Кожен день «кіно». Як чебуреки Наталії Панфілової з Авдіївки стали однією з фішок Одеси
Усі ми любимо смачну їжу та історії успіху. У новому спецпроєкті «Їмо у Своїх» ми поєднуємо ці дві теми.
«Їмо у Своїх» – це мапа України з інформацією про заклади, створені переселенцями. Починаємо з Одеси, курортний сезон все-таки. Поступово будемо публікувати історії з цього міста, а потім об’єднаємо їх на згаданій мапі. Далі – міста в інших регіонах, Львів, Харків, Київ і не лише.
Нас цікавлять не тільки існуючі заклади, а й ті, що закрились. По-перше, такий досвід буде корисний людям, які замислюються про відкриття кафе, бару, ресторану тощо. По-друге, якщо людина у складних обставинах наважується відкрити бізнес – це вже історія про сміливість. А щастя любить сміливців.
Починаємо з дуже домашньої історії про чебуречну Наталії Панфілової з Авдіївки.
Смачного!
Хто і що?
Наталія Панфілова – переселенка з Авдіївки Донецької області. Коли в Авдіївці стало небезпечно, її з дітьми перевезли до санаторію в Сергіївку Одеської області, а згодом вона опинилась в Одесі.
В Авдіївці Наталія смажила чебуреки, а зараз має свій кіоск на «Новому ринку» (вулиця Торгова, 26). Там вона виготовляє одні з кращих чебуреків у місті та іншу випічку.
Чому саме цей бізнес?
Наталія все життя «бігла від кухні». Коли ще в Авдіївці виникла необхідність «чимось займатися», вона замислилась над тим, щоб розпочати якийсь бізнес. Наталі запропонували навчити робити чебуреки, і вона погодилась на «хоч щось».
Добра знайома Наталі – кухар за фахом – допомогла, і вони разом розпочали чебуречний бізнес 50/50. Смажили на кухні у Наталі, продавали на ринку, по магазинах Авдіївки. Бізнес почав розвиватися та приносити прибуток.
Мрія Наталі – салон краси та реабілітаційний центр для людей у тяжких життєвих умовах. Але в Авдіївці вона втратила все, в Одесі довелось починати з нуля, заробляти гроші, щоб годувати дітей.
«Просити гроші на салон краси у фонду («Відродження». – Свои) я побоялася. Треба було розробити бізнес-план, а я нічого в цьому не розумію. Для чебуреків мало чого потрібно. Я вмію їх робити, і це приносить прибуток».
Скільки ресурсів на це знадобилось і де їх знайшли?
«Ми не думали, що доведеться залишитися в Одесі надовго, тому приїхали без техніки, без речей. Все залишилось в Авдіївці».
У Сергіівку вдалося передати фритюрницю для смаження чебуреків, але більше нічого у Наталі не було. Розпочати бізнес без стартового капіталу на новому місті допомогли бізнес-курси для переселенців, які організував Impact Hub Odessa під патронатом міжнародного фонду «Відродження».
Щирість Наталі привернула увагу інвесторів, і один із них запропонував допомогу, навіть якщо вона не переможе в конкурсі бізнес-ідей. Але Наталя перемогла та отримала грант.
«Коли мені сказали, що я отримала грант, одразу почала шукати місце. Але оренда квадратного метра площі вартістю від 4 до 6 тисяч гривень на місяць була для мене непосильна. Я розуміла, що доведеться смажити чебуреки цілодобово».
Проте інвестор дотримав слово та допоміг Наталі.
«Він домовився з директором ринку, щоб мені виділили точку. Це ринкове місце, не від господаря, тому орендна плата була майже найменшою на ринку. Два місяці, поки я починала, мене взагалі звільнили від орендної плати, бо директор ринку пішов на поступки. Також інвестор дав мені гроші на облаштування кіоску».
Щоб розпочати справу, Наталі були потрібні холодильник, стіл і приміщення. Фритюрниця у неї була. Почала працювати, знайшла клієнтів.
«Я виграла вже другий грант – вісім тисяч євро на розвиток, перейшла у більше приміщення, купила пічку, стала випікати піцу, плацинди (страва молдовської кухні з листкового тіста плескатої форми, поширені начинки – з сиру та гарбуза. – Свои), пиріжки типу «Форнетті», з листкового тіста».
Дизайн
У Наталі типовий кіоск на ринку. Все, що вона могла зробити, то це повісити дві декоровані тарілки на стіну та поставити два столи зі стільцями перед входом. Зараз чоловіки з ринку зробили їй стійку для оформлення вітрини.
Чому саме така кухня?
У кіоску можна купити чебуреки з м’ясом, бринзою з томатом, грибами з сиром, асорті, також – піцу, пиріжки з листкового тіста, плацинди. Наталя може зробити чебурек з будь-якою начинкою, котру запропонує клієнт.
«Обрала саме такий формат, тому що іншого варіанту наразі немає. Якщо думати в бік чебуреків, то, може, було б добре мати приміщення для повноцінного кафе, щоб готувати ще щось і щоб люди могли спокійно поїсти».
Яку страву замовляють найчастіше?
Класичний чебурек з м’ясом.
Що можна скуштувати лише тут?
У Наташі одні з кращих чебуреків в Одесі. Гості міста приходять до неї, бо хтось рекомендує цю точку, і часто йдуть у захваті від такої смакоти.
«Мої чебуреки навіть мандрують. Приходив чоловік зі своєю коробкою, набрав чебуреків та поїхав одразу в аеропорт, щоб летіти в Ізраїль».
Додаткові активності
«Це базар, у мене щодня тут живі концерти. Я вже і клоун, і артист, і Гурченко, і Гундарєва, і хто я тільки не є, бо у мене кожен день якесь «кіно».
Чи був попередній досвід у ресторанній справі?
Кіоск на ринку з двома столиками на фасаді назвати кафе складно, а досвід у приготуванні чебуреків і випічки у Наталі дуже великий.
Факапи на старті
З чебуречною жодних складнощів не було.
«Якби можна було щось змінити, то я, звичайно, хотіла б салон краси. Я вважаю, що стою на місці, а мені хочеться розвиватися. Намагалася навчити людей готувати чебуреки. Те саме обладнання, те саме тісто, але виходить зовсім інакше. Показала як смажити, показала як працювати, але так як працюю я – ніхто не працює. Не такі люди як я – не такі чебуреки як у мене».
Порада тим, хто хоче відкрити кафе
«Хай одкривають. Ще ніхто не закрився. Якщо є можливість зробити не просто фаст-фуд, а відкрити кафе – це дуже гарна справа».
***
Щоб читати ексклюзивні історії про схід першими, підписуйтесь на нашу сторінку у «Фейсбуці» і
Свої в Telegram 
