Коротко

Покровський музей сучасної війни працює у Дніпрі. В ньому зібрані артефакти з історіями захисників

скрін з відео

01 березня 10:00

У 2022 році, коли російська агресія посилилася, у Покровську почав формуватися музей сучасної війни. Спочатку це була колекція артефактів, які волонтери отримували від військових під час поїздок на передову. Згодом колекція перетворилася на повноцінний музей, який став місцем пам’яті про героїзм та жертви українських захисників. Та через активні бойові дії його довелося евакуювати. Сьогодні музей продовжує свою роботу у Дніпрі, збираючи, документуючи та зберігаючи артефакти війни, щоб нагадувати суспільству про реальність, яку переживає країна, та надихати молодь на боротьбу за майбутнє України. Журналістка Свої поспілкувалася з головою Покровської молодіжної ради Олександром Нестеренком про історію створення та сучасну діяльність музею.

Як створювали музей

У 2022 році, коли розпочалася російська агресія проти України, молодіжна рада з Покровська почала збирати артефакти сучасної війни.

“Ми їздили до хлопців на передову, привозили допомогу, а вони в знак вдячності дарували нам сувеніри”.

Саме так почала формуватися колекція, яка згодом перетворилася на музей сучасної війни. Кожен експонат у музеї — це не просто предмет, а історія.

“Це були тубуси, гільзи, уламки ракет, бойові частини, які вже розірвалися. Все деактивоване. Але найцінніше — це шеврони. Кожен хлопець, якому ми допомагали, давав свій шеврон. Коли ти дивишся на стіну з шевронами, ти знаєш: ось цей шеврон — це конкретна ситуація, конкретна людина”.

Шеврони, які можна побачити в музеїАвтор: скрін з відео

За два роки колекція значно зросла, і в 2024 році музей вирішили відкрити на базі спортивно-молодіжного центру Покровська. Однією з ключових постатей у створенні музею був Дмитро Лисенко, заступник голови молодіжної ради минулого скликання.

“Дмитро був тією людиною, яка запропонувала цю ідею. Він привозив артефакти з найгарячіших напрямків фронту. Саме тому ми вирішили відкрити музей на його честь”.

У музеї є стенд, присвячений Дмитру, де розказана його історія та про його внесок у збереження пам’яті про війну. Наразі, каже Олександр, назвати точну кількість артефактів він не може, оскільки перерахувати їх майже нереально. Говорить, що кількість може сягати тисячі.

Евакуація музею: випробування на шляху до збереження пам’яті

Музей не раз стикався з небезпекою. Спочатку він базувався в Покровську, але з початком активних бойових дій у місті екпонати вирішили евакуювати.

“Це було дуже складно та проблематично. Ми вивозили все вночі, коли були тумани, щоб уникнути уваги ворожих дронів. Кожен експонат — це пам’ять, яку ми не мали права втратити”.

Покровський музей сучасної війниАвтор: скрін з відео

Після евакуації музей тимчасово розмістили в Удачному.

“Там він базувався близько трьох місяців. Та коли я поїхав у відрядження на півтора тижні, на мапах DeepState показувало, шо до Удачного окупанти були за 16 кілометрів. А коли повернувся — було вже шість кілометрів”.

Тож через загрозу музей знову довелося евакуювати.

“Я взяв у товариша бус і вивіз все до іншого місця, неподалік Удачного — трішки далі від фронту. Після цього в мене знову було відрядження на два дні. Та з нього в Удачне я більше не повернувся, бо там почалося пекло”, — каже Олександр, і додає, що після цього музей стали вивозити до Дніпра.

Музей сьогодні: збереження пам’яті для майбутніх поколінь

Наразі музей продовжує свою роботу в Дніпрі.

«Це не просто артефакти, це пам’ять про тих, хто їх надав. Багатьох цих людей вже немає, буває, що їхні могили під окупацією, а хтось зник безвісти. Єдиний спосіб зберегти їхню історію — це музей», — каже Олександр.

Олександр НестеренкоАвтор: скрін з відео

Експозиція постійно поповнюється, а кожен експонат ретельно документується.

“Це кропітка робота: підписати кожну річ, розповісти її історію. Але це того варте. Це саме та пам’ять, яку ми можемо залишити для себе і передати нашій молоді. Бо молодь — це рушійна сила нашої держави”, — додає він.

Волонтерська допомога: як музей підтримує тих, хто на передовій

Окрім музейної діяльності, команда продовжує допомагати цивільним і військовим.

“Зараз допомагаємо з розселенням по Донецькій області. Тому що за період війни зібралися дуже багато зв’язків цивільних, військових, волонтерів. Коли в якомусь місті потрібно житло, ми зідзвонюємося і допомагаємо”.

Також допомагають військовим продуктами — здебільшого смаколиками для підняття бойового духу. Крім того, забезпечують маскувальними сітками, окопними свічками.

Молодь допомагає військовим з 2022 рокуАвтор: скрін з відео

Олександр розповідає, що багато хлопців, яким вони допомагали з 2022 року, вже демобілізувалися, поранені або загинули.

“Але ми продовжуємо знаходити нових людей, яким потрібна допомога. Нові знайомства відбуваються постійно. Коли ти "варишся" в цьому волонтерському котлі, завжди знаходяться люди, які потребують допомоги і які надають цю допомогу”, — додає Олександр.

Музей як нагадування про реальність війни

Музей сучасної війни — це не лише місце для зберігання пам’яті, а й нагадування про реальність, яку часто забувають у тилу.

"Коли ти їдеш з прифронтових міст у глиб країни, війна відчувається інакше. Ми маємо напрявляти молодь саме на той шлях до нашої спільної перемоги", — наголошує Олександр.

Він вважає, що такі музеї мають бути не місцями смутку, а натхненням для молоді.

Покровський музей тепер у ДніпріАвтор: скрін з відео

“Думаю, хлопці, які віддали життя за наше майбутнє, не хотіли, щоб ми постійно плакали і думали, як все погано. Вони хотіли нам щастя. Тому потрібно робити такі музеї у молодіжних, спортивно-молодіжних центрах — там, де молодь брала би приклад і розуміла, що таке патріотизм, національно-патріотичне виховання”.

Щоб її могли побачити наші діти й наступні покоління. Волонтери закликають врятувати стелу Донеччини