Участь у «МастерШеф» і мрія про мережу пекарень по світу. Історія Дмитра Горбачова з Донеччини
Дмитро Горбачов разом із родиною двічі пережив втрату дому — спочатку після окупації Горлівки, а потім після початку повномасштабного вторгнення. Попри це, йому вдалося відновити сімейну справу в Дніпрі, відкрити нові перспективи завдяки участі в шоу «МастерШеф» і поставити перед собою амбітну мету — створити мережу пекарень по всій Україні та за кордоном. Про пережите, бізнес та плани Дмитро розповів для Торецьк.City.
Участь у кулінарному шоу та амбітні цілі
Подати заявку на «МастерШеф» Дмитро вирішив після переїзду до Дніпра.
«Десять років я відкривав анкету і щоразу щось зупиняло — то бізнес, то сім'я, то здавалося, що не зможу надовго залишити справи. А в Дніпрі подумав — життя одне, чому б не спробувати? Тим більше, що моя дружина мене підтримала у цьому».
Пройти кастинг серед понад 5000 заявок було непросто, але Дмитро довів, що вартий свого місця у шоу.
Дмитро на шоу «МастерШеф»
«Найважче було на початку, коли бачиш навколо себе 20 камер, спочатку губишся. Отримав п'ять чорних фартухів, але сприймав їх, як можливість показати себе. Перший фартух справді налякав, але потім почав ставитися до цього, як до виклику — ще один шанс довести суддям, що я вартий бути тут».
Дмитро ділиться, завдяки шоу він зміг готувати складні страви, зокрема й французьку перепілку Рішельє.
«Це була моя гордість — на початку конкурсу показати суддям такий рівень майстерності».
Проєкт дав йому впевненість і допоміг поставити амбітні цілі.
«Я чітко сформулював мету — створити велику мережу пекарень Gorbachoff Studio по всій Україні, а потім вийти за кордон. Даю собі три роки. Хочу, щоб батьки могли піти на заслужений відпочинок і бачити своє прізвище на вивісках пекарень навіть у Європі».
Бізнес на дві області: з чого все починалося
Історія родини як підприємців почалася у 2014 році після переїзду з окупованої Горлівки до Торецька. Тут Дмитро відкрив кілька закладів — кафе «Кумир» та антикафе «Место». Його мати займалася розвитком продуктового магазину, а у 2018 році прийшла з ідеєю відкрити пекарню.
Дмитро Горбачов з родиною
«Пам'ятаю, як вона сказала: «Хочу робити хліб». Я одразу погодився допомогти, але з однією умовою — не торкатимусь тіста. Тоді здавалося, що це щось надскладне, ще з дитинства пам'ятав, як бабусі лякали — мовляв, біля тіста не можна ні ходити, ні дихати».
Дмитро ділиться, хліб, який випікала його мати, відрізнявся від продукції хлібозаводів та навіть інших крафтових пекарень.
Дмитро з мамою
«У її випічці була якась особлива душевність. Справи йшли добре, і в грудні 2021 року ми вирішили розширюватися в Луганську область. Наприкінці лютого готувалися запустити пекарню у Сіверськодонецьку».
А до того, на початку лютого 2022 року, Дмитро вже відрив доставку їжі Dark kitchen.
«Бізнес одразу пішов — на День святого Валентина було стільки замовлень, що я ледве встигав».
Пекарню планували відкрити 26-27 лютого. Проте початок великої війни завадив здійсненню планів.
Нове життя і бізнес у Дніпрі
Вранці 24 лютого 2022 року Дмитро прокинувся від дзвінка матері.
«Мама зателефонувала зі словами, від яких досі мурашки по шкірі: «Прокидайся, сину, знову війна почалася».
Того ж дня родина виїхала з Сіверськодонецька до Торецька, взявши з собою лише документи, собаку та трохи речей. Проте, розуміючи, що залишатися на Донеччині небезпечно, вирішили їхати далі. Так вони опинилися у Дніпрі й вирішили відновлювати бізнес.
Дмитро з батьками та дружиною тепер живуть у Дніпрі
«У Дніпрі довелося все починати спочатку. Коли перевезли обладнання з торецької пекарні, зіткнулися з першими труднощами — різниця в оренді шокувала. Якщо в маленькому місті можна було орендувати приміщення за 5-10 тисяч гривень, то тут ціни починалися від 30-40 тисяч».
Та це не зупинило родину підприємців. Розуміючи, що платити велику вартість за оренду приміщення та ще й забезпечувати працівників зарплатою вкрай важко, Дмитро вирішив вчитися пекти.
Допомогли родині й місцеві. Дмитро каже, з усього міста до їхньої пекарні приїжджали люди, аби підтримати переселенців.
«Місцева влада теж допомагає — інформують про гранти, консультують, завжди на зв'язку».
Дмитро з родиною розвивають вже дві пекарні у Дніпрі
Родина виграла грант на розвиток бізнесу. Тож тепер вони мають вже дві пекарні у Дніпрі. Однак Дмитро не забуває про рідний Торецьк і мріє знову там відкрити пекарню.
«Я точно туди приїду, коли там буде український прапор, коли воно знову стане мирним містечком, як до війни. Приїду, щоб відкрити там нашу сімейну пекарню. Це буде наше велике дякую місту, яке нас прийняло. Хочу, щоб у Торецьку був наш найсмачніший хліб».
Свої в Telegram 
