Покровський музей сучасної війни працює у Дніпрі. В ньому зібрані артефакти з історіями захисників

Як створювали музей

У 2022 році, коли розпочалася російська агресія проти України, молодіжна рада з Покровська почала збирати артефакти сучасної війни.

“Ми їздили до хлопців на передову, привозили допомогу, а вони в знак вдячності дарували нам сувеніри”.

Саме так почала формуватися колекція, яка згодом перетворилася на музей сучасної війни. Кожен експонат у музеї — це не просто предмет, а історія.

“Це були тубуси, гільзи, уламки ракет, бойові частини, які вже розірвалися. Все деактивоване. Але найцінніше — це шеврони. Кожен хлопець, якому ми допомагали, давав свій шеврон. Коли ти дивишся на стіну з шевронами, ти знаєш: ось цей шеврон — це конкретна ситуація, конкретна людина”.

Шеврони, які можна побачити в музеїАвтор: скрін з відео

За два роки колекція значно зросла, і в 2024 році музей вирішили відкрити на базі спортивно-молодіжного центру Покровська. Однією з ключових постатей у створенні музею був Дмитро Лисенко, заступник голови молодіжної ради минулого скликання.

“Дмитро був тією людиною, яка запропонувала цю ідею. Він привозив артефакти з найгарячіших напрямків фронту. Саме тому ми вирішили відкрити музей на його честь”.

У музеї є стенд, присвячений Дмитру, де розказана його історія та про його внесок у збереження пам’яті про війну. Наразі, каже Олександр, назвати точну кількість артефактів він не може, оскільки перерахувати їх майже нереально. Говорить, що кількість може сягати тисячі.

Евакуація музею: випробування на шляху до збереження пам’яті

Музей не раз стикався з небезпекою. Спочатку він базувався в Покровську, але з початком активних бойових дій у місті екпонати вирішили евакуювати.

“Це було дуже складно та проблематично. Ми вивозили все вночі, коли були тумани, щоб уникнути уваги ворожих дронів. Кожен експонат — це пам’ять, яку ми не мали права втратити”.

Покровський музей сучасної війниАвтор: скрін з відео

Після евакуації музей тимчасово розмістили в Удачному.

“Там він базувався близько трьох місяців. Та коли я поїхав у відрядження на півтора тижні, на мапах DeepState показувало, шо до Удачного окупанти були за 16 кілометрів. А коли повернувся — було вже шість кілометрів”.

Тож через загрозу музей знову довелося евакуювати.

“Я взяв у товариша бус і вивіз все до іншого місця, неподалік Удачного — трішки далі від фронту. Після цього в мене знову було відрядження на два дні. Та з нього в Удачне я більше не повернувся, бо там почалося пекло”, — каже Олександр, і додає, що після цього музей стали вивозити до Дніпра.

Музей сьогодні: збереження пам’яті для майбутніх поколінь

Наразі музей продовжує свою роботу в Дніпрі.

«Це не просто артефакти, це пам’ять про тих, хто їх надав. Багатьох цих людей вже немає, буває, що їхні могили під окупацією, а хтось зник безвісти. Єдиний спосіб зберегти їхню історію — це музей», — каже Олександр.

Олександр НестеренкоАвтор: скрін з відео

Експозиція постійно поповнюється, а кожен експонат ретельно документується.

“Це кропітка робота: підписати кожну річ, розповісти її історію. Але це того варте. Це саме та пам’ять, яку ми можемо залишити для себе і передати нашій молоді. Бо молодь — це рушійна сила нашої держави”, — додає він.

Волонтерська допомога: як музей підтримує тих, хто на передовій

Окрім музейної діяльності, команда продовжує допомагати цивільним і військовим.

“Зараз допомагаємо з розселенням по Донецькій області. Тому що за період війни зібралися дуже багато зв’язків цивільних, військових, волонтерів. Коли в якомусь місті потрібно житло, ми зідзвонюємося і допомагаємо”.

Також допомагають військовим продуктами — здебільшого смаколиками для підняття бойового духу. Крім того, забезпечують маскувальними сітками, окопними свічками.

Молодь допомагає військовим з 2022 рокуАвтор: скрін з відео

Олександр розповідає, що багато хлопців, яким вони допомагали з 2022 року, вже демобілізувалися, поранені або загинули.

“Але ми продовжуємо знаходити нових людей, яким потрібна допомога. Нові знайомства відбуваються постійно. Коли ти "варишся" в цьому волонтерському котлі, завжди знаходяться люди, які потребують допомоги і які надають цю допомогу”, — додає Олександр.

Музей як нагадування про реальність війни

Музей сучасної війни — це не лише місце для зберігання пам’яті, а й нагадування про реальність, яку часто забувають у тилу.

"Коли ти їдеш з прифронтових міст у глиб країни, війна відчувається інакше. Ми маємо напрявляти молодь саме на той шлях до нашої спільної перемоги", — наголошує Олександр.

Він вважає, що такі музеї мають бути не місцями смутку, а натхненням для молоді.

Покровський музей тепер у ДніпріАвтор: скрін з відео

“Думаю, хлопці, які віддали життя за наше майбутнє, не хотіли, щоб ми постійно плакали і думали, як все погано. Вони хотіли нам щастя. Тому потрібно робити такі музеї у молодіжних, спортивно-молодіжних центрах — там, де молодь брала би приклад і розуміла, що таке патріотизм, національно-патріотичне виховання”.

Щоб її могли побачити наші діти й наступні покоління. Волонтери закликають врятувати стелу Донеччини

Це — унікальна спадщина надазовських греків. Як попри депортацію та війну вдалося вберегти Плащаницю

Маріупольський художній музей Архипа Куїнджі можна відвідати онлайн. Згадайте, яким він був до війни