Тисячі людей їдуть з Маріуполя після двотижневої облоги. Вони проходять не одне випробування
Постійне блокування гуманітарних коридорів та бомбардування Маріуполя російською армією спричинило справжню катастрофу, у якій люди без тепла, електрики та води вимушені виживати щодня. Нещодавно вони нарешті почали залишати місто, стикаючись з новими труднощами. Про це розповідає The Telegraph.
Тисячі жителів Маріуполя намагалися виїхати з міста у четвер 17 березня, рятуючись від мінних полів, морозної погоди та блокпостів. Вулиці Маріуполя були забиті машинами, а на багатьох з них у вікнах висвічувалося таблички з написом “діти”.
Як заявляє міська влада, руйнування в місті є величезними. За попередніми оцінками, близько 80% житлового фонду міста зруйновано, з яких майже 30% не підлягають ремонту. Щодня Маріуполь потрапляє під 50-100 бомб, а через збройну агресію РФ померло вже близько 20 000 людей (за офіційними даними лише 2500, але точну кількість складно порахувати — Свои).
Гуманітарна криза в МаріуполіФото: The Telegraph
“Вони запускають так багато ракет. На вулицях є тіла багатьох загиблих мирних жителів. Коли пішов сніг, ми його зібрали і розтопили на воду. А коли його не було ми кип’ятили воду з річки, щоб пити. Це вже не Маріуполь. Це пекло”, – розповіла 58-річна Тамара Кавуненко журналістам з Telegraph.
З-поміж іншого, місцеві згадують про неможливість помитися, мороз у бомбосховищах, з яких вони не виходили два тижні й запах трупів, яким наповнені вулиці.
Гуманітарна криза в МаріуполіФото: The Telegraph
Родині Конягіних також вдалося виїхати з міста. Але коли вони думали, що нарешті вирвалася звідти після трьох тижнів облоги, на них чекало ще одне випробування. Коли машина проїхала через російський блокпост, солдати наказали чоловікам вийти з машини та попросили їх віддати свої телефони. Синові Романа Конягіна сказали показати все, що було в його телефоні. Його і поставили біля стіни, направивши на родину зброю. Сина Романа також попросили підняти сорочку, щоб вони могли перевірити його тіло на наявність викривальних татуювань: націоналістичних або військових символів. А в телефоні 55-річного чоловіка вони шукали хоча б якісь фотографії.
“Вони запитали, чому в моєму телефоні немає фотографій. Я сказав, що був у бомбосховищі без електрики та води і запитав: що ти хочеш, щоб я фотографував?”, — розповів Роман.
Прибувши до Запоріжжя, вони отримали доступ до телефонів та Інтернету вперше за два тижні. Його донька Крістіна сиділа і плакала, коли знову могла розмовляти зі своїм чоловіком.
Гуманітарна криза в МаріуполіФото: The Telegraph
Усі мешканці Маріуполя, які приїжджають до пункту прийому біженців у Запоріжжі, мають пройти перевірку української поліції. Офіцери сказали, що вони перевіряють, чи не приїхали разом з цивільними диверсанти, які намагаються скористатися конвоєм. А ті, хто нарешті дістався безпеки в Запоріжжі після втечі з Маріуполя, кажуть, що здебільшого в місті залишились літні люди, які не мали доступу до транспорту. У них просто немає можливості втекти.
Свої в Telegram 
