Ранок не з кави, а з оцінки пошкоджень спорткомплексу від прильотів. Один день з Віталієм Щербинкою
З Віталієм ми домовились заздалегідь і в принципі нічого нам не завадило цього дня спілкуватися, окрім початку цього робочого дня. Зранку ми хотіли зустрітися в самому управлінні, але вночі російські війська вкотре обстріляли Покровськ. У тій частині міста, куди влучили ворожі снаряди, розташований і один зі спортивних комплексів Покровська. Тому замість кабінета Віталія ранкова зустріч з ним відбулась на спортивному полі. Дякуючи Богу, вибито лише одно вікно.
"Я з ночі, коли був обстріл, розумів, що це тут. І так до ранку малював собі картини, що зруйновано. Так що добре, що так. Будівля майже не постраждала. А вікна заб’ємо одразу. Поїхали на роботу", — пропонує Віталій.
Віталій Щербина і Ігор Очеретній зустрічаються не у кабінеті, а на об'єкті, який зазнав пошкоджень від нічного обстрілу Покровська
Ми їдемо разом з Віталієм до Управління сім’ї, молоді та спорту. Пригадуємо, що влітку буде три роки, як він став керівником. Віталій розповідає, що до початку повномасштабної війни в громаді розвивалось 49 видів спорту, зараз 25. Проте покровські спортсмени досягли за час війни значних успіхів. Лише за 2023 рік 34 спортсмени громади виконали нормативи для присвоєння спортивних звань «Майстра спорту» та «Кандидата в майстри спорту України», а також першого спортивного розряду. Такої кількості не було жодного разу. Але, каже Віталій, це не війна вплинула, а час настав. Так співпало. Тренери працювали, діти займались, і ось у війну найбільший розвиток.
Тобто, як це не парадоксально, зараз можна говорити про розвиток спорту, а не тільки про його підтримку.
— Спорт — це постійних рух вперед, він не може існувати без постійного розвитку. Наші спортсмени тренуються, беруть участь у змаганнях, ростуть їхні спортивні досягнення. Наші тренери працюють зі спортсменами. Їхні професійні якості зростають. Ця сфера громади розвивається, навіть поки неможливо активно розвивати спортивну інфраструктуру. Ми не залишаємось осторонь, ми намагаємось брати участь у всіх офіційних змаганнях. І це всіх нас мотивує додатково.
Щоденна нарада в управлінні за тенісним столом
В Управлінні Віталій Щербинка проводить внутрішню нараду з апаратом. Так щоранку. Йому, керівнику Управління, потрібно працювати з документами, робити дзвінки, спілкуватись, контролювати.
Нарада проходить за пів години і потім я запитую: що змінилося за час війни у спорті Покровська? Що стало новим, від чого довелося відмовитися?
— Дещо змінилися умови роботи. Як бачите, я пересів за тенісний стіл, а співробітники Управління мають змогу працювати у більш безпечних умовах. Ми змінили місцеперебування. Війна змусила людей визначитися із своїми пріоритетами.
Віталій Щербинка (справа) і Ігор Очеретній у кабінеті управління
І ті, хто вибрав безпеку, виїхали з громади. Але на тих, хто залишився, я завжди можу покластися. Вони здатні впоратися з будь-якою задачею. Ми змогли зберегти колектив, і я цим дуже пишаюсь. Ми другий рік поспіль залишаємося кращою спортивною громадою Донецької області. Але Управління — це не тільки спорт, але і сім’я, і молодь. Попри те, що з об'єктивних причин активної молоді у громаді стало менше, ми створили молодіжну раду та продовжуємо підтримувати багатодітні родини.
Віталію, як часто начальник Управління працює в цьому кабінеті? Чи тільки зранку?
— Навіть до повномасштабного вторгнення робочий день начальника Управління не обмежувався чіткими рамками. А зараз мій робочий день триває майже цілодобово. Я активна людина, мені важко сидіти на місці. Після наради я завжди їду на спортивні об’єкти Управління, спілкуюсь з їхніми директорами. Ми розмовляємо про проблеми і потреби. Це стає частиною подальших планів. У кабінеті я майже не працюю. Хіба що документи підписую. Ось зараз треба перевірити, чи все працює за кюар-кодами на локаціях активних парків.
На першому ж об’єкті я дістаю свій телефон, сканую кюар-код, переходжу за посиланням. Все працює. І можна хоч зараз починати своє тренування. Запитую: користуються популярністю локації «Активних парків» зараз, в часи регулярних обстрілів громади?
— Активні парки користуються великим попитом з першого дня їх облаштування і до сьогодні. Знаю, що так буде і далі. Перелік активностей є на наших сторінках у соціальних мережах.
Ігор перевіряє, чи працюють активності у парку
До речі, у нас запрацював клуб скандинавської ходи та біговий клуб, у рамках програми Президента України «Активні парки — локації здорової України». За ними працюють молоді та амбітні тренери. І займаються всі охочі. Популярність таких напрямків незмінна.
У парку «Ювілейний» найкрутіша у Покровську локація. Тут тенісний корт, волейбольні майданчики, тренажери просто неба. І люди зранку до вечора займаються. Зараз у нас багато молоді залишається у місті. Наскільки менше дітей почало займатися спортом у Покровську?
— Кількість дітей, охочих займатися фізкультурою, у громаді майже не змінилася. Але з огляду на безпекову ситуацію ми не можемо задовільнити потреби усіх, хто хоче займатися спортом, оскільки не усі спортивні споруди обладнані укриттями. Також доводиться скасовувати тренування через постійні повітряні тривоги. Але ми пристосовуємось, займаємось, тренуємось.
Локація у парку "Ювілейний" у Покровську
І це видно. Бо багато навіть я знімав сюжетів про наших спортсменів. Розкажіть про спортивні досягнення.
— Покровські спортсмени й тренери увійшли до складу Національної збірної команди з олімпійських, неолімпійських видів спорту та осіб з інвалідністю на цей рік від Донецької області. Вісьмох тренерів Покровської громади обрали старшими тренерами Донеччини з різних видів спорту у різних вікових категоріях. За підсумками 2023 року присвоєно спортивні розряди та звання "Кандидат у майстри спорту України", "Майстер спорту України", перший спортивний розряд 34-м спортсменам громади.
У парку дуже красиво, навесні все починає квітнути. Хтось біжить по бігових доріжках, хтось йде з палками, займаючись скандинавською ходою. На стадіонах вже відбуваються тренування? Весна ж на дворі.
— До великої війни у нас був дуже цікавий проєкт. Він стартував щороку 1 квітня і називався місячник "Спорт для всіх". Ми приводили до ладу всі свої спортивні об’єкти. З початку повномасштабної війни такого проєкту на рівні області вже немає, але як добру традицію ми її зберегли і цього року, і минулого. Залучаємо до цього проєкту майже всіх співробітників — прибираємо, фарбуємо. Не ставимо життя на паузу.
Ви кажете, до початку повномасштабної війни було 49 напрямків, зараз 25. Скажіть, тренерський склад змінився? Багато тренерів виїхали з громади?
— Ні, я б не казав, що кардинально змінився склад нашої команди. Вона сформувалася ще у 2021 році. Тоді ми розуміли, що потрібно робити після епідемії коронавірусу. І так вийшло, що до війни ми підійшли з чітко сформованим колективом.
Віталій Щербина і Ігор Очеретній у парку у Покровську
Звісно, з початку повномасштабної війни дехто від нас пішов. Деякі тренери з дзюдо, карате та футболу зараз у Покровську не займаються. Вони на заході країни або за кордоном, але ми підтримуємо тісний зв’язок. Вже за тиждень наші вихованці секції карате братимуть участь у чемпіонаті України. Я не можу сказати, що ми з ними втратили зв’язок. Тренери приїздять сюди, судять змагання. А там знаходять вихованців і долучаються до участі у змаганнях. Щоб виховати чемпіона, потрібно не менше восьми років. І ми не хочемо втрачати час, бо якщо ми втратимо цей період, нам доведеться працювати з нуля.
Це дійсно так. Враховуючи все це, на якому рівні Покровськ серед інших міст області?
— Є така традиція проводити захід "Спортивне Сузір’я" і щороку підбивати підсумки з розвитку культури та спорту в Донецької області серед громад. Так от, Покровська громада визнана кращою у 2022 і 2023 роках серед громад Донеччини. Тобто ми — лідери серед спортивних спільнот Донецької області. І зараз ставимо за мету не зупинятися, а рухатись тільки вперед.
Як підтримуєте тренерів? Що їм кажете? Як можна мотивувати людину ризикувати і продовжувати жити на Донеччині та ще й дітей тренувати?
— Нам вдалося зберегти робочі місця наших тренерів, виплачувати їм гідні заробітні плати та премії. А вони люди з високою психологічною стійкістю, і працюють завжди з максимальною віддачею. Також нам вдалося зберегти програми підтримки і стимулювання спортсменів: стипендій для обдарованих дітей та молоді. Виплачуємо разові грошові винагороди тренерам і спортсменам за високі спортивні досягнення на змаганнях Всеукраїнського та міжнародного рівнів. З початком повномасштабної війни і до нині ми намагаємось не втратити жодної програми, яка була започаткована до війни.
Тобто, Віталій, життя майже, як без війни. Тільки обстріли, укриття, зміна розкладу тренувань. А у покровських спортсменів є можливість брати участь у різних змаганнях?
— Так, звісно. Змагання відбуваються за календарним планом з усіх видів спорту. Якщо раніше чемпіонати світу, Європи були для нас дуже високою планкою, то зараз ми маємо вищий рівень досягнень. Чемпіонат України для покровчан — це прохідний бар’єр, аби рухатися далі. У нас вже є чемпіони світу і Європи.
Віталій Щербинка (зліва) і Ігор Очеретній
Сьогодні Валерій Доценко зі спортсменкою Софією Гініатулліною на жіночому чемпіонаті Європи з мотоспорту в Данії, Леон Білицький готується до чемпіонату світу з гирьового спорту у Франції. Артем Пятихатка зі своїми вихованцями гідно представляють країну в Абу-Дабі. Ярослав Чепіга готується до чемпіонату Європи з карате WKC в Угорщині. Команда регбістів на чолі з Ігорем Юркіним вже розпочала сезон і виборює перемогу на чемпіонаті України. Наталія Коновалюк готує черлідерів громади на чемпіонат Європи, який відбудеться у червні у Норвегії. Як бачите, не зважаючи ні на що, тренери постійно вдосконалюються, працюють і розвивають спорт вищих досягнень.
І ви, і всі тренери, окрім основної роботи, постійно займаєтесь волонтерством — і гуманітарку розвантажуєте, і завали допомагаєте розбирати. І це не просто слова. Я сам з вами так працював і бачив, що хлопці просто, як машини, працюють без зупинок. А потім йдуть тренувати. І так вже два роки. Це їхнє рішення так допомагати громаді?
— А як по-іншому? Ми багато що робимо. Ось зараз спілкуюсь з вами, а міг би допомагати хлопцям. У нас і пункт надання гуманітарної допомоги соціального проєкту "СпівДія" працює. Це такий пункт передачі допомоги до інших громад. А про розвантаження вже багато говорили. Так, допомагаємо, будемо і далі допомагати. І це наше рішення. Ми ж тут живемо. Це ж наша громада. Ми про втому від роботи нині не думаємо взагалі, захисникам на фронті набагато важче.
Спортсмени допомагають містянам розбирати завали після обстрілів
Ми розуміємо, що треба зараз вижити, але не можу не запитати про плани на розвиток спорту в Покровську, чи зараз це не актуально?
— Наші плани — продовжувати навчально-тренувальний процес, зберегти контингент учнів ДЮСШ та «Спорт для всіх», продовжувати підтримувати спорт вищих досягнень, дитячо-юнацький і резервний спорт. Продовжувати залучати громадян до фізичної активності. Ці задачі будуть актуальні завжди. Ми з вами стільки часу тут спілкуємось. Потрібно їхати. Ще не раз побачимось і порозмовляємо. Треба жити і працювати. Тоді це можна назвати життям, а не існуванням.
Свої в Telegram 
