"Льодовий" згорів від обстрілів. Тут 18 років тому закликали створити Південно-східну республіку
9 червня 2022 у Сєвєродонецьку згорів Льодовий палац спорту. В Україні йому не було аналогів. З моменту відкриття у 1975 він був найбільшою за місткістю льодовою спорудою, останнім часом його використовували як концертний та тренувальний майданчик. В різні часи у ньому виступали Володимир Висоцький, гурт "Земляне". Проводили всеукраїнські змагання з волейболу. Але широку відомість він отримав у 2004 році. Коли тут провели з'їзд депутатів Партії Регіонів всіх рівнів. Згадуємо, як це було і які наслідки мало.
Що сталося?
Льодовий палац спорту Сєвєродонецька згорів через обстріли російської армії. Частина міста вже окупована.
18 років тому тут відбувся “Всеукраїнський з’їзд депутатів усіх рівнів”, яке організувала Партія Регіонів на підтримку кандидата в президенти Віктора Януковича. Тут вперше публічно прозвучали ідеї відокремлення південно-східних областей від України та проросійського вектору.
Що було раніше?
21 листопада 2004 року закінчився другий тур виборів президента. ЦВК оголосила переможцем тодішнього прем’єра Віктора Януковича. Дані екзитполів та соціологічних служб вказували на інше — переміг Віктор Ющенко з відривом у 11%. Ющенко не погодився з результатами голосування й закликав своїх прихильників вийти на Майдан, аби “захистити свою перемогу”. Цей мирний протест українців назвуть "помаранчевою революцією".
У відповідь Янукович з оточенням скликав у Сєвєродонецьку “Всеукраїнський з’їзд депутатів усіх рівнів”. Він відбувся саме у Льодовому палаці. У з'їзді взяли участь 3576 депутатів з 17 регіонів сходу та півдня країни, які протиставляли себе опозиції та визнавали Януковича законно обраним президентом. Підтримати його приїхав і мер Москви Юрій Лужков.
Лужков, Колесніков, Янукович на трибуні
Найрезонанснішою заявою, під час з’їзду, стала пропозиція тодішнього голови Донецької обласної ради Бориса Колеснікова створити нову південно-східну державу на теренах України.
"Мы считаем жизненно необходимым всем областным советам провести референдумы на своих территориях. Первый вопрос, который нужно вынести на референдум, выражение недоверия всем инстанциям высшей государственной власти, которые нарушили Закон. Второй – это создание нового украинского юго-восточного государства", – заявив він під час виступу.
За задумом Партії Регіонів, десять областей мали провести референдум і оголосити незалежність від України. Столицею мав стати Харків. Головними ініціаторами ідеї були керівник Луганщини Олександр Єфремов, голова Луганської обласної ради Віктор Тихонов, керівник Харківської області Євген Кушнарьов, керівник Донеччини Анатолій Близнюк.
Відокремленням від України погрожував під час з’їзду і голова Одеської обласної ради Сергій Гриневецький. Він зачитав преамбулу, вже прийнятого рішення, у якій йшлось про заснування на теренах області окремого утворення.
“Поінформувати Президента України, Верховну Раду, Кабінет Міністрів, лідерів опозиції, Раду Європи та світову спільноту, що у випадку захоплення влади антиконституційним шляхом вступає в силу рішення про заснування на теренах Одеської області територіального утворення, яке буде керуватися чинною Конституцією та законами України”.
Голова Харківської обласної ради Євген Кушнарьов на з’їзді пішов далі. Він натякнув, що Харків значно ближче до Росії, аніж до Києва:
“На любой выпад у нас есть достойный ответ в плоть до самых крайних мер. Я хочу напомнить горячим головам под оранжевыми знаменами: от Харькова до Киева 480 км, а до границы с Россией 40”.
На з’їзді делегати всіляко намагались протиставити себе заходу України та її жителям. Вже згаданий Кушнарьов виступаючи з трибуни заявив:
“Мы никогда не позволим Галичине учить нас, как нужно жить. Мы должны защитить, сохранить главный духовный стержень, который нас объединяет — нашу веру. Мы не примем навязываемый нам образ жизни, мы не примем чужие символы, наш символ — православие”.
Народна депутатка Катерина Фоменко виголосила тезу, сенс якої у 2014 році пропагандисти Росії використають, щоб розпалити війну на Донбасі. Вона намагалась переконати присутніх, що одні регіони України годують інші.
“У славянских народов, у всех народов мира всегда жила и живет традиция: кормильца семьи всегда уважают, всегда ценят и к его мнению всегда прислушиваются. Украина — это большая семья. Кормильцами или официально донорами страны, а это действительно большая семья, являются области, делегаты которых сегодня здесь. Есть в нашем государстве такие глубоко дотационные области, как Ивано-Франковская, Тернопольская, Черновицкая, Волынская, Ровненская и другие, которые кормятся за счет областей-доноров”.
Російські ЗМІ приділяли велику увагу з'їзду. На місці працювали журналісти НТВ. Новини з Сєвєродонецька першими виходили у ефірі державних каналів Росії.
На що це вплинуло?
В результаті, з’їзд визнав легітимною постанову ЦВК про результати виборів, відповідно до якої перемогу здобув Віктор Янукович. Було вирішено створити Міжрегіональну раду органів місцевого самоврядування українських регіонів. Одночасно з тим, делегати постановили, у випадку приходу до влади нелегітимного президента, Віктора Ющенка, вони залишають за собою право на захист громадян своїх регіонів.
Проведення з’їзду окреслило межі впливу регіональних еліт на наступні десять років. Видається саме тоді були закладені підвалини штучної конфронтації Донбасу та західних областей України. В першу чергу ця конфронтація була викликана політичною війною між прихильниками двох таборів.
В 2004 до створення окремої держави не дійшло. Але у 2014 році тези, виголошені з трибуни Льодового палацу, — “один регіон, годує інший”, “не заходу вказувати, як нам жити”, “необхідно провести референдум” — використали росіяни для війни на сході та окупації Донецька та Луганська. Не в останню чергу, через сприяння регіональних еліт вихідців з Партії Регіонів. На думку політолога Сергія Тарана, сєверодонецький з'їзд був своєрідною репетицією перед справжньою агресією. Він посіяв зерна сепаратизму у країні.
Свої в Telegram 
