Авдіївку обстрілюють фосфорними снарядами та авіацією. Віталій Барабаш про ситуацію в місті

Авдіївка вісім років - на передовій війни. Збройні сили України побудували надійні оборонні позиції навколо міста. Тому захопити його швидко росіянам не вдається. Комунальники відновлюють пошкоджену інфраструктуру, але ресурсів не вистачає. Про те, що зараз відбувається у місті, говоримо із керівником Авдіївської ВЦА Віталієм Барабашем.
Що сталося?
За добу російські окупанти намагаються прорвати нашу оборону від двох до десяти разів на цьому напрямку.
“Ворог намагається взяти місто у кільце, прорватися з флангів. Вони хочуть повторити план захоплення Маріуполя, Волновахи. Коли не могли захопити напряму, вони почали руйнувати місто. Те саме відбувається з Авдіївкою”, - каже голова ВЦА.
В чому суть?
З початком битви за Донбас Авдіївку не припиняють обстрілювали. Після 18 квітня більше почала працювати ворожа авіація. Бої на позиціях, які проходять за 800 метрів від міста, чутно інколи по 20 годин підряд.
“Вночі 20 квітня по місту вдарили “зажигалки” - гради касетні з фосфором. Пошкоджено декілька магазинів та приватний сектор. Дякувати Богу, цивільні цілі. З 24 лютого більше 800 будинків зруйновано обстрілами. Помешкання, які потрапили під авіаудари відновити неможливо”.
Територіальна оборона Авдіївки укомплектована, одягнена та готова виконувати бойові завдання. Оперативна потреба залишається у бронежилетах, аптечках та касках для комунальників, водіїв, рятувальників, які під обстрілами відновлюють інфраструктуру та розвозять допомогу.
“Місто частково без газу, кожні два три дні нам перебивають мережі. Десь два тижні тому поранили енергетика, який займався відновленням ліній. Є проблеми із матеріалами для відновлення. Ті, хто залишився, працюють “на износ”.
Хлопців, які займаються електрикою по місту ми подали на державні нагороди”, - розповідає Барабаш.
Попри численні обстріли люди неохоче виїжджають з міста. Точної кількості тих, хто залишився, очільник ВЦА не називає з причин безпеки. Причини у кожного свої, але за спостереженнями Барабаша зводяться до декількох загальних.
“Перше - немає куди їхати, друге - немає за що їхати, третє - "ми 2014-й рік пережили і зараз переживемо". Четверте - якась частина людей чекає на “русский мир”. На жаль, і таке є. Це підтверджують наші перехоплення. Ми розуміємо, у місті є люди, які працюють на ту сторону. Періодично таких затримуємо”.
Зараз виїхати з Авдіївки можно щоденно у напрямку Покровська. Далі потягами на Дніпро чи західніше. Єдину трасу до сусіднього міста місцеві називають і дорогою життя, і дорогою смерті. Щоденно вона потрапляє під обстріли.
У ньому можно переночувати, поїсти та спланувати подальший маршрут. Залишатись на Донеччині, переконує Віталій Барабаш, небезпечно.
