«Обіцяю, я знайду тебе»: історії сімей зі сходу, в яких родичі пропали безвісти

Окупація частини Донецької і Луганської областей призвела до того, що десятки сімей втратили своїх рідних і досі не знають, де вони та що з ними: вони просто зникли. Хоча держава ще у 2018 році прийняла закон про правовий статус осіб, зниклих безвісти, повний реєстр цих людей ще не сформований. Єдина організація, яка веде свою базу з початку війни – Міжнародний комітет Червоного Хреста. Журналісти Hromadske зібрали історії декількох сімей, які розшукують своїх родичів.
Їхав до Дніпра і не повернувся
Родина Колесових у 2014-му втратила свого єдиного сина Женю. Сімнадцятирічний хлопець разом із чотирма товаришами з Покровська поїхав у бік Дніпра, та не повернувся. Того дня він багато разів телефонував своїй матері Ліліані. Його останні слова: «Мамо, усе добре, ми розмовляємо з людьми». Того ж дня о десятій вечора його телефон вже не відповідав.
Ліліана Колесова
Потім родину почали допікати люди, що за гроші обіцяли повідомити інформацію про Женю. Сім’я віддавала гроші, але жодної зачіпки в них так і не з’явилось. Батьки звертались до прокуратури, депутатів, міського голови. Все марно. Вже шість років Колесови продовжують чекати хоч якоїсь звістки про сина.
В кімнаті зниклого Жені Колесова
Червоним фломастером на аркуші в клітинку Ліліана написала: «Обіцяю, я знайду тебе. Я ніколи не перестану тебе шукати». Цей аркуш висить на дверях кімнати сина, де все залишається так само, як було за часів, коли Женя ще був з ними.
Знайшли лише авто, чоловік наче крізь землю провалився
Сергій Резник працював агрономом: 6 вересня 2014 року поїхав з Первомайського у Покровськ (тоді ще Красноармійськ) на роботу та не повернувся. Дружина Лариса увечері того ж дня телефонувала чоловікові: слухавку взяла інша людина, яка поцікавилась, звідки у машині Сергія карти міста? Лариса почала пояснювати, що ці карти потрібні агроному для роботи. Незнайомець велів більше не телефонувати і відключився.
Лариса та Аліна Резник сподіваються, що Сергій повернеться
Авто Резника знайшли, його самого – ні. Лариса з донькою шукали Сергія всюди – навіть приїздили до Донецька та питали про чоловіка по тюрмах. Жодної зачіпки.
За шість років справу про зникнення агронома Резника вели декілька слідчих.
Світлини зниклого Сергія Резника
«Спершу вони самі нам дзвонили й запитували, чи є новини, чи повернувся Сергій. І щоразу дивувалися, коли ми відповідали, що ні. А зараз навіть телефонувати перестали», – розповідає Лариса.
Знайшли кістки. Але чиї вони – невідомо
Донька Катерина вже шість років шукає свого зниклого батька – Ігоря Гойденка. Востаннє вона бачила його 18 червня 2014 року. Він збирався поїхати до окупованого тоді Слов’янська. Більше на зв’язок не виходив. Нова дружина Ігоря шукала його кілька тижнів, а потім виїхала з їхнім спільним маленьким сином до Вінницької області. Донька Катя продовжує пошуки.
Катерина народила доньку і розповідає дівчинці про її дідуся
Жінці вдалося знайти автомобіль, на якому її батько їхав тоді до Слов’янська.
«На автівці не було коліс, навколо виросла трава, поряд валялося батькове взуття, іграшка його сина, обшивка з машини й пробите кулею лобове скло, заклеєне скотчем», – пригадує Катерина ті події.
Потім у тому ж районі знайшли й кістки, але досі не вдалося встановити, чи належали вони саме Ігорю Гойденку: у лабораторіях відповідають, що матеріал не придатний для ДНК-аналізу.
Катерина встановила, де саме поховали знайдені останки і досі має надію, що череп, який не зарили, рано чи пізно дозволить їй дізнатися, чи батьківський він?
Як Червоний Хрест в Україні допомагає розшукувати зниклих
«Червоний Хрест» опікується допомогою при розшуку зниклих безвісти. Контакти та детальна інформація про Службу розшуку – за посиланням, контактні телефони: 066-250-99-57 чи 096-304-43-75.
Організація веде свій реєстр зниклих та днями виступила із заявою, де навела дані з початку збройного конфлікту в Україні і станом на кінець 2019 року.
За чей час Служба розшуку:
- отримала 905 звернень громадян, які втратили зв'язок з рідними через події на сході України – по запитах зареєстровано 859 розшукових справ;
- завершила роботу по 678 справах, в тому числі, 154 – у зв’язку із звільненням та возз’єднанням з родиною; 113 – у зв’язку із загибеллю та похованням родиною; по 149 справах вдалося відновити зв’язок з рідними на непідконтрольній українській владі території за допомогою волонтерів та співробітників Луганської та Донецької обласних організацій Червоного Хреста.
На кінець 2019 року в роботі Служби ще 1 559 розшукових справ.
