Гітару зробимо з лопати. Як німецький гурт вчив жителів Слов’янська музиці зі сміття
Як звучать духові інструменти з труб і помп, перкусія з ізолятора, гітара з лопати? Учасники німецького гурту SelbstgebauteMusik (дослівно – "саморобна музика") у грудні чотири дні вчили жителів Слов’янська мистецтву апсайклінгу. Сенс у тому, щоб давати старим речам нове життя, у даному випадку – створювати з них музичні інструменти.
Майстер-клас зі створення інструментів музиканти провели у просторі Happy Hub у Слов’янському центрі культури та довкілля. На другий день берлінські та місцеві митці "слухали місто". Маршрут проліг між руїн заводів, занедбаних будинків, тихих вуличок і віддалених районів Слов’янська.
Кожні двері, заводські машини, покинуті пляшки чи труби звучать по-різному. Те, що для звичайної людини – "трісь", "бух" і "дзінь", для музиканта – скажімо, "фа-дієз".
Хайо Топіус, митець із Берліна, ініціатор проєкту пояснює:
– Наш проєкт не зовсім, чи не стільки про екологію, він більше про креативну діяльність. Люди все частіше замислюються, як використовувати наявні цінності. Чи можна речі використати, а не викинути? Ми допомагаємо знайти відповіді.
Мандрівка містом принесла чимало фото, вражень і записів. Аналогом диктофона записували шум гаражних дверей, очерету, заводського приладдя, каміння.
– Щоб бути музикальним, не завжди потрібні дипломи. Музика навкруги, потрібно лише вхопити цю ідею, – переконана Дар’я Кришень з гурту SelbstgebauteMusik.
Результати принесли до творчого простору "Друкарня", що віднедавна працює за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Ігор Мічник, голова офісу "Друкарня" і співавтор проєкту, розмірковує:
– У нас у Німеччині був Берлінський мур. Наслідки цього явища ми досі спостерігаємо у депресивних містах. У вас в Україні – затяжна трагедія з 2014 року. На цьому тлі ми шукаємо спільне, створюємо ком’юніті, готове до діалогу, до збереження існуючого і створення нового.
Наступні два дні учасники воркшопу навчались відшукувати нестандартні мелодії у буденних речах. Здебільшого до події долучились школярі, майстри з виготовлення інструментів та люди, які цікавляться музикою.
Дар’я грає на фортепіано, закінчила музичне училище та виступає в гурті.
– Сам факт, що музичні інструменти створюють зі сміття – це круто. Речі отримують нове життя. Ми переробили лише пару речей, але нам дали базу, натхнення. Ця ідея може змінити ставлення і до музики, і до сміття, і загалом до життя.
Руслан Нагієв – будівельник, власноруч виготовляє калімби, африканські музичні інструменти класу ламеллафонів – з вібруючими металевими пластинами, закріпленими з одного кінця.
– Цей майстер-клас мені порадила дружина, думала, що тут робитимуть калімби. Але я знайшов тут щось інше. Люди, спілкування, творчість німців, семплування – це те, що мені сподобалося, – ділиться враженнями Руслан.
Для берлінських митців знайомство з колегами зі Слов’янська, з містом і українським сучасним побутом – свого роду вихід за рамки, пошук спільного та налаштування творчого діалогу.
Під час розмови Хайо крутить у руках гітару, зроблену з бляшанки, капронової нитки та дошки. Через кілька годин імпровізований інструмент зазвучить у складі оркестру. Автори розподілили створене на струнну, духову та ударну групи.
– У Європі стале розмаїття інструментів. Якщо ти купиш трубу, віолончель чи піаніно в Італії або Україні, вони звучатимуть однаково. Інша справа – Азія, особливо Індія чи Африка, там кожен інструмент специфічний, – розмірковує Хайо Топіус.
Щоб переповісти власну версію історії Слов’янська, автори проєкту створили інсталяцію. На великій мапі позначили точки збору непотрібних предметів побуту та з’єднали їх стрілками зі створеними інструментами. Стіни прикрасили фотозвітом з мандрівки містом.
Із записаними шумами працював берлінський музикант Клаус Грубер. Кожен звук завели на мікшер, який дозволяє поєднувати звуки з різних джерел, і семплер, що відтворює записані звуки. До візуального оформлення додали міні-мікрофони.
У результаті картонні коробки зарипіли, затріщали та загуділи на різні голоси. Це ніби об’єднати первісну музику з технічними новаціями. Учасники вловили цей нюанс, нестримно танцювали і відривались на імпровізованих музичних інструментах.
З незвички витримати таке може бути складно. Втім через кілька хвилин перфомансу люди об’єднали зусилля і заграли драйвову музику.
Музикантка та учасниця воркшопу Тіна Колодій зізнається:
– Це чудовий спосіб самовиразитись у творчості та подбати про природу. Такі проєкти дарують надію на альтернативне світосприйняття. Емоції шалені.
***
Щоб читати ексклюзивні історії про схід першими, підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбуці.
Свої в Telegram 
