Кому все це зараз потрібно? Що про старт сезону в окупованій Кирилівці говорять готельєри
До повномасштабного вторгнення Кирилівка була одним із найпопулярніших місць для відпочинку на узбережжі. Найчастіше туди приїжджали мешканці східних регіонів України – вони cкладали понад 60% гостей, згадують місцеві готельєри.
Після повномасштабного вторгнення про курортний сезон у селищі не йдеться. Бази або евакуйовують працівників і залишаються закритими, або ставлять мінімальні ціни і майже не очікують клієнтів.
Свої дізнавалися, що відбувається у Кирилівці напередодні курортного сезону.
Що сталося з Кирилівою в окупації
Невелике селище Кирилівка розташоване на двох піщаних косах на узбережжі Азовського моря, поблизу від Мелітополя. Стійка курортна зона, довжиною у понад 20 кілометрів, там сформувалася на початку 1980–их. Відтоді там діє бальнеологічний курорт, понад 500 офіційно зареєстрованих турбаз, більше десятка дитячих санаторіїв.
Одним із магнітів Кирилівки став найбільший в Україні аквапарк “Острів скарбів”, площа якого сягала близько 60 000 квадратних метрів.
Офіційно в Кирилівці проживають близько 3,5 тисяч жителів. Проте за рік селище відвідувало більше 1,5 мільйона людей, найбільше – під час курортного сезону.
“Деякі бази відпочинку могли конкурувати з іноземними курортами. Там розвивалася інфраструктура, намагалися впроваджувати закордонні стандарти, поблизу баз створювали артоб'єкти. На цей літній сезон мали грандіозні плани”, – розповідає один із місцевих мешканців.
Мелітопольський район, до складу якого входить Кирилівка, був під загрозою окупації ще з перших днів війни. Уже ввечері 24 лютого, на в'їзді до Мелітополя стояли російські танки.
Після коротких вуличних боїв 25 лютого Мелітополь окупували, там з'явилася російська адміністрація та триколори на державних будівлях. Однак у невеликій Кирилівці все було спокійно, до селища росіяни не заїжджали.
“На багатьох будинках у Кирилівці майоріли українські прапори, працювала українська офіційна місцева влада”, – розповідає один із власників туристичної бази у Кирилівці.
Він додає, що попри окупацію інших міст у регіоні ще протягом місяця у Кирилівці було тихо. Міський голова Кирилівки з першого дня війни намагався забезпечити мешканців селища продовольством, координував евакуацію жінок з дітьми.
Згодом російські військові почали заїжджати в місто, намагалися схилити до співпраці проукраїнську владу.
Про це 25 березня у своєму відеозверненні повідомив селищний голова Іван Малєєв. Однак, за його словами, значних змін у роботі селищної ради не було, Малєєв відмовся від співпраці з російськими військовими. А вже 17 квітня російська техніка оточила селище, а селищного голову викрали.
“Його посадили в машину і відвезли в невідомому напрямку. Як було сказано – в комендатуру Мелітополя", – повідомила перша заступниця голови селищної ради Марина Логінова.
Напередодні російські військові заявляли, що шукають у Кирилівці бракон'єрів. Рибальські сітки спалювали у дворах місцевих, стріляли по рибалках, які виходили в море.
Івана Малєєва повернули з полону через 6 днів. Однак через місяців його знову взяли в полон. Після цього мешканцям селища представили нову очільницю Кирилівки – Катерину Уманець, яка лояльна до окупаційної влади в Мелітополі.
Крім Івана Малєєва викрали також його його заступника Ігоря Коробку та директорку будинку культури Світлану Шиян. Їм одягнули мішки на голову та вивезли у невідомому напрямку.
За словами місцевих, до будинків посадовців російські військові буквально вламувалися. Викрадення відбулися близько 6 ранку, частину особистих речей розмародерили.
Після представлення Катерини Уманець, на початку червня у Кирилівці та усьому Мелітопольському районі зник зв'язок та інтернет. Зловити з'єднання українських операторів виходить із труднощами. Більшість місцевих мешканців станом на зараз виїхали з окупованого селища, з тих, хто залишився – лише деякі раді приходу російських військових.
“Загалом в Кирилівці тихо і зараз. Однак буває, що росіяни напиваються і п'яними ганяють по селищу на машині. Це небезпечно для людей, які залишилися”, – розповідає один із місцевих мешканців Кирилівки.
Чи відбудеться курортний сезон в Кирилівці
Зазвичай на початку травня у Кирилівці починається активний пляжний сезон, у селищі з'являлися перші туристи. Однак цього року його зовсім не буде, переконані власники місцевих баз.
Харків, Запоріжжя та Дніпро, звідки у Кирилівку їхало чи не найбільше туристів, зараз розташовані на підконтрольній Україні території, а от Кирилівка – в окупації. Тож, щоб потрапити на курорт потрібно буде здолати не один блокпост, зокрема й ворожий.
Якщо поодинокі туристи все ж вириваються до моря, то хіба що з Мелітополя, який теж під окупацією, чи Енергодара, і зупиняються в селищі на один-два дні, розповідають місцеві.
“Про великий курортний сезон, відпочинок, туризм та сервіс взагалі не йдеться, на жаль. Як можна під час війни на таке сподіватися? Хоча у 2014-2015 роках над нами й літали літаки, вони були українськими, а зараз окупація”, – розмірковує один із місцевих підприємців.
У червні Кирилівка пустує. Навіть місцеві намагаються не виходити на вулицю зайвий раз. Покидають дім за крайньої потреби, наприклад, для походу в магазин. Більшість сподівається на швидке звільнення, але змирилися, що заробити на послугах курорту не вийде. На пляжі працює кілька магазинів та кафе.
“Повноцінно зустрічатимемо наших людей на нашому українському курорті хіба що наступного літа”, – розмірковує один із місцевих мешканців.
Частина баз, які взимку готувалися до курортного сезону, ще 24 лютого вимушені були припинити роботи і зараз не працюють.
“Навіть не через незакінчений ремонт не працюємо, а просто тому що це гидко, коли твоє містечко окуповане”, – запевняє один із власників готелю у Кирилівці.
Деякі бази все ж продовжують працювати, але лише для того, щоб підтримувати стан житлових приміщень. У таких готелях переважно працюють охоронці, які стежать за порядком та кілька людей з персоналу. Частина працівників виїхали з Кирилівки.
“Ми підтримуємо нашу туристичну базу, щоб зберегти приміщення. Однак з 450 номерів зараз доступні 25. У нас було багато басейнів, бари і ресторани на території, зараз їх не запускаємо”, – розповідає керуючий однієї з баз, який зараз залишається в Кирилівці.
Ті ж, хто готовий приймати гостей, все одно не чекають великого заробітку цього літа. За одну людину можуть просити близько 100 гривень, а за двомісний номер – близько 300 гривень. За номер з терасою попросять щонайбільше 400-500 гривень.
“Житло доступне, як ніколи. У центрі можна знайти варіанти від 50 гривень. Ціна чебурека зараз 50 гривень. Впевнений, що можна орендувати житло і за 30 гривень, якщо на довгий термін”, – каже один із місцевих жителів.
Один із готелів взагалі вирішили продати. За базу відпочинку на березі Азовського моря із власним пляжем просять всього трохи більше 73 тисяч гривень. Загальна площа ділянки – близько 1,5 гектари, зазначають у оголошенні.
За словами одного з готельєрів, російські військові вже близько п'яти разів заходили в місто. Востаннє вони зайшли у місто 25 травня. У той день БТРи поставили майже на кожному перехресті. Попри це надовго залишитися чи вирити окопи у Кирилівці неможливо.
“Пів метра на узбережжі Кирилівки – вода. Везти сюди “Гради”, танки, БТРи просто немає сенсу”, – каже він.
Місцевим, з якими нам вдалося поспілкуватися, невідомо про факти рейдерства чи мародерства саме в Кирилівці. Однак, в окупованому Мелітополі, підприємців змушують “показово” відкривати заклади і планують попри все розпочати курортний сезон. Багатьом доводиться працювати, адже у іншому випадку – майно можуть просто забрати.
У 2020-2021 році Кирилівка страждала від навали медуз та комарів. Цього року погода дуже сприяє відпочинку, а море повністю чисте, розповідають готельєри. Хоча місцеві ЗМІ і повідомляли про замінування пляжів, підприємці наполягають, що купатися зараз безпечно, а місцеві рибалки часто виходять в море, поблизу берега.
“Усе сприяє відпочинку. Море прекрасне, чисте. Але постає найголовніше запитання “Для кого? Кому все це зараз потрібно?” – розмірковує один із готельєрів.
Свої в Telegram 
