя. Він є приватним підприємцем, а заодно - керівником громадської організації «Агентство підтримки місцевих ініціатив» і Клубу підприємців Донбасу.
Петро разом із хлопцями з клубу історичної реконструкції «Азовська дружина» хоче зібрати гроші на мобільний атракціон з робочою назвою «Кочовище».
- Це наче невеликий кочовий цирк, суміш цирку з луна-парком, - описує ідею Тесновський. - Якщо усе піде добре, атракціон складатиметься з шатра лицаря, в якому будуть крісло лицаря, стільці, койка, зроблені в стилі раннього Середньовіччя, також буде саксонський намет для прислуги, так звана «саксонка», де розташується невеликий музей. Більш того, там на столі будуть розкладені обладунки, щити, мечі, сокири, дротики, шоломи - щоб люди могли проводити фотосесії. Буде ристалище - місце, де діти, та й дорослі, зможуть «порубитися» на спортивних мечах одне з одним або з майстрами мечевого бою. Ще буде стрільбище, де люди зможуть постріляти з аутентичних англійських луків - вони великі такі. Ну а ще відвідувачі зможуть пометати ковані цвяхи, отримати майстер-клас з цього. Також хочемо проводити виступи - показувати техніку роботи з мечем, щитом тощо.
Підприємець переконався, що така ідея заходить. Торік влада Маріуполя виділила проекту грант, і протягом двох місяців, поки не похолодало, кожної неділі на Театральній площі у центрі міста фанати історичної реконструкції робили свій міні-театр.
Тепер ми збираємо гроші, щоб зробити мобільний варіант такого атракціону. У нас є доволі багато костюмів, обладунків, мечів, але треба зробити шатро, меблі. Машина у нас вже є, але потрібен причеп для перевезення всього цього, щоб можна було приїжджати в різні райони. Бо є курортні містечка, де ввечері практично нема чого робити, окрім як сидіти в кафешках.
Зворотній зв’язок
- У сфері стартапів, пов’язаних з ІТ, краудфандинг - це дуже стара штука, навіть для України. І зараз сталось так, що цей інструмент почали юзати люди з різних сфер, - зауважує Наталя Шевчук.
Денис Бортніков каже, що в Україні краудфандинг використовують насамперед соціальні і культурні проекти. Якщо на міжнародному ринку це - історія про бізнес і передпродажі, то у нас - тестування ідей.
- Велика кількість людей отримала можливість ходити на тренінги, вигравати міні-гранти, стипендії, поїздки, і це збільшує кількість нових проектів, а краудфандинг дає віру, що ти можеш випробувати ідею за будь-яких умов. От у нашій групі є старшокласник, тобі може бути 60 років - і ти можеш пробувати, - заохочує Бортніков.
Експерт підкреслює, що краудфандингова платформа дозволяє не тільки відшліфувати позитивні сторони проекту, але і дає можливість зрозуміти, чого варто позбавитись:
- Краудфандинг дає вам зворотній зв’язок від людей, які є вашими потенційними клієнтами, донорами. І це дружній зворотній зв’язок. Коли ви пишете грантову заявку, максимум, що вам скажуть, якщо ви не пройшли - вибачте, ми не взяли ваш проект. А у випадку з краудфандингом вам можуть у Facebook, коментарях, листі, розмові сказати, чи ця ідея потрібна, і якщо так - як її вдосконалити.
Тож щастя - не лише в грошах, але сміливо експериментуйте з можливостями їх заробити.
Свої в Telegram 
