Щоб її могли побачити наші діти й наступні покоління. Волонтери закликають врятувати стелу Донеччини
Колись просто знак на межі області, а нині — меморіал пам’яті та фактично музей просто неба. Стела Донецької області, яка за роки війни стала символом мужності та спротиву, може отримати нове життя. Волонтери ініціювали петицію, в якій пропонують перенести її до безпечного місця та зробити пам’ятником на честь українських захисників. Наразі триває збір підписів.
Що сталося?
На початку лютого 2025 року на сайті електронних петицій з’явилася ініціатива щодо перенесення стели Донецької області до більш безпечного регіону та перетворення її на пам’ятник.
“Прошу підписати петицію про перенесення стели Донецької області до безпечного регіону та зробити її пам’ятником для нашого та майбутнього покоління, щоб вони пам’ятали, якою ціною виборюємо свободу! І, звичайно, у пам’ять всіх полеглих наших воїнів”, — зазначила авторка петиції Аніта Новоселецька.
Станом на 10 лютого петиція вже зібрала майже півтори тисячі підписів, а для її розгляду президентом України необхідно 25 000 голосів. Підписати її можна на сайті.
Це не просто стела, це історія тих, хто щодня б'ється за кожен метр Донеччини
З початком російсько-української війни стела стала не лише візитівкою області, а й символом мужності та жертовності українських захисників.
У березні 2024 року українські військові відновили стелу, очистили територію, зміцнили фундамент та встановили прапори підрозділів Сил Оборони.
“Біля стели на в'їзді в Донеччину замайоріли особливі Стяги. Вони дуже цінні, бо на них — особливі слова, кольори й знаки”, — зазначили у Сухопутних військах.
Також на поверхні стели з'являтися написи, які залишали волонтери, військові, багато з яких загинули під час бойових дій. Ці написи стали своєрідним архівом пам’яті, який нагадував про ціну свободи та мужність оборонців Донеччини.
Та у квітні 2024 року в мережі з’явилося відео, де четверо людей зафарбовують стелу, не маючи дозволу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області, на балансі якого вона перебуває. Це спричинило хвилю обурення в соцмережах. Багато хто вважав, що таким чином була знищена частина історії, адже написи загиблих бійців мали велику символічну цінність.
Проте майже одразу після так званого “оновлення”, на стелі знову стали з’являтися наліпки, шеврони та написи, які залишали військові.
Через загострення ситуації на фронті та просування російської армії, у Донецькій облдержадміністрації прийняли рішення закрити стелу антидроновою сіткою. Проте зазначили, що таке рішення тимчасове.
Стелу захистили антидроновою сіткою, 3 лютого 2025 рік
“Питання подальшого захисту та збереження стели наразі опрацьовується”, — зазначили у пресслужбі області.
Та поки рішення щодо подальшої долі стели не вирішили держслужбовці, волонтери ініціюють її перенесення до безпечного місця. Як зазначила волонтерка та засновниця БО БФ “Янголи Донбасу” Яна Статна, стела є не просто вказівником, а справжнім меморіальним комплексом, який несе в собі історію України та її героїв.
“Як би сумно мені не було про це говорити, але, мабуть, настав момент, коли стелу потрібно демонтувати та вивезти. Це необхідно, щоб потім її могли побачити наші діти й наступні покоління. У майбутньому її можна буде повернути на законне місце в тому ж вигляді, в якому вона є зараз”, — наголосила в ефірі 24 каналу Яна Статна.
Що було?
Стела на в'їзді до Донецької області з боку Дніпропетровщини містить національні українські символи, зокрема мозаїчний орнамент у стилі вишиванки, а також елементи, характерні саме для цього регіону.
Один із символів стели — герб області: на золотому тлі зображена синя пальма на чорній вигнутій основі. Щит прикрашає золота корона з каштанового листя, а довкола розміщено вінок із зелених дубових гілок, перевитий пурпуровою стрічкою з написом: “Можливість доведена на ділі”.
Стела на в'їзді у Донецьку область, квітень 2024 рік
Також один з елементів — знаменита “Пальма Мерцалова”, яку ще у 1896 році викував коваль Олексій Мерцалов зі звичайної залізничної рейки. Вона символізує промислову міць регіону, зокрема його тісний зв’язок із вугледобувною галуззю. А золотий колір на гербі відображає особливості місцевого спекотного, степового клімату.
Свої в Telegram 
