Це 5 історій полонених з “Ізоляції”. Асєєв розповів про розслідування тортур у катівні "ДНР"

В'язниця "Ізоляція" в Донецьку до початку окупації була культурним простором, де люди могли долучитися до сучасного мистецтва. Проросійські бойовики перетворили її в "гетто", де піддають бранців нелюдським тортурам. За 7 років в Україні так і не було публічно названо імена головних катів цієї в'язниці, хоча персональні дані причетних вже встановлено. Про це повідомив відомий журналіст та громадський діяч Станіслав Асєєв.
Асєєв проти "Ізоляції"
Відомий український журналіст та письменник Станіслав Асєєв теж був серед тих, кого катували під дахом "Ізоляції". Бойовики "ДНР" затримали його 11 травня 2017 року та звинуватили у шпигунстві. Звільнити його вдалось під час обміну між Україною та проросійськими бойовиками 29 грудня 2019 року.
Станіслав Асєєв під час обміну полоненими в 2019 роціФото: Рубрика
Асєєв вже півтора роки на волі й увесь цей час докладає максимум зусиль, щоб ті, хто знущався з українців у Донецьку, отримали суворе покарання.
"Всі півтора роки на свободі я тільки те і роблю, що розповідаю про "Ізоляцію" скрізь, де це тільки можливо. Ми поставили це питання окремим пунктом у "Мінську". Видали книжку, яка вже перекладена чотирма мовами. Роздаємо її західним дипломатам, включно з Головою ОБСЄ. Привернули увагу ООН до "Ізоляції". Зняли декілька документальних фільмів, тільки я дав десятки інтерв'ю, не рахуючи інших полонених. На додаток: встановлені фото та особисті дані майже всієї адміністрації "Ізоляції", що є особистою заслугою нашого МВС — хлопці за рік зробили те, чого ніхто не робив всі 7 років", — написав у Facebook Асєєв.
За його словами днями мав відбутися брифінг, на якому активісти, МВС та Генпрокуратура мали всьому світу показати катів з “Ізоляції”, включно з їх російським громадянством. Але несподівано брифінг скасували.
“Через декілька днів після цього відсторонено від посади Гюндуза Мамедова, який вів "Ізоляцію" та десятки інших справ. Щойно мені задзвонили та повідомили, що прокурорів, які роками збирали докази воєнних злочинів РФ, взагалі можуть вивести поза штат. Повністю заблокована й робота МВС у напрямку "Ізоляції": без прокуратури неможливі підозри”, — розповідає Станіслав Асєєв.
Він звернувся до президента України Володимира Зеленського, пояснивши, чому звільнення Мамедова — це помилкове кадрове рішення, яке може створити критичну ситуацію у генпрокуратурі:

Влада відреагувала на допис Асєєва, так 5 липня він зустрівся з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. У рамках зустрічі вони обговорили ситуацію, що склалася навколо розслідування злочинів у “Ізоляції” та інші ключові справи департаменту війни.
“Перше: ще до зустрічі оперативно вирішилось питання з брифінгом від генпрокуратури, де пояснили ситуацію браком комунікації. Тож невдовзі, сподіваюсь, таки вийдемо на загальний брифінг по воєнним злочинцям "Ізоляції": на тепер маємо згоду всіх учасників процесу. Другий момент: на зустрічі були надані гарантії, що і тема "Ізоляції", і інші резонансні кейси війни знаходяться на особистому контролі у керівництва країни. Тож ніякого гальмування в роботі департаменту не планується, незалежно від його очільників”, — повідомив Асєєв.
Тортури в “Ізоляції” та не тільки
Цифри. Згідно зі звітом Управління Верховного комісара ООН з прав людини про жорстоке поводження в контексті збройного конфлікту на Донбасі, з середини квітня 2014 року по 30 квітня 2021 року проросійські бойовики затримали на окупованих територіях Донбасу від 4300 до 4700 осіб. За гендером 85% затриманих - чоловіки, 15% - жінки. Також відомо, що 200-300 осіб померли або були вбиті під час затримання.
Кімната для тортур в "Ізоляції"Фото: Facebook/Станислав Асеев
Серед тортур, які застосовували до затриманих та ув'язнених, жертви описують найчастіше такі — сухе та мокре удушення, удари електричним струмом, сексуальне насилля проти чоловіків та жінок, позбавлення води та їжі. Часто самі умови утримання можна було назвати тортурами.
Департамент війни. У жовтні 2019 року прокуратура створила так званий Департамент війни, який здійснює нагляд за розслідуваннями по злочинах, вчинених у рамках збройного конфлікту. Запрацював цей департамент у січні 2020 року. За результатами розслідування 30 осіб притягнули до кримінальної відповідальності, серед них чотири особи, які вчинили злочини у донецькій тюрмі “Ізоляція”.
Також повідомляється, що Донецька обласна прокуратура здійснює нагляд за розслідуваннями кримінальних справ щодо місця утримання полонених. Зазначається, що відсутність доступу на окуповані території значно ускладнює розслідування порушень прав людини, скоєних там. Саме через це складно притягнути до кримінальної відповідальності винних.
Згідно з даними Офісу генерального прокурора, мала кількість обвинувачувальних вироків пов'язана з тим, що ймовірні жертви не подавали скарги до відповідних державних органів. Вони часто не розповідають про порушення власних прав та свобод через побоювання наслідків, недовіру до державних органів або необізнаність.
П’ять історій з “Ізоляції”
Помилка. 22 липня 2014 року було затримано чоловіка через те, що він нібито використовував свій офіс у якості снайперської позиції. Протягом декількох днів його катували, після чого перевели в “Ізоляцію”. В “Ізоляції” його кілька разів допитували, а потім сказали, що затримання було “помилкою”, але він може бути звільнений тільки за розпорядженням Ігоря Стрєлкова. На дванадцятий день затримання потерпілий впізнав сина свого колишнього колеги поміж чоловіків, котрі контролювали “Ізоляцію”, і попросив передати дружині, що він живий. Його було звільнено 5 серпня 2014 року. Одночасно він отримав наказ від командира збройної групи з позивним “Док” залишити Донецьк на наступний день.
Журналіст. Український журналіст був затриманий у Донецьку 7 серпня 2014 року, він тримався в “Ізоляції” за підозрою в шпигунстві на користь Уряду України. Озброєні люди п’ять разів допитували його про діяльність у Донецьку, били його ногами по голові, стріляли зі зброї за його спиною, погрожували стратою. Частку терміну під вартою він провів у камері розміром 2 на 3 метри разом із дев’ятьма іншими затриманими. Вони не мали доступу до свіжого повітря і протягом декількох днів залишалися без їжі, води та доступу до туалету. Його звільнили 24 вересня 2014 року.
Жінки у полоні. 12 червня 2015 року три співробітники “мдб” у штатському забрали 22-річну вагітну жінку, хвору на церебральний параліч, та її мати з їхнього будинку в Донецьку. Співробітники “мдб” обшукали будинок, шукали документи на власність, гроші та золото, погрожували підкинути в будинок зброю, були обурені українською символікою в будинку. За словами матері, у “мдб” допитували її та дочку окремо і стверджували, що вірші та світлини на акаунтах дочки в соціальних мережах вказують, що вона є снайперкою “Правого сектора”. Дочці також сказали, що використання української мови в телефоні є достатньою підставою для багаторічного ув’язнення. Допит тривав з 6 ранку до 7 вечора, після чого мати звільнили. Їй повідомили, що дочка була затримана у рамках “адміністративного арешту” на 30 діб за підозрою в тому, що вона є членом “Правого сектора” і воює проти “Донецької народної республіки”, і що її відвезуть в “Ізоляцію” для “перевиховання, щоб вона почала любити ДНР”. “Мдб” також повідомило їй, що затримані в рамках “адміністративного арешту” не мають права на побачення з родичами. Дочку тримали без зв’язку із зовнішнім світом в “Ізоляції” до її звільнення в серпні 2015 року.
Бізнесмени. “МДБ” також переслідувало підприємців, щоб змусити їх кинути свій бізнес і майно на території, яка контролюється “Донецькою народною республікою”, аби “мдб” його захопило. Донецького підприємця затримали 19 серпня 2017 року за звинуваченням у тому, що він платить податки українському Уряду. Його помістили під “адміністративний арешт”. Він розповів, що йому обкрутили великі пальці на ногах дротами і били струмом протягом приблизно п’яти годин. На нього чинили тиск, аби змусити продати майно на території, яка контролюється Урядом, і підписати документ про те, що під час допиту до нього не застосовувався фізичний тиск. Після допиту його відпустили, але повторно затримали за місяць, 26 вересня 2017 року. На короткий час його привезли до “генеральної прокуратури”, де звинуватили у фінансуванні батальйону “Азов”, а потім відвезли в “Ізоляцію”, де тримали під вартою протягом двох місяців, до 26 листопада. Під час тримання під вартою його допитували тричі й не дозволяли зв’язатися з адвокатом або родиною. Тільки наприкінці “строку” йому дали можливість поспілкуватися з дружиною телефоном. За його словами, багато затриманих були таксистами, які здійснювали перевезення через лінію зіткнення. 26 листопада 2017 року його відвезли до лінії зіткнення і сказали перейти на територію, яка контролюється Урядом.
Фото комнаты, где проводят допросы с применением пытокФото: Telegram-канал "Донецкий Тракторист"
У полон за Твіттер. 6 березня 2018 року мешканка Донецька прямувала в магазин, коли її затримали співробітники “мдб”. На неї надягли кайданки, на голову одягли мішок і відвезли на допит у будівлю “мдб” у Донецьку. Її звинуватили в передачі інформації проти “Донецької народної республіки” через обліковий запис у Твіттері. Після допиту й обшуку будинку, слідчі “мдб” сказали, що офіційно “заарештовують” її. Коли вона запитала, куди її везуть, їй відповіли: “Це не ваша справа”. Її відвезли в “Ізоляцію”, де тримали під вартою близько 45 днів. Упродовж цього періоду їй не дозволяли зв’язатися з родиною. Вона попросила надати їй адвоката, але їй сказали, що адвокатів немає. На 28-й або 29-й день тримання під вартою слідчі наказали їй підписати документи, які їй не дали прочитати. На голові у неї був мішок, тому вона сліпо підписала його, притиснувши до стіни камери. Пізніше вона зрозуміла, що це була ухвала на її 30-денний “адміністративний арешт”.
Її звільнили 14 квітня 2018 року після декількох зустрічей зі “слідчим”, який сказав, що звинувачення проти неї не заслуговують на довіру. Їй сказали, що спочатку її звинувачували за статтями 321 (шпигунство) і ч. 1 ст. 328 (підбурювання до ненависті, образа особистості) “кримінального кодексу”, але звинувачення у шпигунстві було знято. Вона повідомила УВКПЛ (Управління Верховного комісара ООН з прав людини), що більшість затриманих в “Ізоляції” були звинувачені у шпигунстві, а “Ізоляцію” називали “шпигунською базою”.
