Святогірськ без зв'язку та пального. Мер Володимир Бандура про життя на лінії вогню
Ситуація у Святогірській громаді залишається напруженою. Через обстріли Росії є влучання по житловому сектору, а також Лаврі. Але у місто надходять продукти та ліки, та немає пального і грошей у банкоматах. Найбільша проблема - це відсутність зв'язку. Деталі життя у Святогірську Свои розповів міський голова Володимир Бандура.
Що сталося?
У Богородичному, Святогірську, Долині, Краснопіллі вже тиждень немає зв’язку. Частково мобільну мережу глушать російські військові. Десь вона перебита обстрілами і відновити її не можливо до їхнього закінчення. Аби поспілкуватись з колегами, меру потрібно виїхати у сусідній Слов’янськ.
“Без зв’язку складно працювати. Ми цю проблему вирішили, створивши пункти збору для комунальників, де і організовуємо роботу. Так і пристосувались комунікувати один з один”, - каже Володимир.
У чому суть?
Лінія фронту поступово підповзає до міста. Вона проходить через села Тихоцьке, Яремівка, Оскіл, Рубці, Вовчий Яр. У Святогірську під обстріли російської артилерії здебільшого потрапляють оздоровчі табори та приватний сектор.
“Обстріли бувають настільки частими, що ми не відразу розуміємо куди впало. Головне, що постраждалих не має. В основному побиті вікна. У селі Тетянівка нещодавно загорілось два будинки. Пожежники погасили”, - розповідає мер.
4 травня, Святогірськ сильно обстріляли. Є постраждалі. 5 травня повідомили також про обстріл Святогірської Лаври. Міський голова закликає жителів евакуюватись у безпечніші регіони, поки не пізно.
Пункти евакуації давно організовані, але люди не охоче їдуть. В когось немає грошей, когось лякає невідомість, а хтось сподівається, що все минеться. Наприкінці квітня виїхати можна було з території поблизу готелю Альпін. А записатись на евакуацію за номером 095-426-41-41.
Гуманітарна допомога у місто надходить. Медикаменти, їжу надсилають з різних куточків України та світу.
“Другий місяць війни. Багато хто залишився без роботи. Люди без засобів для існування. Разом з громадською організацією “Слов’янське серце”, “Карітас” намагаємось всім допомогти. Опікуємось і сусіднім селом Ярова Лиманської громади”.
Всі соціальні виплати заплановані у державному бюджеті сплачуються. Комунальні служби у місті все ще працюють. Діти навчаються дистанційно. Невеликі проблеми у Святогірську є з медициною.
“З медиками проблема. Багато хто виїхав, хтось переїхав працювати до іншої області. Ті, хто залишився, надають першу необхідну допомогу. У селах залишись фельдшери. Місто невелике, тому медики іноді їздять на виклики на велосипедах. Зараз ми отримали ліки з-за кордону. Наші спеціалісти перекладають інструкції, аби зрозуміти, від чого вони. Їх ми роздаватимемо людям, як гумдопомогу”.
У місті залишаються проблеми із готівкою. Зняти гроші майже неможливо, бо у область їх завозять небагато. Тому місцеві розраховуються картами. Що ускладнює життя підприємцям, бо, як запевняє міський голова, постачальники приймають від них лише готівку. Пального у Святогірську теж немає. Заправити автівку можна у сусідніх Слов’янську, Костянтинівці, Краматорську.
“Попри нестачу пального місто забезпечили дизельним пальним для комунальних служб - тракторів та сміттєвозів. Найближчим часом закупимо бензин, аби був запас для генераторів”, - розповідає міський голова.
Попри війну місто живе. Володимир Бандура залишається тут і планує працювати, поки це буде можливо. Запевняє, співпрацювати з російськими окупантами ніхто не збирається.
Свої в Telegram 
