Це шахта "Капітальна", де добувають вугілля в умовах війни. Але гірників не вистачає
Шахта «Капітальна», що у Мирнограді на Донеччині, продовжує працювати попри повномасштабну війну. Щоправда, обсяги видобутку вугілля тут скоротилися, як і кількість працівників, які нині працюють на підприємстві. Як нині працюють на державній шахті для Свої розповів директор Юрій Пакін.
Шахта почала працювати 30 грудня 1974 року з потужністю 4 мільйони тонн вугілля на рік. Її тоді називали однією з найбільших у Європі. За проєктом шахта могла видобувати до 8 мільйонів тонн енергетичного і коксівного вугілля на рік, однак жодного разу такого видобутку на підприємстві не було. Максимальний вуглевидобуток тут був у 1988 — тоді шахтарі 3850000 тонн вугілля.
Вже понад 15 років копальня не добуває навіть мільйона тонн вугілля. Наразі підприємство працює у режимі шахта-лава. А підготовку очисних забоїв зараз призупинили взагалі.
Раніше безперебійний цикл роботи шахти «Капітальна» забезпечували 8,5 тисяч гірників та інженерів. Вони працювали у чотири зміни. Зараз на підприємстві працює вчетверо менше шахтарів, ніж було колись. Наразі вперше за майже 50-річну історію існування шахтарі працюють у три зміни. Коли почалася велика війна частина шахтарів пішла служити до лав Збройних сил України, частина виїхала з міста. У березні тут був рекордно малий видобуток — він трохи перевищив тисячу тонн вугілля на місяць.
«Зараз ми видобуваємо просто сльози — 700-800 тонн. Це перш за все пов’язано з фінансовими труднощами. Звісно, воєнні дії, відключення електроенергії, — розповідає Юрій Пакін. — У нас є підготовлена лава, але, на жаль, поки ми не можемо ввести її у стрій. Хоча вже вона рік як підготована. І це дає надію. За фінансової підтримки ми можемо одразу ж її запустити. Але поки що добуваємо скільки можемо».
Якщо буде запущена нова лава, то шахтарі працюватимуть на глибині 1136 метрів. Останні десятиріччя видобуток енергетичного вугілля на шахті не буває навіть з нульовою рентабельністю. При цьому вугілля шахти «Капітальна» держава використовує для роботи вітчизняних ТЕС.
«У нас наразі собівартість вугілля становить 3500 гривень, але вона коливається. А ціна вугілля приблизно 2000 гривень. Ось на стільки не вигідно. Але я думаю, що вигідно у будь-якому разі, бо шахт не так багато залишилося. Треба добувати вугілля», — переконаний Юрій Пакін.
Зараз видобуте вугілля тільки під землею транспортують на відстань у декілька кілометрів. Для того, щоб підготувати одну лаву, шахті «Капітальна» треба 100 мільйонів гривень. За майже 50-річну історію підприємства тут жодного разу не ремонтували стаціонарне обладнання.
«Стаціонарне обладнання зношується. Свого часу у нас було одинадцять стволів, зараз залишилося шість. Тих, що наразі у роботі. Водовідливи ніхто не скасовував. Хоч і скоротилася довжина гірничих видобутків, все одно їх потрібно ремонтувати. Є підйомні машини, вентилятори — вони теж потребують ремонту. Намагаємося це робити власними силами і підтримувати у робочому стані», — розповідає директор.
Вихід з ладу будь-якого великого механізму може призвести до затоплення копальні. Підземне шахтне поле копальні має запаси в 90 мільйонів тонн енергетичного вугілля. Але власними силами шахта не може заробити такі гроші, щоб вкласти їх в свій розвиток. Державному вугільному підприємству для цього потрібна допомога держави.
Свої в Telegram 
