90% розбомблено. Як виживає зараз блокадний Маріуполь - у 10 цитатах Сергія Орлова
Заступник міського голови Маріуполя Сергій Орлов розповів виданню Forbes про актуальну гуманітарну ситуацію в місті. Ми вибрали найважливіші тези з цієї розповіді.
Про кількість загиблих
Станом на 13.03 було 2358 людей. Треба розуміти, що це тіла, які знаходилися на вулиці. Під завалами є ще люди, про яких ми не знаємо. Тому, цю цифру сміливо можна помножити на 1,5-2.
Ховаємо їх, в основному, у братських могилах. Тому що в індивідуальних не виходить ховати. Ми ховаємо їх у Міському саду, в центрі. Околиці міста закриті. Росіяни не випускають нас на діючі цвинтарі. Спочатку ховали на закритому років сорок центральному кладовищі. Зараз там немає місця. Тому у Міському саді. Деякі у себе у дворах ховають.
Намагаємося вести облік. У кого є документи, то їх в журнали заносять. Ідентифікуємо відсотків 70% людей.
Це комунальні служби ховають людей. Всіх комунальників, хто доступний, хто не боїться, призначають на цю роботу. Вони беруть і ховають людей.
Заступником мера Маріуполя Сергій Орлов працює з 2017 рокуФото: mrpl.city
Про ступінь руйнування міста
Я вважаю, що 80-90% розбомблено. Жодної будівлі немає без пошкоджень. Або зруйновані, або пошкоджені.
Нічого не працює. Все стоїть. Запустити це все вже не можна. «Азовсталь» розбомблено. Повністю. Дуже багато авіанальотів прийшлося на «Азовсталь».
Ну, які служби працюють… Поліція? Там їх вбивають росіяни і паливо закінчується. І буквально кілька машин водоканала, які розвозять воду. ДСНС там майже всі машини розстріляно, вони не мають можливості виїжджати на пожежі. Лише елементи інфраструктури функціонують.
Відсутність води
Якась незначна частина людей в приватному секторі може брати воду з колодязів. Плюс у людей немає опалення, вони спускали воду з систем опалення і користувалися цією водою. Хтось каже — в калюжах набираємо, коли був сніг, його топили. Також в місті є три-чотири джерела, там вода виходить на поверхню. Комунальні служби там воду беруть і розвозять в декілька точок в центрі. Але ті джерела на півмільйонне місто, 272 квадратні кілометри, це ні про що…
Два дні тому один з інтернів міської лікарні вийшов на звʼязок. На дах заліз, якось зміг. Він сказав, що їх захопили. Виходити не дають, медичний персонал не випускають, навезли купу поранених росіян, і заставляють їх лікувати. Це остання інформація.
Про гуманітарний коридор
Ми як міська влада хочемо одного. Щоб відкрився гуманітарний коридор і ми змогли туди доставити гуманітарну допомогу. 11 днів ми намагаємося туди її доставити! Наша остання гуманітарна колона чотири дня в дорозі, і ніяк росіяни не дають їй заїхати в Маріуполь. І є автобуси. Ми готові по три тисячі людей кожного дня евакуювати. Нам не дають.
Який вихід? Дати можливість нам завезти гуманітарну допомогу, та вивезти всіх, хто хоче виїхати. Ми готові це зробити. Вони не готові це дати.
Найстрашніше - не мати відповіді на питання. Коли не знаєш, що відповісти. Там у нас 3000 немовлят, мами їх годують. У мами молока немає, вона питає — де мені взяти дитяче харчування? А ми розуміємо, що його немає. Дзвонить мама, вона не кричить, не свариться, а спокійним голосом питає: «Ось у мене на руках дитина, вона від голоду помирає, що мені робити?». А ти не маєш відповіді на це питання. Або тобі дзвонять — ось, по цій адресі — там 40 людей у бомбосховищі, і вони вийти не можуть, бо завалило. І таких питань десятки і ти на них не можешь відповіді дати. Це найстрашніше.”
Свої в Telegram 
