На Донеччині не шукаємо дім підопічним. Як зоозахисники з Дружківки рятують тварин у прифронті
10 років жила на вулиці
Прихисток для котів у Дружківці нагадує великий будинок, де кожен мешканець має власну історію порятунку. Тридцять хвостатих підопічних розміщені в кількох приміщеннях, і про кожного волонтерка Юлія Білобородько може розповісти окремо.
Волонтерка Юлія Білобородько
«Ось дивіться, Маша — це місцева зірка, 10 років вона прожила на вулиці, біля під'їзду. Але потім захворіла, нам прийшлося її забрати. Ми її вилікували і вона їде до Дніпра», — розповідає жінка, показуючи рудувату кішку, яка вже звикла до комфорту і турботи.
Кішка Маша
Неподалік у клітках сидять кошенята з Костянтинівки — їх історія почалася з термінової евакуації сім'ї з дітьми, яка змушена була залишити вісьмох котів і собаку. Серед «костянтинівських біженців» особливо вирізняється кіт, якого волонтери жартома називають одноокий Джо.
«Хлопчик приїхав до нас з пораненим очком, йому його видалили. Зараз він у нас одноокий Джо», — пояснює Юлія, ніжно піднімаючи кота, який звик до людської уваги після пережитої травми.
Пік евакуації — літо під Торецьком
Організація «Дружківка — територія добра» розпочала роботу ще до повномасштабного вторгнення, але справжні випробування чекали минулого літа. Саме тоді почалася масова евакуація населення з району Торецька, і люди масово покидали своїх чотирилапих друзів.
«Саме ця перетримка була організована через торецьких тварин. Минулого року, літом, як поїхали звідти люди, вони покидали багато тварин — евакуаційні команди вивозили звідти їх прямо десятками та сотнями», — згадує Юлія.
За час існування об'єднання через руки зоозахисників пройшли тисячі тварин. Нині основними «постачальниками» підопічних стали військові, які передають один одному контакти волонтерів. І часто до них привозять поранених тварин.
Нюша — незвичайна собача мама
На другій локації організація утримує шістнадцять евакуйованих та покинутих собак. Серед них особливе місце займає Нюша — собака з унікальним материнським інстинктом, яка стала справжньою нянею для безлічі кошенят.
«Нюші цілуватися — хлібом не корми. Вона у нас вже пів року, хтось привіз з військових, залишив просто на вулиці. Вона була вже вагітна, ми її стерилізували», — розповідає Юлія.
Волонтерка Анастасія із Нюшею
Унікальність Нюші полягає в її здатності замінювати матір кошенятам, які потрапляють до притулку без батьків.
«Вона взагалі незвичайна собака. Вона няньчить всіх котиків. Вона вилизує всіх. У нас навіть маленькі без мамок приходять, вона — мамка. Вона людей обожнює, у неї немає такого, щоб вона на когось гавкала», — говорить волонтерка.
Нові підопічні з небезпечних районів
Серед врятованих тварин — пес без імені з Костянтинівки, який щойно потрапив до притулку і ще не встиг звикнути до безпеки.
«Ім'я йому ми ще не дали, бо він у нас декілька днів. Дуже любить обійми. Дуже боїться вибухів. Бо він з Сантуринівки, це в Костянтинівці дуже небезпечний район», — пояснює зоозахисниця Анастасія, показуючи пса, який все ще тремтить від спогадів про війну.
А напередодні до притулку потрапив кіт, якого збила машина на Яковлівці. Волонтери негайно відвезли його до лікарні, де тварині надали необхідну допомогу.
«Тут їм дім не шукаємо»
Підхід до влаштування тварин кардинально змінився з початком війни. Волонтери більше не довіряють місцевому усиновленню, оскільки на власні очі бачили, як люди під час евакуації залишали своїх улюбленців.
«Як ми їх прилаштовуємо? У місті ми вже цього не робимо, уже давно, бо на власні очі бачили, як люди виїжджають і всіх залишають. Тому прилаштовуємо в інші регіони через волонтерів по Україні», — пояснює стратегію Юлія.
Тварини у притулку у Дружківці
Організація активно використовує соціальні мережі для пошуку нових домівок, збирає донати на лікування, а іноді навіть знаходить сім'ї для старих і хворих тварин.
«Є такі люди, які налаштовані саме врятувати тварину. Не тільки побавитись. А є такі, з настроєм, що от він хоче стару, однооку, або безлапу, так буває», — ділиться досвідом волонтерка.
Готові до евакуації
З наближенням фронту волонтери не збираються кидати своїх підопічних. Організація вже розглядає варіанти переїзду в безпечніші регіони.
«Ми зараз дивимось Кіровоградську область, Вінницьку, Полтавську розглядаємо. Зараз думки про інше, щоб вони були з нами та і з нами виїхали й тоді, можливо, почнемо в спокійній обстановці займатися прилаштуванням», — розповідає про плани на майбутнє Юлія.
Свої в Telegram 
