Вчитель з Луганська Тарас Кучеренко видав другу книгу. Гроші від продажу він передасть переселенцям
Вчитель з Луганська Тарас Кучеренко після окупації рідного міста перебрався з родиною до Кремінної, згодом до Дніпра. Продовжив працювати в школі. У 2020 році випустив свою першу книгу «Переселенські хроніки: еволюція свідомості». Отримавши багато відгуків, він продовжив розвиватися як письменник. І нещодавно презентував другу книгу — «Моє четверте кохання в Абісинії». Туди увійшли новели, оповідання, казки, історії та есеї. А може, як каже сам автор, читачеві його тексти здадуться єдиною повістю.
Не замкнутися завдяки творчості
За словами Тараса, вимушені переселенці, яким довелося покинути свої домівки, міста, пережили моральне насильство. І тепер всім їм потрібні практичні курси та тренінги, аби знайти сили все це пережити.
«Але саме в такій ситуації, коли довелося пережити втрату свого звичного життя, менше всього хочеться йти на тренінги. Мені пощастило: я отримав поштовх від свого колишнього учня, який буквально відправив мене на курси».
Колишній учень подарував Тарасу онлайн-курс зі сторітелінгу.
«Це мене підштовхнуло до лаконічної літературної роботи. Якщо перша книга була літературним описом, то тут я почав писати коротенькі оповідання та есеї».
Тарас Кучеренко видав свою другу книгу
Навчаючись, Тарас писав короткі літературні форми, шукав слово та вчився обережно працювати з ним. До 2014 року він був абсолютно російськомовною людиною. Після 2014 питання мови вже не стояло.
Якраз посередині курсів почалося повномасштабне вторгнення.
«Психологічно я був до цього готовий. Все, що відбувалося в країні, мене вже не так сильно лякало. Попри жах, який був у всіх нас, я відчув часткове завершення нашого власного родинного фронту. Бо всі вісім років до цього ми з дружиною були доволі неадекватними відносно мирних людей, як тепер здається. До цього я був у своєрідній самоізоляції. А тепер всі переживали те, що родина пройшла у 2014-му. У нас всіх з’явилася спільна проблема, а з нею прийшла і підтримка. Один з моїх читачів написав: «Дякую, що дали можливість прочитати вашу книгу до того, як все почалось. Тепер перечитую інакше, як довідник».
На допомогу переселенцям
Тарас зрозумів, що має дати життя своїм оповіданням, в яких можна прогледіти спробу передати відчуття та процеси, які відбуваються протягом 8-ми останніх років.
«Їх 24. Вони коротенькі та схожі на інтернетні дописи. Навіть коли пишеш про дитинство, все одно відчувається десь у підсвідомості війна, втрата. Мабуть, то спроба самоідентифікації — не тільки національної чи політичної, а, перш за все, моральної».
До збірки увійшли тексти не лише про боротьбу, переселенців, вторгнення, що довелося пережити та з чим розпрощатися. Деякі новели та есеї наче не про сучасність, але подібні притчам. Це лаконічний виклад людських почуттів і переживань.
У книгу увійшли 24 коротенький оповідання
Цікава ситуація з казкою «Ліфт із ніжками». Працівники кількох бібліотек місцевих громад використовують її в роботі з дітьми. А в Києві «Ліфт» використовують на семінарах з вчителями по розвитку критичного мислення.
«Не війна, так інші проблеми. Наше життя — не лише виживання. Диво. Навіть у скруті. І так буде завжди. Завжди буває мить — чарівна, яку хотілося зберегти і поділитися. В коротеньких оповіданнях я намагався це передати будь в чому: чи то у крапельці дощу, що стікає з гілочки липи, чи у двохвилинній біографії Маланюка, чи акації у моєму дворі, якої, виявилося, вже немає. І ось ця спільна мить зачарування нас єднає. Не тільки тому, що ми — українці, нація що народилася у добу романтизму, а тому, що ми — люди».
Придбати книгу Тараса Кучеренка можна за 100 гривень. Для цього треба переслати кошти на картку: 5168 7451 1711 4089. А потім написати про це автору у вайбері: (095) 405 66 15 і обов’язково вказати номер своєї Нової пошти. А ще — це нагода отримати присвяту від автора.
«Абсолютно всі кошти від продажу книги підуть на допомогу переселенцям. Це мій вклад, яким буду пишатися. Розумієте, не від себе відірвав, а додатково заробив. Це як прощання з халявною ментальністю совка. Я написав книгу, написав душею. Це подолання себе, допомога людям і маленьке наближення до Перемоги».
Перша книга стала досвідом для автора
Першу книгу «Переселенські хроніки» Тарас Кучеренко випустив у 2020 році. Вона вийшла накладом у 200 примірників. Тарас каже, її швидко розкупили і це було не лише радістю для автора.
«Це був для мене дуже важливий досвід, бо переживань було занадто багато. І важких в тому числі. Коли відправляв примірники, просив написати відгук. Вони були різними: від розкішних до травматичних, як на мене. І це багато чому навчило».
У 2020 році Тарас Кучеренко випустив книгу «Переселенські хроніки
У книзі була власна конкретна позиція автора з приводу того, що відбулося із ним та його знайомими.
«Я майже не називав імена, заклади. Думав, люди зрозуміють, що вони, їхні образи стали прототипами героїв. Твір художній, і мені хотілося зловити відчуття явищ та процесів, які відбувалися. Там описується не лише еволюція свідомості, а й розвиток суспільних думок. А ще можна побачити розвиток власних стосунків з людьми й чітку особисту деградацію оповідача заради виживання. І дехто із важливих та дорогих для мене людей образився. Бо сприйняли мою роботу, як документалку».
Тоді Тарас зрозумів, наскільки тонкою і небезпечною силою може бути слово.
«Зараз розумію що, коли береш людину, як прототип, треба взагалі не прив'язуватися ані до статі, ані до її діяльності тощо».
Свої в Telegram 
