Пального немає, комунікації знищені. Олександр Стрюк про війну в Сєвєродонецьку
Сєвєродонецьк живе передовій війни на Луганщині. У місті та прилеглих селищах залишається до 20 тисяч жителів, які повністю залежні від допомоги ззовні.
Що сталося?
Комунікації зруйновані, і з кожним днем відновлювати їх складніше. По-перше - мало спеціалістів готових працювати під обстрілами, по-друге - майже немає машин та пального. Комунальна техніка знищена на 90%. Найбільше постраждала матеріальна база керуючої компанії “Світанок”. Про це голова військової адміністрації Сєвєродонецька Олександр Стрюк розповів в розмові зі Свои.
“Мабуть є недобрі люди, які підказали, де все розташовується. Техніка є в наявності, але вона посічена і не придатна до використання. Машин з підйомником, які здатні ремонтувати електролінії, у нас було декілька. Ми пересували їх по місту, ставили у більш менш захищених місцях, але сьогодні вони не функціонують”, - розповідає очільник військової адміністрації.
В чому суть?
Навіть якби машини залишились цілими - це б лише частково допомогло ремонтам комунікацій. У місті немає бензину та дизелю. Заправки, які працювали до війни, знищені вогнем російської артилерії. Везти пальне з інших областей небезпечно, але міська влада працює над його закупівлею. Поки заправляти автівки допомагають військові.
Фахівців, здатних лагодити комунікації, у місті залишилось обмаль. Завдяки ним вдається полагодити основні пошкодження та забезпечувати людей електрикою та водою.
“Допомагають співробітники АЗОТу, міськводоканалу, підрозділів міськгазу, ЛЕО. Вони знаходяться в укриттях. Протягом дня збираються проблеми і ввечері ми зідзвонюємось, намагаємось укомплектувати бригаду, аби наступного дня все відремонтувати”, - ділиться Олександр Стрюк.
Зараз у місті не працюють магазини, мережеві супермаркети, аптеки. Але продукти й ліки все ще надходять завдяки волонтерам. Без постачання місто може прожити до чотирьох днів на запасах.
“Волонтери з усієї України підтримують Сєвєродонецьк. Це і Чернівецька область, і Рівненська, і Тернопільська. Наше литовське місто-побратим не залишається осторонь. Вони надіслали нам медикаменти, конче потрібні для нашої лікарні. Ми можемо існувати лише за підтримки зовні”, - резюмую Стрюк.
Місто продовжує жити під обстрілами. Олександр Стрюк не збирається їхати, бо переконаний, що Сєвєродонецьк залишитися українським.
Свої в Telegram 
