Олена Кучерук з Краматорська запустила новий бренд "Промка" у Дніпрі. Шиють футболки, худі і шопери
У рідному Краматорську Олена Кучерук була директоркою "Арт-коворкінгу". Через бойові дії вона з родиною перебралася до Дніпра. Туди ж вони вивезли й частину обладнання. На новому місці одразу повернулися до роботи й відновили діяльність простору. Паралельно шили речі та білизну для військових і переселенців. Нині Олена продовжує розвивати "Арт-коворкінг" на базі Дніпровського центру сучасної культури та працювати над створенням колекції одягу від "Промки".
З Краматорська до Дніпра
У Краматорську Олена Кучерук мала невелике соціальне підприємство "Арт-коворкінг" на базі громадської організації Shift. Започаткували власну справу в березні 2020 року разом з друзями.
"Ми навчали людей шити, створювати авторські речі, робити різноманітні стартапи. Самі ми шили креативні речі й продавали їх через свій Instagram-магазин або на ярмарках".
Речі шили в самому коворкінгу на примітивному обладнанні.
"У нас були звичайні машинки, які могли бути в будь-кого. Але виготовляли ми креативні та цікаві речі".
В Краматорську Олена Кучерук була директоркою "Арт-коворкінгу"
У команді працювали шестеро людей. Окрім Олени, були дизайнерки, які займалися розробкою виробів та принтами на тканинах, Тетяна, яка була закрійницею та технологинею, а також менеджерка з продажів.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, в місті почастішали обстріли. Олена розуміла, що треба виїжджати та рятувати власну справу.
"Ми думали куди їхати. Спочатку хотіли перебиратися трохи далі, але це занадто дорого. Фінансово ми б не потягнули все перевезти, знайти та орендувати житло. Подруга дитинства мого чоловіка виїхала до Ужгорода, і запропонувала нам пожити поки у них, у Дніпрі. Ми погодилися, й поступово почали переїжджати".
Спочатку перебралися Олена з родиною. Далі поступово перевезли обладнання.
"У нас не було приміщення, куди його встановити. Тому тримали, де могли: у знайомих в офісі, в гаражі у волонтерів. Навіть у своїй автівці довго всюди возили із собою".
Допомога військовим та переселенцям
Оселившись у Дніпрі, Олена розуміла, що треба продовжувати працювати.
"Тетяна, з якою ми працювали в Краматорську, також була у Дніпрі. Вона оселилася в людей, які мали власний цех по сублімації й хотіли, аби поруч із ними був ще й швейний цех. Це була справжня промзона, але нам надали світлий куточок, де ми розмістили свої машинки. За перші місяці з нас навіть не брали за оренду".
Паралельно Олена почала дізнаватися, які є волонтерські організації та чим вони займаються. Так натрапила на Вікторію Федотову з "МАРТІН-клубу".
"І вона згадала, що бачила нас у Харкові на ярмарку, що ми шиємо, що тоді придбала у нас футболку. Спитала, чи можемо ми пошити постіль для переселенців. Майже одразу ми закупили рулони тканини й взялися за роботу".
Згодом почали надходити замовлення від інших волонтерів та захисників.
"Ми почали відшивати нашоломники, якісь підсобні речі, спальні мішки, сумки, міцневети, які одягаються на шолом".
На базі коворкінгу шили речі для військових та переселенців
Олена каже, все робили із власних заощаджень. А згодом, коли почастішали замовлення від цивільних людей, з’явився перший прибуток. Олена ділиться, саме тоді вони вирішили шити не просто інтуїтивно, а розробити власний бренд. Так з’явилася "Промка". За словами Олени, вони довго думали над назвою, адже їх часто ідентифікували саме за назвою організації Shift.
"Ми стали називатися "Промка". І це, по-перше, про наше нове місце, яке нас прихистило. Ми знаходимося в абсолютно промисловій зоні. По-друге, це про промислове обладнання. По-третє, через минуле мого чоловіка — 22 роки він відпрацював на Машинобудівному завод. І зараз свої навички організації виробництва він застосовує в нашій справі".
Ось такі речі від "Промки" були представлені на ярмарку у Дніпрі
Фізичної точки продажу в "Промки" немає.
"Я не дуже вірю в можливість окупності точки. Не уявляю, як люди, які в торговельних центрах орендують приміщення за 30 тисяч гривень, виживають. Треба використовувати трошки інші підходи. Це має бути масово і дешево. Тож свої вироби представляємо або в шоурумі, або виїжджаємо на різні тематичні ярмарки".
Світшоти на фестиваль релокованих бізнесів
Олена була співорганізаторкою фестивалю релокованих бізнесів Check-In Dnipro. Згадує, коли розпочалася підготовка, хотіли придбати членам команди та волонтерам стилізовані світшоти. Але всі вони здавалися банальними. Тому Олена вирішила разом розробити та пошити власний одяг.
"Тетяна розробила оверсайз моделі. Аби не нашивати лого фестивалю, вирішили, що краще наліплять панчі. Бо мене дуже засмучувало, що часто світшот одягається лише один раз, під час заходу. Тому ми використали наліпки. Так пробрендували одяг під фестиваль, але самі світшоти стали універсальними".
Такі світшоти з наліпками були в організаторів та волонтерів фестивалю
Тепер, ділиться Олена, вона часто зустрічає у Дніпрі людей, які брали участь у проведенні фестивалю, у пошитих нею світшотах.
"Зараз розумію, що то було правильне рішення. Люди їх носять і після фестивалю. І цьому я дуже рада".
У пошуках дизайнерів
Наразі в команді Олени працюють четверо людей.
"Це основна команда. Ще в нас є двоє людей, які приєдналися вже у Дніпрі. І хоч вони не є основною частиною команди, все одно роблять велику частину роботи та ведуть окремі ініціативи".
Олена ділиться, наразі мета команди — створити бренд, який буде продуманий, матиме сенс та змістовність.
"Хочеться налагодити продаж і за кордоном. Дуже важливо, щоб одяг, який ми шиємо, купували. Адже "Промка" допомагає нам утримувати й розвивати коворкінг".
В планах налагодити продаж речей за кордоном
Дізнатися більше про асортимент продукції та замовити речі можна, написавши на сторінку "Промки".
Олена каже, нині вони у пошуках дизайнерів, які допоможуть організувати навчання зі створення колекції.
"Ми самі хочемо навчитись. Але бачимо, що багато людей, хто до нас ходить, мають таку потребу. Тому для нас важливо знайти людину, яка навчить нас реалізувати проєкт від створення колекції до її показу. Ми хочемо на базі коворкінгу запустити якусь компанію чи людину, яка має в цьому досвід".
Допомагають реалізувати стартапи
Наразі роботу "Арт-коворкінга" підтримує донор USAID. Домовленість про це працюватиме до лютого наступного року.
"Тут ми так само продовжуємо навчати людей. У Дніпрі залучаємо й місцевих. Дуже багато людей приходить до нас із пропозицією провести якийсь захід або чомусь навчитись. Працює все так, як і задумувалося. Навчає не одна людина, а самі люди гуртуються, самі собі організовують навчання і самі створюють якісь ком'юніті. Ось це — саме та цінність, якої ми прагнули".
Олена каже, серед відвідувачів коворкінгу багато переселенців.
"Тут вони вчаться спрямовувати свої думки на створення. Якщо людина має свій стартап або ідею для стартапу і їй потрібне обладнання, вона може до нас звертатися. Якщо таке обладнання у нас є, ми надаємо його в оренду безкоштовно".
У просторі можна скористатись швейним обладнанням, обладнанням для 3D-друку, зробити друк на чашках, футболках, торбах.
На базі коворкінгу проводять різні заняття та тренінги
Крім того, в коворкінгу організовуються різні заняття та майстер-класи для дітей.
Про повернення та довгострокові плани
Олена ділиться, в неї й досі болить душа за тим, що вони залишили в Краматорську, але водночас дуже прикипає до нового місця та людей, яких зустріли у Дніпрі.
"Звичайно, ми віримо в нашу перемогу. Але чи повернемося додому — поки не знаю. Можливо, ми будемо працювати у двох містах. Бо розумію, що треба буде зробити багато роботи, аби відновити нашу культуру, ідентичність і наш дух, який був у нас в Краматорську до повномасштабної війни".
Важливо, каже Олена, забезпечити людей можливостями та розвитком.
"Багато міст будуть відновлюватися. І, окрім їжі та житла, люди будуть потребувати якогось культурного і творчого розвитку, бо без цього міста будуть неживі. Треба буде приваблювати людей, аби вони поверталися, а не жили в переповнених містах, й розвивали свої території".
Після перемоги треба буде приваблювати людей, аби вони поверталися
За словами Олени, саме те, що люди не відчували себе задоволеними та духовно бідними, стало однією з причин подій 2014 року.
"За ці роки, завдяки громадськості та можливостям, вибудувалося абсолютно інше суспільство з новими цінностями. Ми ухвалювали рішення, ми разом створювались, ми могли розвиватись навіть у невеликому місті. У нас був доступ до ресурсів, різних програм. І ми навчилися зовсім по-іншому сприймати свої життя. Це було видно 24 лютого 2022 року".
Тому, наголошує Олена, після перемоги, якщо у міста, які будуть відновлюватися, не вливати культурну та творчу складову, буде ймовірність ризиків.
"Люди шукатимуть кращого життя в інших містах. У гіршому ж випадку, почнуть чекати "руський мир".
Свої в Telegram 
