Роман Олени Стяжкіної переміг у літературній премії Львова. Що письменниця зробить з виграшем

Що сталося?
Письменниця й історикиня з Донецька Олена Стяжкіна стала переможницею премії "Львів — місто літератури ЮНЕСКО". Про це на своїй сторінці повідомив мер Львова Андрій Садовий.
У чому суть?
Нагороду отримала робота "Смерть Лева Сесіла мала сенс". Це книга про війну й долі людей, випадково поєднаних у Донецькому пологовому будинку в 1986 році. Роман вийшов у 2021 році.
Премія "Львів — міста літератури ЮНЕСКО" — щорічна всеукраїнська літературна нагорода, заснована для вшанування творів сучасної літератури та надання їм суспільного резонансу.
Олена Стяжкіна під час премії
У якості головної нагороди письменниця отримала 150 тисяч гривень, які, за словами Садового, вона витратить на "Перемогу, благодійність і літературу".
У своїй промові письменниця наголосила, що передасть ці гроші рідним Вікторії Амеліної, маріупольському громадському простору "Халабуда", одній з бібліотек Львова та залишить собі на донати для Збройних сил України. Про це написала на своїй сторінці у фейсбуці Інна Юрьєва, переселенка з Донецька. У 2014 вона переїхала в Київ, де захопилася незалежною журналістикою. Згодом Інна повернулася в Донецьку область у Маріуполь. Там з командою створила проєкт “ГРОМАДА Схід”.
"...Я хочу поділити гроші, які я отримала (дякую вам!), на декілька частин. Перша частина з них тобі, Віко. А друга має залишитися у Львові, у місті літератури, на Площі Ринок, 9, де існує бібліотека, яка наплела сіток, якими можна прикрити п’ять разів всю Австрію, якою можна прикрити майже весь Лондон. Бібліотека, яка працює як форум військових письменників та яка видає книжки.
Третю частину я хотіла б віддати в "Халабуду". "Халабуда" — це громадський простір Маріуполя. Коли всі втекли, Михайло Вершинін, його поліція і "Халабуда" стали там і мерією, і волонтерським центром, і ООН, і ОБСЄ, і всім на світі. Частина їх зникла безвісти, частина — в полоні (це про "азовстальців"), частина воює і зараз. Але сама "Халабуда" відновилася в Черкасах. Зараз вони чинять дрони. Я хочу, щоб їм було багато запасних частин для починки цих дронів.
А четверту частину хочу залишити собі на лють. Щоб конвертувати свою лють в термінові донати. І мені здається, що це – найкращий спосіб, як можна зробити з цими грошима. Частина з них буде про літературу, а частина — про Перемогу. Дякую вам".
Довідка Свої
Олена Стяжкіна — українська письменниця, публіцистка, докторка історичних наук, професорка історії, членкиня Українського PEN. Засновниця громадського руху "Деокупація. Повернення. Освіта". Авторка понад дев'яноста наукових публікацій, виданих як в Україні, так і за кордоном, серед них "Жінки в історії української культури другої половини ХХ століття", "Людина в радянській провінції: освоєння (від)мови", "Стигма окупації: Радянські жінки у самобаченні 1940-х років" та ін. та художніх книг "Кухонный вальс", "Ты посмотри на нее!", "Мовою Бога", "Розка".

