Вікторія Карпова відновила швейний бізнес у Львові. Раніше її «Покровчанка» шила для родин на сході

Підприємиця з Покровська Вікторія Карпова змогла зберегти швейну фірму після релокації та навіть вийти на міжнародні ринки. Попри всі труднощі, жінка планує повернутися в рідне місто після перемоги. Її історію записали журналісти платформи «Свій дім».
Від швацького столу до власної справи
Двадцять років тому Вікторія Карпова працювала швачкою на місцевій фабриці у Покровську.
«У 2000 році я працювала на одній з місцевих швейних фабрик і тоді почала думати про власну справу. Я постійно вчилася, вкладала час та гроші у власний розвиток», — згадує підприємиця.
У 2000-х відкрила перше ательє, але брак досвіду призвів до боргів. У 2018 році справу довелося закрити. Проте Вікторія не здалася — її нинішня фірма має символічну назву «Покровчанка».
До початку війни підприємство шило одяг для всієї родини.
«Як і в кожної серйозної швейної компанії, у нас була колекція на чотири сезони: зима, весна, літо, осінь. Це майже весь одяг для кожного члена родини: пальта, зимові куртки, спортивні костюми, дощовики, літні шорти, футболки», — розповідає Вікторія.
Вікторія Карпова
Компанія працювала з корпоративними клієнтами, виготовляла брендовані речі, активно брала участь у виставках і форумах.
«Значна частина продажів здійснювалася для постійних клієнтів за попередніми замовленнями, проте частину реалізовували через торговельні майданчики та мережу дилерів», — говорить підприємиця.
Паралельно Вікторія займалася громадською діяльністю, навчала шиттю усіх охочих. Найбільшою гордістю став проєкт напередодні війни — навчальний центр «Квітка льону».
«Завдяки підтримці міжнародних донорів ми створили навчальний центр, де понад 40 людей з Донеччини безкоштовно вчилися шити. Цим проєктом я дуже пишаюся», — каже жінка.
Успіх дозволив розширитися — у грудні 2021 року відкрили цех у Слов'янську. Але через війну він пропрацював лише тиждень.
Щасливий збіг обставин та релокація до Львова
24 лютого частина обладнання «Покровчанки» вже була спакована — не через передчуття війни, а через переїзд до нового приміщення.
«За збігом обставин на момент 24 лютого частина мого обладнання вже була спакована. Це сталося через те, що в січні приміщення цеху, яке я орендувала, продали», — згадує Вікторія.
Коли почалася війна, підприємиця скористалася державною програмою релокації бізнесу. Швидко подала заявку, знайшла транспорт, отримала відшкодування за переїзд. Для нового старту обрала Львів.
Ще в дорозі Вікторія домовилася про оренду приміщення. Головна проблема — кадри. Швачки з Покровська відмовилися переїжджати.
«Я розумію, що в 2022 році моє місто було далеко від лінії фронту і ніхто не міг подумати, що на нього чекає саме така доля», — каже підприємиця.
На оголошення відгукнулися дві жінки-переселенки з Харкова.
Цех Вікторії Карпової у Львові
«Дівчата не мали навичок шиття, проте в них було неймовірне бажання вчитися. А це найголовніше, як я вважаю. Тому я вирішила дати їм шанс», — пояснює Вікторія.
Враховуючи реалії війни, Вікторія змінила профіль підприємства — вони шили військовий одяг. Спочатку це були тактичні штани та макети курток для захисників України. Поступово кількість робітників і замовлень зростала.
Згодом повернулися до пошиття одягу для всієї родини. Бізнес не лише відновився, а й вийшов на міжнародний рівень — з'явилися клієнти з Австрії, які замовили партію дощовиків.
Зараз Вікторія працює над колекцією на 2026 рік і має багато замовлень з України та з-за кордону.
«За ці три роки я пройшла довгий шлях, сповнений труднощів. Фактично почала все з нуля в іншому місті за тисячу кілометрів від дому. Проте я зберегла свою фірму, бренд та постійних клієнтів і рухаюся далі, і це головне», — говорить підприємиця.
Одяг виробництва швейної фірми Вікторії Карпової
Попри успішну адаптацію у Львові серце залишається в рідному місті.
«Була складно, коли тільки виїхала з Донеччини, та й зараз виникають проблеми. Проте головне — не опускати руки, а робити свою справу. Доля дає нам випробування не просто так», — каже Вікторія.
Повернення додому
Після перемоги підприємиця планує розширити свою справу у Донецькій області.
«На Донеччині я хочу відкрити філію, щоб «Покровчанка» працювала безпосередньо вдома. Рідний Покровськ мені до душі, бо це моя Батьківщина, де я виросла, і серцем я завжди залишаюся там», — каже жінка.
