Ранок починається з того, що люди вантажать речі і чутно звуки артилерії. Як живе зараз Покровськ
28 серпня. Покровськ. Донеччина
Мої тексти зараз — це хроніка війни, яка все більше забирає надію на повернення в життя, яке було колись. Я вже не живу в Мирнограді, зараз я, як і понад 10 000 людей, — вимушена мешканка Покровська. Вже не сплю у своєму ліжку, не снідаю на своїй кухні. У кожного з нас свої причини не поїхати з Донеччини хоча б якийсь час. Робота. І дуже важко "вирвати" цю землю з серця.
Ось пишу ці слова і вкотре сьогодні чую слова з гучномовця про необхідність евакуації в більш безпечні регіони України. За день на мій телефон приходить одне і те ж смс-повідомлення про те, що евакуація рятує життя і телефони, на які варто подзвонити, аби виїхати з області. Це про мене турбується Донецька ОВА.
Отакі повідомлення із закликом евакуюватися отримують жителі Донеччини
Я і сама турбуюсь про своє життя і знаю, що потрібно їхати. Якщо у вівторок я думала, що мій останній день в Покровську може бути у вересні, то після вівторка, 27 серпня, коли пала Новогродівка, думаю, що останній день у Покровську буде вже в серпні. Тобто це може бути завтра чи післязавтра.
Покровськ сьогодні чує війну так, як я її відчувала навесні та початку літа в Мирнограді. Я не спеціаліст і, звісно, можу помилятися, але весь Покровськ вже чітко чує роботу артилерії. Останній обстріл міста був у понеділок. Ворог вирішив використати ФАБ-500. Таким нас обстріляли вперше. Руйнівна сила авіабомби знищила промисловий об'єкт, там не було працівників. Проте постраждали будинки покровчан поруч. Від того, будинку, де я мешкаю до місця обстрілу декілька кілометрів, але чутно було дуже і дуже.
Коли я потім робила сюжет про наслідки обстрілу, зустріла подружжя покровчан-пенсіонерів Сергія та Олену, що мешкають прямо з будівлею, яку знищив ворог. Сергій та Олена розповіли мені, як їм страшно, як їм хочеться тиші.
Олена
"Перелякались, трусило сильно. вікна повідкривались, сусідка прибігла з собакою. Зараз весь час гучно і страшно. Постійно чекаєш, що буде погане", — каже Олена.
Звісно, запитую, коли будуть виїжджати, а вони мене питають, коли я буду їхати. Кажуть, що ще можна пожити, а потім вже поїхати. Тільки скільки це "ще пожити" триватиме ні вони, ні я не знають.
У Покровську зачинились великі мережеві магазини «АТБ» та «Варус». Проте маленькі магазини ще працюють, товару в них вдосталь. І можна купити все: від ковбаси, сиру до солодощів. Звісно, без алкоголю. Бо на Донеччині заборона на торгівлю алкоголем.
Громадській транспорт містом курсує. Жоден маршрут не скасований. Звісно, з Покровська вже не доїдеш до Гродівки або Новогродівки, але в Родинське або Добропілля доїхати можна, як і в Дніпро, Краматорськ, Слов’янськ. Їздять і робочі автобуси на промислові підприємства, що ще працюють. Покровськ ще не став Мирноградом, в якому вже немає таких благ цивілізації.
На вулицях Покровська стало менше авто, люди виїжджають
Хочеться вірити, що покровчани користується часом, якого не відомо скільки залишилось, але точно мало, для того, щоб виїхати з міста назавжди.
Хоча вчора запитала інспекторку комітету самоорганізації населення Катерину, яка збирала дані про постраждале житло покровчан після чергового обстрілу, коли вона поїде з міста і які останні слова скаже.
Катерина, інспекторка
Вона відповіла так: "Поки є робота, працюю. Але звісно збираюсь виїжджати. А Покровську скажу, що обов’язково повернусь до нього — українського, рідного, мирного".
Місто порожнє. На вулицях у рази менше автівок та людей. Кожен ранок починається з завантаження автівок майном. Дуже активно виїжджають і покровчане, і всі організації, установи, бізнес. 6000-7000 гривень, щоб довести майно до Дніпра, це майже даром. Фура до Києва — 80 000 гривень.
Раз на вісім днів з Покровська курсує безкоштовний потяг на Рівненщину. Там евакуйованим мешканцям Донеччини запропонують розселення. На цьому тижні це буде останній потяг на Рівненщину. З вересня приймати переселенців буде Кіровоградщина. Кожного дня безкоштовно можна виїхати потягом до Львова і вийти на будь-якій станції. Але безкоштовного розселення там не буде.
Евакуація з Покровська
Відсьогодні в Покровській громаді за розпорядженням начальника Донецької обласної військової адміністрації Вадима Філашкіна почала діяти посилена комендантська година. Пересуватися містом можна тільки з 11:00 до 15:00. Нові правила поширюються на міста Покровськ і Родинське, а також села Троянда, Лисівка, Гнатівка, Даченське, Зелене, Новопавлівка, Новоукраїнка, Ріг, Сухий Яр, Чунишине, Пушкіне, Жовте.
З 2 вересня у Покровську припинять працювати відділення банків. Про це заявив голова Донецької обласної адміністрації Вадим Філашкін. З понеділка у місті працюватимуть тільки банкомати. У місті ще працює ЦНАП, комунальники, відділення Пенсійного фонду, лікарня.
У серпні цього року Покровську виповнилось 143 роки. На ранок 28 серпня 2024 року в Покровській громаді все ще мешкає понад п’ятдесят тисяч громадян, до початку повномасштабної війни у Покровську жили 81 209 людей. У місті і досі залишається 2992 дитини. До війни їх було 13 700. Примусова евакуація родин з дітьми розпочалась 20 серпня.
Свої в Telegram 
