108 днів на позиції в Покровську. Як боєць з позивним "Голландець" вижив і стримав ворога
"Голландець" воював на Покровському напрямку з 12 листопада 2025 року. Його позиція в північній частині міста прикривала підходи до Грішиного — ключовий рубіж на шляху інфільтрації російської піхоти. Контакт із ворогом практично щодня.
Через кілька місяців на допомогу йому прийшли двоє штурмовиків — "Скубік" і "Ніко". Втрьох вони ще місяць тримали позицію, яка фактично працювала як засідка і спостережний пункт одночасно.
"Голландець" (зліва) і побратими, з якими він тримав позиції у Покровську
"Ми закріпилися і стояли, як наступали — ми їх відбивали, відбивали і держали позицію свою", — розповідає військовий.
Умови — надскладні. Сильний мороз, мінімум провізії, довкола противник. Бойове чергування цілодобове. Їжу і сигарети скидали дрони, але їх часто збивали. Командування планувало ротацію кілька разів — щоразу не виходило: росіяни постійно йшли саме на їхню позицію.
"Був такий період, що треба було краще залишитися там і вийти пізніше, але вийти живим", — пояснює боєць.
Трійка добре знала всі підходи до своєї позиції — ворог не знав жодного. Ставили розтяжки, мінували підходи, аналізували телефони та карти вбитих, щоб розуміти звідки йде наступна хвиля.
"Скільки підо..в накришили — не вважав. Але пам'ятаю першого. Пам'ятаю навіть його позивний — "Шеліст". І пам'ятаю наймолодшого — 2003 року, 23 роки йому було", — каже воїн.
Покровськ
Коли окупанти побачили, що позиція відбиває всі атаки, в хід пішли гази. Дві доби — суцільне отруєння.
"Нас травили газами. Я виліз завдяки тому, що ходив. Перейшов на другу точку, там почали розбирати піхотою, штук 20, а може й більше. Завалило. Завдяки "Скубіку" — він мене відкопав, завдяки йому залишився живий", — згадує боєць.
2 лютого "Голландець" отримав поранення. Командування ухвалило рішення на відхід.
"Командування поступило правильно, що зберегли ще життя хлопцям. І ми спокійно вийшли. Нас хотіли 14-го евакуювати як трьохсотих, але коробочка не доїхала. І ми вийшли в трьох — "Скубік", "Ніко" і я. Слава Богу, що нікого не відправили, тому що втрьох ми пройшли тихо", — розповідає він.
Усі троє вийшли живими, хоч і з пораненнями. Дружина "Голландця" особисто подякувала полку "Скеля" і його командуванню за те, що вдалося врятувати чоловіка і побратимів.
Сам "Голландець" говорить, найголовніше — дотримався слова, яке дав дружині.
"Я пишаюся собою, що обороняю український народ, Батьківщину нашу. Щоб вони далі не лізли, бо їх треба зупинити. Слово дружині здержав. Я їй сказав, що живим вернусь. Нічого — "підлатаюсь", і буде все добре".
Свої в Telegram 
