Головне вижити і не втратити зв’язок з людьми. Як живе Покровськ сьогодні і якого майбутнього прагне
Що у фокусі?
Кожен покровчанин хоче, аби його місто розвивалося, ставало кращим, було містом перспектив і можливостей. Однак, для цього потрібно вижити зараз. Попри близькість до фронту, у Покровську живуть люди, працюють комунальні служби, бізнес, підприємства, у місті допомагають переселенцям. Покровськ працює за всіма напрямками, що були до війни.
Основні з них такі:
- Освіта.
- Медицина.
- Культура.
- Молодіжна політика.
- Спорт.
Під час круглого столу
Після перемоги Покровськ використовуватиме досвід, який отримав під час війни. Відновлення і розвиток у місті почнуть, відштовхуючись від того, що вдасться зберегти. Заступниця начальника Покровської міської військової адміністрації Маргарита Ідрісова каже, головне, що місцева влада розуміє, як розвиватися і яких результатів тут хочуть досягти.
"З 2021 року Покровськ мав стратегію розвитку. Ми працювали за нею. Ця стратегія розроблена до 2027 року. У ній досить амбітні плани, але почалась повномасштабна війна і життя стало іншим. Спочатку всі були розгублені і не розуміли, як довго триватиме війна і як вона відіб'ється на житті Покровська. Та згодом стало зрозуміло, що треба жити далі і працювати. Тож ми переформатувалися, зібралися, згуртувалися. Говорити про те, як буде потім — це мрії. Ми не розуміємо, скільки триватиме війна. Перемога буде, але її присмак буде гірким. Ми стали іншими за війну".
Освіта: приблизно 50% будівель галузі пошкоджено
На початок повномасштабної війни у Покровській громаді було понад 50 будівель освіти. 13 шкіл та 11 дитячих садочків і 1 заклад позашкільної освіти вже пошкоджені, чотири з них не підлягають відновленню.
"Завдяки тому, що в нас є люди ми встигаємо швидко реагувати. Це техперсонал, що фізично залишається на базі закладів освіти. І якщо проїхатись містом, то можна побачити, що жоден заклад освіти у нас не заріс травою, у нас все доглянуте. І це дає надію нашим мешканцям. Якщо заклади освіти функціонують, то місто, громада живе", — розповідає Маргарита Ідрісова.
Перед початком повномасштабної війни у школах і дитячих садочках оновили меблі. Наразі їх вивезли з Покровська, аби зберегти. Все це привезуть назад після війни. Начальниця відділу освіти Любов Воротинцева каже, попри все, систему освіти у Покровській громаді вдалося зберегти. Більше того — наразі учні та педагоги показують гарні результати на всеукраїнському рівні.
"Потенціал є. Результати, не зважаючи на ситуацію, залишаються позитивними. У нас і в 2023, і в 2024 році є переможці Всеукраїнського етапу МАНу, у нас є випускники, які склали цьогорічний національний мультипредметний тест на 200 балів. Один з учнів нашої громади спеціально приїздив з-за кордону на четвертий етап Всеукраїнської олімпіади з інформатики, аби представити нашу громаду. І став переможцем".
Попри військовий стан, школи Покровської громади продовжують працювати. У Покровську створюють ліцеї і перепрофілюють інші заклади в гімназії.
Любов Воротинцева
"Кінцеві плани ми будемо все-таки будувати після війни, коли розумітимемо, скільки конкретно здобувачів освіти буде у громаді. Зараз якісь різкі зміни в ліквідації не на часі робити. Бо треба розуміти, які заклади освіти вціліють, і де ми зможемо відновити навчальний процес офлайн. Саме від цього залежатиме оптимізація".
Любов Воротинцева каже, після перемоги працюватимуть ті заклади освіти, де будуть укриття. І це вимога уряду задля безпеки і учнів, і педагогів. У Покровську вже два роки облаштовують такі укриття у школах і садочках.
"Ми зараз це робимо. Ми розробили проєкти і просимо великий бізнес нам допомогти. Ми ремонтуємо укриття, аби зберегти учнівський і вчительський потенціал прямо зараз. І ці заклади з укриттями змогли б запрацювати повноцінно і після війни".
Медицина: клінічна лікарня фактично стала обласною
Головний лікар Покровської клінічної лікарні інтенсивного лікування Юрій Бородін каже, що найбільша проблема наразі — кадровий голод. І це не лише у лікарні, а й у всіх установах і на підприємствах Покровська. В Покровській клінічній лікарні інтенсивного лікування, наприклад, працює лише один лікар-травматолог. А пакети від НСЗУ лікарня отримує тільки при наявності потрібної кількості медпрацівників і лікарів, що можуть надавати якісні послуги за цими пакетами. Частина покровських лікарів залучена до лав ЗСУ. Проте зараз медзаклад має можливість залучати до роботи лікарів-інтернів.
"Загалом кількість лікарського та середнього медичного персоналу у лікарні задовільна. Але поганий той солдат, що не хоче бути генералом. У нас дуже великі плани на майбутнє. Відповідно ми прагнемо і навчити своїх спеціалістів, і залучити до себе нових", — говорить лікар.
Зараз Покровськ майже єдиний в західній частині Донеччини продовжує розвивати медичну галузь. Це особливо важливо, бо під час війни Донеччина втратила свої провідні лікарні у великих містах.
Юрій Бородін
"У 2018-2019 роках більше була відомою Мирноградська лікарня, ніж наша. На сьогодні певний акцент на Покровську лікарню у всіх є: і в області, і навіть міністр знає Покровську лікарню, відслідковує її роботу окремо, і НСЗУ також. Ми — єдина лікарня, яка сьогодні працює на загальних правилах, не як всі лікарні області на 57-му пакеті, а на загальних правилах, ніби в нас немає війни. Покровська лікарня на сьогодні за своїм оснащенням, за своїм персоналом, якщо порівняти її з 2019 роком, як дві лікарні", — каже Юрій Бородін.
За рівнем свого оснащення і виконання медичних завдань Покровська лікарня на третьому році повномасштабної війни має зовсім інший статус, ніж до 24 лютого 2024 року. Тут розвинули ряд послуг, отримати які у Донецькій області можна лише у Покровську.
"Нам фактично передали права обласної лікарні. Ми дуже багато перекриваємо тих напрямів, які раніше чотири, навіть п'ять лікарень обласного типу перекривали на Донеччині. А сьогодні ми одні працюємо за всіма цими напрямками. Ми пишаємось своєю роботою, але не вихваляємось. Ми працюємо", — каже Юрій Бородін.
Робота, яка має розвиток в таких умовах, це і про плани на майбутнє. Якби не повномасштабна війна, для розвитку медицини Покровської громади можна було б залучати більше спонсорських коштів. Та реальність така, що зараз медичні колективи отримують такий досвід, який неможливо отримати з книжок. Завдяки тому, що лікарня надає послуги за багатьма пакетами Національної служби здоров'я, а бізнес допомагає з ремонтом відділень, є можливість ремонтувати заклад і придбати сучасне обладнання.
"У нас є потужний проєкт розбудови лікарні. І якщо то був би мирний час, ми б вже почали за ним працювати. Там буде великий діагностичний центр з МРТ і КТ. Це буде окреме крило.
Маргарита Ідрісова
Сучасна лікарня — це і про розподіл потоків пацієнтів, щоб не було натовпу. Зараз багато хворих, в тому числі поранених, і все це на маленьких площах лікувального закладу. Це мінус, в якому ми знаходимо плюси", — каже Маргарита Ідрісова.
Культура: центр життя — у бібліотеках
Покровськ завжди позиціонував себе як місто з насиченим громадським життям. Місто, де є культура та спадщина. І де можна говорити про минуле і обговорювати плани на майбутнє. Проводити заходи офлайн зараз небезпечно, але після перемоги важливо не втратити зв’язок з мешканцями громади.
Під час круглого столу учасники обговорювали життя Покровська після війни
"Ми як працювали з людьми, так і працюємо, маємо ще більше навантаження. Беремо на себе цю важливу місію — надати, в першу чергу, нашим дітям культурну послугу. Тому у нас бібліотеки працюють інтенсивніше, ніж у довоєнний час. Клубні заклади користуються попитом, бо, як би там не було, а людям хочеться спілкування. Ми працюємо з найтоншими струнами людських душ", — каже начальниця відділу культури Олена Олехнович.
Аби зберегти історичні цінності і надбання Покровської громади, працівники місцевого історичного музею евакуювали колекції до більш безпечного регіону України. Там створили всі умови для належного зберігання експонатів. До того ж працівники музею наразі оцифровують ці колекції. А ще — історичні будівлі Покровська.
"Ми вже оцифрували за допомогою лазерного наземного сканування будівлі, які є архітектурною та історичною спадщиною. Це всім відома будівля колишнього залізничного училища, в якому викладав Микола Леонтович.
Ангеліна Рожкова
А також будівлі, розташовані на колишній вулиці Центральній. Це будинок аптекаря, колишня синагога і будинок Казаринова", — каже Ангеліна Рожкова.
Кажуть, на це не витратили жодної копійки з місцевого бюджету. Гроші на збереження історичних та культурних пам'яток громади вдалось залучити через громадську організацію «Культурний код Покровська +». Об'єднавшись, її заснували працівники закладів культури та методисти відділу культури Покровської громади. Ангеліна Рожкова каже, це допомагає з пошуком партнерів для реалізації окремих проєктів задля збереження та популяризації культурної спадщини.
Окрім цього, у Покровській громаді продовжують працювати бібліотеки. Завдяки грантовій підтримці бібліотечний фонд отримав 10 000 книжок. Бібліотекарі допомагають соціалізуватися у Покровській громаді тим, хто сюди переїхав з початку повномасштабної війни, а це 10 000 людей. Для переселенців тут організовують тренінги, різні акції та флешмоби.
"Ми є осередком нашої громади, культури, просвіти, заходів, які потрібно допомогти провести. Дбаємо і про ментальне здоров’я. Ще у нас є послуга бібліоняня.
Кристина Тумасова
І в дитячій бібліотеці, і в нашій центральній, в читальному залі, є можливість залишити дитину на пів годинки", — каже директорка Покровської міської публічної бібліотеки Кристина Тумасова.
Молодіжна політика: ідеї, що змінюють громаду
З початком повномасштабної війни Молодіжна рада у Покровську не зупинила свою роботу, а навпаки — вони дуже активні і докладають максимум зусиль, аби розвивати місто. Начальниця управління сім’ї, молоді та спорту Покровської міськради Яна Штурхецька каже, що за цими молодими людьми майбутнє. Саме молодь наповнює ідеями життя Покровська зараз, вона і формуватиме напрямки діяльності після перемоги.
"У нас дуже потужна молодіжна рада. Вони допомагають ЗСУ, працюють на розвиток громади, гідно представляють Покровську громаду на Всеукраїнських та обласних заходах. Нас завжди запрошують ділитися досвідом, в тому числі і про те, як у цей час ми змогли зібрати таку немаленьку раду — зараз 28 людей.
Яна Штурхецька
У Покровській молодіжній раді підприємці, учні, студенти, вчителі, шахтарі. І, вважаю, що кожен з них знає, якого майбутнього прагне для Покровська".
Яна Штурхецька каже, молодь Покровська теж працює над збереженням історії. Голова Молодіжної ради Олександр Нестеренко почав збирати експонати для музею українсько-російської війни. Це подарунки від військових, яким допомагає молодь Покровська. Їх вже стільки, що можна створити музей сучасної війни. Яна Штурхецька каже, що музейники обов’язково створять експозицію російсько-української війни у Покровську після перемоги. Поки що цей музей мобільний, але члени Молодіжної ради вже показали ці експонати на одному із обласних заходів.
Спорт: цінувати кожного спортсмена
Попри повномасштабну війну, у Покровську продовжує розвиватися спорт. Начальник Управління сім’ї, молоді та спорту Віталій Щербинка каже, працюють за стратегією розвитку, яку розробили з врахуванням військового стану.
"При розробці стратегії ми планували, як будемо розвиватися, в якому напрямку рухатися. Наша команда чітко розуміла, як маємо працювати. І ми маємо позитивні результати — останні два роки за спортивними досягненнями Покровська громада краща в Донецькій області. За шість місяців 2024 року 19 спортсменів громади отримали звання майстрів і кандидатів у майстри спорту".
Віталій Щербинка каже, 28 спортсменів наразі отримують стипендії за програмою підтримки обдарованої молоді. Ця програма працювала і до повномасштабної війни. Окрім цього, за перемоги у змаганнях різних рівнів спортсмени отримують одноразову винагороду.
Віталій Щербинка
"Виховання чемпіонів — це наполегливість спортсменів і колосальна праця тренерів. Якщо ми сьогодні втратимо хоча б одного спортсмена, потім потрібно буде мінімум вісім років для виховання гідної заміни. У перші місяці війни, коли ні про які тренування не йшлося, ми всю свою енергію віддали громаді. Ми волонтеримо, допомагаємо, а потім йдемо на тренування", — каже Віталій Щербинка.
Зберегти для майбутнього після війни
У Покровську працюють над збереженням історичних і культурних цінностей. Намагаються врятувати надбане, аби після війни почати працювати над відновленням громади. Влада запевняє, що, пропрацювавши понад два роки в умовах повномасштабки, вони розуміють, яким буде нове життя міста після війни. Однак, поки вона триває. Тож головне завдання зараз — зберегти все, що є. І не втратити зв'язок з людьми.
Свої в Telegram 
