Волонтери створили анімаційний серіал про виживання в Маріуполі. Він заснований на реальних подіях
Команда громадської організації «Землячки» спільно з українськими художниками, режисерами, аніматорами та музикантами створила унікальний анімаційний серіал «Військові хроніки мирного жителя». Сюжет заснований на реальних подіях по щоденнику Наталії — жінки, яка три тижні разом з родиною перебувала в блокадному Маріуполі.
Унікальний серіал про пережите
Ідея створення серіалу виникла 1 квітня, коли розпочався діджітал-проєкт — розповідь про жінок у війні з росією, жінок-волонтерок та жінок-військових.
«Тоді ж ми натрапили на щоденник Наталії. Він більш схожий на журнал подій, які описані фактично без емоцій. Наталія розповідала, як вони з родиною виживали під час бойових дій та як вибиралися з окупації», — розповідає продюсер та режисер Андрій Колесник.
Продюсер та режисер серіалу Андрій Колесник
Серед тисячі історій обрали щоденник Наталії недарма. По-перше, вона була вчителькою англійської мови в Андрія, який народився і жив у Маріуполі. По друге, розповідає авторка та голос проєкту Ксенія Драганюк, їхній проєкт «Землячки. Український фронт» розповідає історії жінок на війні. Тому показати життя в окупації від першої особи стало цікавою ідеєю для реалізації.
«Спочатку думали викласти текстову історію по кожному дню і проілюструвати ескізами. Потім наша ідея почала масштабуватися в команду. До нас приєднався геніальний ілюстратор Клаус Іванов, який створював візуальний супровід подій. Згодом приєдналися режисер монтажу та моушен-дизайнер, який став керівником всієї команди аніматорів. Саунд дизайнер та композитор. Так команда з нас двох виросла до 25 людей».
Ілюстратор Клаус Іванов
Новину про те, що на основі щоденника, буде створено серіал, Наталія сприйняла позитивно.
«Спочатку, коли вона вибралася, думала, що їй буде легше знову повертатися в пережиті події і допомагати у роботі. Але їй і досі складно. Проте вона знаходить в собі сили, і після випуску кожної серії коментує та згадує нові деталі подій. Наталія підтримує та розуміє важливість говорити про Маріуполь, про те, як росіяни нещадно руйнували місто, знищуючи мирне населення».
Серіал заснований на реальних подіях
За кожним уточненням автори проєкту Наталію не смикали. Андрій, який виріс в Маріуполі, добре знає місто. Тому звичні для маріупольців фрази на кшталт: «Зустрінемося на штукі», було легко ілюструвати, не втрачаючи реальність локацій.
Ілюстрація з серіалу
«Для нас важливо було намалювати реалістичні вулиці, саме місто. Ми не перемальовували Наталію. Єдина символіка, яка виділяла її серед інших, — синє волосся, яке в неї було в реальному житті. Все інше — в чорно-білих кольорах. Червоним ми відокремлювали час та вибухи».
Над проєктом команда працює на волонтерських засадах вже п’ятий місяць.
«Наразі вийшло вісім серій із 23 запланованих. Кожна тривалістю від 4-х до 8-ми хвилин. Робота продовжується і далі. Зараз серіал виходить мовою оригіналу та українською щоп’ятниці о 18:00 на YouTube та на Megogo». Планується озвучка англійською.
Кожна серія — день, прожитий Наталією з родиною в Маріуполі. Лише останні сторінки щоденника розповідатимуть про евакуацію до Запоріжжя, проходження блокпостів та фільтрації.
Глобальні цілі
Наразі, кажуть автори проєкту, дуже важко продовжувати роботу через відключення електроенергії. Якщо раніше волонтери могли приділити декілька годин на створення серіалу, то зараз через відсутність світла працювати в тому ж ритмі дуже складно.
«Проте ми не зупиняємося. Буквально днями на студії звукозапису начитували серії з ліхтариком. Щодо продовження роботи над подібними серіалами з подібними історіями — поки не можемо точно сказати. Наразі плануємо розповідати про життя маріупольців під час окупації в текстовому форматі».
Під час відключення електроенергії Ксенія начитує текст з ліхтариком
Зараз «Землячки. Український фронт» проводять інтерв’ю з жінками, розповідають про захисниць.
«Ми показуємо пережите і говоримо про потреби. Я дуже хочу форматувати це на Маріуполь».
Анімаційний серіал — лише частина великого проєкту. Основна задача, яку перед собою поставили волонтери — побудувати нове «місто Марії».
«Це буде Маріуполь, але в іншому куточку України. Чому саме в іншому місті? Бо людям дуже важко повертатися до Маріуполя, який по суті є кладовищем їхніх родичів та минулого життя. Такі висновки ми зробили на основі коментарів місцевих. Покоління, яке втратило частину життя, просто не зможе туди повернутися. Бо це дуже важко».
За словами Андрія, девіз проєкту: «В світі не має бути поняття «український біженець».
«Ми хочемо, аби люди мали змогу повернутися додому. Тому для нас дуже важливо поширити по всьому світу правдиву інформацію про трагедію в Маріуполі та привернути увагу до проблем вимушених переселенців.
Тому було б дуже круто, щоб кожен, хто лишився домівки, знав, що щось робиться для них. Впевнений, що держава включиться, але велика частка допомоги повинна йти від волонтерів».
Підтримати ініціативу будівництва нового міста для тих, хто втратив будинок, можете і ви, зробивши переказ будь-якої суми вже зараз.
Свої в Telegram 
