Коли малювала “Я люблю Нью-Йорк”, його частину окупували. Прямо зараз моє селище спалюють і руйнують

Донецький Нью-Йорк

Багато хто не знає нічого про селище у Донецькій області, яке має цілком американську назву Нью-Йорк. Достеменно невідомо, коли та за яких обставин Нью-Йорк отримав свою назву, однак відомо, що селище називалося так станом на 1860 рік, ще до прибуття німецьких поселенців, а на мапах 1863 року воно позначене як Новий Юрк.

Власне, меноніти дуже вплинули на культуру й індустрію селища. На жаль, об'єкти культурної спадщини, такі як млини Унгера, Діка й Ремпеля чи жіноча гімназія, поруйновані або знищені російськими окупантами.

Ворожі обстріли Нью-Йорку Донецької областіАвтор: ГУ ДСНС у Донецькій області

“Моє рідне селище прямо зараз спалюють і руйнують. Там не залишилось майже нічого з того, що колись було для мене найбезпечнішим та найріднішим, де я сформувалась як особистість, де пройшло все моє дитинство. В перші дні липня, якраз коли я малювала цю роботу, частину мого селища окупували, і зараз ситуація стає тільки гіршою. Моє Новгородське, мій Нью-Йорк тримався десять років, і я навіть не можу уявити, як МОЇМИ дорогами їздить ворожа техніка, МОЇ луги пошматовані снарядами, МОЇ дерева ховають в своїй тіні нелюдську ненависть, а чужі ноги ходять МОЇМИ стежками, що всипані склом і кров'ю, вздовж покинутих будинків і зруйнованих надій та планів”, — написала у себе на сторінці в одній із соцмереж Анастасія Паршина, присвятивши роботу своєму рідному місту.

Ворожі обстріли Нью-Йорку Донецької областіАвтор: фото з відкритих джерел

Художниця поділилася з нами своєю історією й досвідом людини, яка вимушена була покинути рідний дім.

“В Нью-Йорку прожила все життя до повномасштабного вторгнення. Обожнювала своє селище за природу, я могла будь-коли усамітнитися в парку, полі або просто в затишному місці серед дерев. Я любила багато ходити, знала кожну стежечку в селищі. Зараз дуже не вистачає того єднання з рідною землею, коли я могла побути сама, не відчуваючи самотності”, — розповідає Настя.

Анастасія ПаршинаАвтор: особистий архів

У 1951 році назву селища Нью-Йорк з політичних міркувань змінили на Новгородське, однак у 2021 році історичну назву повернули. Вже з початку наступу росії на Україну у 2014 році в Новгородському було неспокійно, адже селище розташоване близько до лінії бойових дій — за 10 км від Торецька, в Бахмутському районі.

Нью-Йорк до повномасштабної війни Автор: особистий архів

“Час від часу було чутно вибухи, іноді я бачила людей у військовій формі. Це стало для мене настільки повсякденним та нормальним, що, чесно кажучи, я цього майже не помічала. Зараз, живучи в мирних Черкасах, мені це здається дуже страшним, адже велику частину свого життя я провела, чуючи звуки війни, але тоді мені це не здавалось чимось несподіваним, адже я вже звикла”, — розповідає мисткиня.

Втім, початок повномасштабного вторгнення Настя зустріла не в Нью-Йорку, а в Краматорську.

Моє 24 лютого розпочалось в гуртожитку в Краматорську, де я тоді навчалась. Я прокинулась від гучних вибухів, почала відразу телефонувати батькам, щоб дізнатись, як вони. Потім всі спустились в підвал, де і провели більшу частину наступних днів

Евакуація з рідного селища

Анастасія Паршина виїхала з Нью-Йорку у вересні 2022 за допомогою знайомої, знайшовши волонтерів і притулок у черкаському гуртожитку. Дівчина каже, що й зараз мешкає в гуртожитку, як звичайна студентка, за виключенням того, що не їздить додому на вихідних.

“Мої родичи — бабуся й тато, все ще в Нью-Йорку, адже немає можливості виїхати. Я виїхала, бо навчаюсь і маю гуртожиток, а їм довелось залишитись дома. В селищі ще багато таких самих людей, які просто не мають грошей, аби сплачувати оренду за квартиру в іншому місті, а більшість не хочу покидати свої рідні будинки”, — розповідає художниця.

Зруйнований ворогом старовинний паровий млин. Нью-Йорк Автор: фото з відкритих джерел

Частина Нью-Йорку зараз перебуває в окупації росіян. Художниця каже, що зв'язку з селищем майже немає, ніхто не знає точно, що там зараз відбувається.

Але я знаю, що моє селище знищують так само, як знищували Маріуполь, Бахмут, Бучу та ще сотні містечок. Не віриться, що саме серед них зараз і моє селище, мій дім

У своїх картинах я показую власні переживання

Анастасія Паршина каже, що захоплюється малюванням з раннього дитинства. Тому вже після дев'ятого класу дівчина вирішила не гаяти час, а присвятити себе повністю улюбленому профілю.

Робота Анастасії ПаршиноїАвтор: instagram.com/a.nasaii

“Творчість завжди посідала велике місце в моєму житті, а в 13-15 років набула більшого пріоритету, ніж школа. Тож після 9 класу я пішла навчатись в Краматорський фаховий коледж технологій та дизайну на спеціальність "Графічний дизайн". Через пів року почалась повномасштабна війна, а ще через півтора роки, закінчивши другий курс коледжу, переїхавши в Черкаси та здавши іспити, я вступила у Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького на спеціальність "Декоративне мистецтво". Зараз перейшла на другий курс”, — розповідає Настя.

Робота Анастасії ПаршиноїАвтор: instagram.com/a.nasaii

Художниця каже, що малювання для неї не тільки улюблена справа, а ще й лікування душевних ран, емоційний вихід та особиста терапія.

Кожна моя картина присвячена моїм переживанням, адже так само часто, як я переживаю біль втрати, я малюю. Не кожна картина несе в собі візуалізацію війни, але абсолютно в кожному моєму мазку пензля є вся та лють, весь той розпач, який я відчуваю зараз. Я малюю в першу чергу тому, що це мій спосіб донести світові свої почуття та те, що зі мною відбувається, висловити те, на що бракує слів

“Робота "Я люблю Нью-Йорк", яку я присвятила рідному селищу, несе в собі мій біль за рідне містечко та його мешканців. Кожен фрагмент малюнка намальований з реальних фотографій та стилізований. Я використала прийом неправильної перспективи, щоб зруйновані будівлі виглядали ще більш некомфортно для людського ока для передачі атмосфери хаосу та неправильності всього того, що відбувається.
Картина намальована у змішаній техніці: маркери, кольорові олівці та гуаш”.

"Я люблю Нью-Йорк" - картина Анастасії ПаршиноїАвтор: instagram.com/a.nasaii

Зараз Анастасія зосереджена на здобутті вищої художньої освіти. Цього літа, каже юна мисткиня, малювалося дуже багато картин. Дівчина встигла взяти участь у деяких виставках. Має багато планів на майбутні проєкти.

Робота Анастасії ПаршиноїАвтор: instagram.com/a.nasaii

За словами художниці, її надихають прості речі — природа, люди, роботи Тараса Шевченка та Фріди Кало. Анастасія каже, чиїсь слова або побачені образи складаються разом та виходять ідеї.

“Мрію малювати обкладинки та ілюстрації для книг, тож іду до цієї мети.
Плани та надії у всіх в нас спільні, тож і я намагаюсь робити свій вклад в нашу перемогу, як художниця, показуючи Україну через свої картини”.

Нас видрали із землі. Переселенці зі сходу згадують, як 10 років тому назавжди поїхали з рідних міст

Робитиму все, аби не втратити їх. Яна Штурхецька про активну молодь Покровська і можливу евакуацію

Двічі пережила обстріли рф, останній — у «Охматдиті». Допоможіть врятувати 10-річну Дашу з Маріуполя