Тетяна Гризодуб з Торецька відновила свій салон краси у Дніпрі. Тут вона приймає переселенців

Відновлення власної справи

Тетяна Гризодуб — перукарка-модельєрка. Після евакуації з рідного Торецька до Дніпра, працювала у галузі краси найманою працівницею. Проте згодом вирішила відновити свій бізнес й відкрити салон краси.

«Я не закривала свій ФОП у Торецьку, тому просто орендувала приміщення і продовжила працювати самостійно. Зберегла навіть назву салону — «Міледі», просто додала вид діяльності».

Сьогодні її клієнтами часто стають переселенці з Торецька. До салону вони приходять не лише для того, щоб отримати послуги, а й для спілкування та підтримки один одного.

Тетяна за роботою у ДніпріАвтор: особистий архів

«Це дуже приємно — зустріти своїх людей в іншому місті».

Адаптація у Дніпрі

Переїзд до Дніпра став для Тетяни та її родини справжнім викликом. Ділиться, місто зустріло їх досить неоднозначно.

«Було більше негативу, ніж позитиву — особливо щодо працевлаштування та ставлення до переселенців».

Старшому синові Олександру було важко знайти роботу, а молодший Назар стикався зі стереотипами у школі.

«Старший син зіткнувся з труднощами при пошуку роботи, його взяли лише після того, як за нього поручилися друзі. У школі молодшого теж були проблеми — діти підкреслювали його статус переселенця, навіть коли він одягнув футболку з гербом України».

Попри це, Назару вдалося швидше адаптуватися завдяки новим розвагам і новому середовищу. Олександру ж довелося довго звикати до нового місця.

«Весь рік він хотів повернутися додому. Я розумію його — у його віці все вже усвідомлюєш по-дорослому».

Тетяна Гризодуб з синамиАвтор: особистий архів

Попри те, що життя в Дніпрі дається нелегко, Тетяна з синами рухаються вперед і намагаються будувати нове життя.

«Найважче звикнути до відсутності власного житла — коли немає свого дому, почуваєшся некомфортно. Хоча Дніпро — це не дім, де тебе всі знають і ти всіх знаєш, де почуваєшся добре. Тут всі чужі. Але це нове місце, нові люди, нові знайомства і нові можливості».

Життя в Торецьку та евакуація

Тетяна народилася і вирісла в Торецьку, в селищі Щербинівка. Там займалась перукарською справою — була власницею салону-перукарні «Міледі» на вулиці Маяковського.

На ґанку перукарні "Міледі" в ТорецькуАвтор: особистий архів

Початок повномасштабного вторгнення росії в Україну вона зустріла досить спокійно.

«Ми з 2014 року жили у цій «каші», у цій війні, тому для мене особисто нічого не змінилося. Звісно, діти були трохи збентежені, але ми вже звикли до такого життя. Хоча навколо була паніка, люди не розуміли, що буде далі».

Однак рішення про евакуацію стало неминучим через стан молодшого сина.

«Він почав заїкатися і дуже боятися вибухів. Тому я вивезла дітей до Дніпра».

Переселившись до Дніпра, Тетяна ще довго їздила в Торецьк, аби працювати та допомагати іншим. В місті бувала по декілька разів на тиждень, та востаннє відвідала Торецьк у вересні 2023-го. Тоді Тетяна потрапила під обстріл, після цього туди не поверталася.

«За час своїх поїздок я вивезла більше чужих людей та їхніх речей, ніж своїх. Щось із власного майна теж встигла забрати, але здебільшого це був одяг. Меблі та інші цінні речі залишилися».

Спогади про рідний дім живуть у сімейних фотоальбомах, які Тетяна переглядає разом із дітьми.

Нещодавно дізналася, що мого житла більше немає — ні будинку, ні квартири, ні місця роботи. Моя квартира і орендоване приміщення салону згоріли одночасно.

Попри це Тетяна не втрачає надії на повернення в Торецьк.

«Я готова повернутися в рідне місто, якщо все закінчиться і буде куди повертатися. Хотілося б почати там знову життя і долучитися до відбудови міста, але, на жаль, я розумію, що це вже майже неможливо».

Радію, що можу допомагати. Яна Медведєва з Торецька підтримує дітей, захисників і бізнес у Дніпрі

Катерина Туремська з Торецька переїхала до Одещини. Тут працює тренеркою й підтримує переселенців

Наталія Пруднікова з Торецька в евакуації змінила професію. Тепер у Києві вона займається масажем