Ці жінки на передовій рятують життя українських захисників. Історії військових медиків зі сходу

Військові медики поділились історіями про те, як це — бути жінкою на передовій. У містах на сході України з ними поспілкувалися журналісти The Washington Post.
Аліна Михайлова спала на підлозі порожнього складу в Бахмуті. Вона — політологиня з Києва, але через війну жінка стала медиком десантно-штурмової роти. На складі єдина жінка відпочивала з великою кількістю солдатів. Вона прокинулася від звуків вибухів, які давно перестали дивувати людей на передовій. Але на цей раз російська ракета влучила у підрозділ.
Аліна МихайловаФото: The Washington Post
Жінка швидко поїхала на місце й побачила солдата з відкритими ранами живота: артеріальний тиск пацієнта різко падав, а уламки всередині могли порізати життєво важливі органи.
Інша жінка Ганна Хурава стала медиком у 2016-му році. Вона пригадує, що тоді жінки служили переважно на допоміжних ролях і готували їжу на кухнях підрозділів, а зараз можна зустріти жінок-водіїв, механіків, медиків, кулеметниць і командирів.
Ганна ХураваФото: The Washington Post
За кілька тижнів до повномасштабного вторгнення Ганна вийшла заміж за солдата, який керує її санітарною машиною.
“Гарне місце для медового місяця, правда?” — запитала вона, оглядаючи мішки з піском біля лікарні в Краматорську.
Чоловік намагався відмовити її від повернення на фронт після весілля, але Ганна наполягала на своєму. Жінки, які хочуть потрапити на фронт, нерідко стикаються з опором з боку чоловіків, батьків і старших солдатів.
24-річна Ліана Нігоян не розповідає своїм батькам про те, де вона знаходиться насправді й що вона робить. Вона була медсестрою в приватній клініці в Дніпрі, коли почалася війна, а у 2016 році вона була медиком-волонтером і відразу записалася в армійський медичний корпус.
Ліана НігоянФото: The Washington Post
Ветеранка армійського медичного корпусу з 13-річним стажем Ірина Пукас поєднує материнську турботу з бойовим авторитетом — на її думку, це допомагає бути ефективною в роботі військового медика. Кілька тижнів тому її артилерійська частина сильно постраждала від російського обстрілу. Після надання допомоги пораненим її попросили допомогти групі солдатів, які були настільки налякані, що відмовилися зняти жилети та шоломи навіть після того, як їх евакуювали в безпечне місце. Але Ірина, яка сама не один раз потрапляла під обстріли, змогла підтримати їх.
Ірина ПукасФото: The Washington Post
Життя на передовій — це постійне перемикання між військовим і особистим життям. Нещодавно солдат зробив пропозицію своїй дівчині Наталії, яка є військовим медиком. Перед цим він сказав їй перевзутися в гарне взуття, а вже біля лікарні у Слов’янську освідчився.
“Так, це війна, але кохання триває”, – сказала одна з подруг нареченої.
