Хто допоможе нардепу. Три помічниці "слуг народу" з Донбасу розповідають про свою роботу
Ви знаєте, чим займається помічник народного депутата? Що треба вміти, щоб ним стати? Журналісти Медіакластера "Схід" Агенції розвитку локальних медіа "Або" розпитали про це помічниць народних депутатів із Донбасу.
"Помічник депутата – той, хто доносить його рішення до людей"
Анна Сімонян, помічниця народної депутатки від партії "Слуга народу" Марини Бардіної:
– Я народилась у Красному Лучі (з 2016 року – Хрустальний. – Свои) Луганської області. В обласному центрі навчалась у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля. У 2014 році отримала диплом магістра з політології.
На початку бойових дій змушена була виїхати до Бахмута, де рік працювала у відділі внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю районної державної адміністрації.
У 2015 році навчалась у аспірантурі на кафедрі політології. Також тоді навчалась у школі молодих жінок-політиків при громадській раді Міністерства розвитку громад та територій. Мабуть, під час навчання запам’яталась депутатам тим, що ставила багато запитань.
Після активно співпрацювала з міжфракційним об’єднанням "ЄвроОптимісти", була помічником у народних депутатів Сергія Лещенка та Олени Шкрум.
З Мариною Бардіною мені просто працювати. У нас дружні стосунки. Основна моя робота як помічника – піар. Особливо мені подобається брендування – написання текстів та організація заходів, на яких люди можуть поставити депутату запитання. Іноді ці запитання складні та незручні, але це необхідно, щоб народний обранець розумів, для кого і навіщо він працює.
Буває так, що за чотири роки при владі деякі депутати трішки відриваються від реального життя і живуть у паралельній, "фейсбучній" реальності. Але не може політик мислити маркерами соціальних мереж, бо у деяких селах немає інтернету, а дехто з громадян не цікавиться політикою і не має профілю у соцмережах. Депутати повинні розуміти, чим переймаються люди.
Я працюю на громадських засадах, тож за свою роботу зарплатню не отримую. Майбутнє пов’язую з власною піар-агенцією, яку заснувала рік тому та хотіла б розвивати. У подальшому також планую співпрацювати з органами влади у сфері комунікацій.
"Нудьгувати не доводиться, обсяг роботи дуже великий"
Тетяна Буряк, помічниця народного депутата-самовисуванця Дмитра Лубінця, округ №60:
– Помічницею нардепа мене призначили 10 жовтня. До цього я працювала начальницею відділу відшкодування шкоди та роботи з роботодавцями Старобешівського відділення фонду соціального страхування. Також була волонтеркою в місцевій благодійній організації "Я Волноваха". Саме там я зрозуміла, що й надалі хочу активної громадської роботи, хочу допомагати людям.
У нашому маленькому містечку майже всі знають одне одного. Я спостерігала за роботою помічниць і зрозуміла, що теж хочу спробувати себе в такій ролі. Мені подобається така робота, мені імпонує політичний погляд мого керівника. Під час його виборчої кампанії я просто прийшла в громадську приймальню та сказала: "Дмитро Валерійовичу, я дуже хочу з вами працювати". Через деякий час мене запросили на співбесіду, я її успішно пройшла. Подала документи, мене погодили, тож тепер офіційно я помічниця нардепа, але поки на громадських засадах.
Нині я звикаю до щоденної роботи. Нудьгувати не доводиться, обсяг роботи дуже великий. Щодня, з 9.00 до 16.00 до мене в громадську приймальню приходять люди. Вони ставлять безліч запитань, приносять звернення, скарги. На все це я маю надати відповідь.
Зараз дуже багато звернень від пенсіонерів, яким нема чим опалювати домівки. Вони просять вугілля, дрова, брикети. Матеріальну допомогу ми не в змозі надати – тільки направити людей до благодійних організацій.
У попередній каденції Дмитро Лубінець на окрузі бував частіше. Нині він очолює парламентський комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим. Саме тому тепер він має бути на робочому місці в Києві. Але за графіком, приблизно раз на місяць, він приїжджає на округ. Щотижня з усіма помічниками він проводить онлайн-конференцію.
Поки я працюю на громадських засадах, нині мені все подобається. Це те, чого я прагнула. Згодом, сподіваюся, стану штатною помічницею. Робота нова, цікава, в мене все попереду.
"Одна із мрій – самій балотуватися в депутати"
Ольга Чернявська, помічниця народного депутата від партії "Опозиційна платформа – За життя" Олександра Лукашева, округ №113:
– Я родом з Єнакієвого, зараз живу у Троїцькому. Навчалася в юридичному університеті імені Ярослава Мудрого в Харкові.
Працюю в цій галузі вже три роки. Раніше була помічником нардепа Сергія Шахова. Цього року, коли Олександра Лукашева обрали народним депутатом на 113-му окрузі, він запропонував мені працювати у нього. Я й погодилася, бо знаю його зі студентських років, з 2010-го. Олександр Анатолійович викладав в університеті податкове право.
До моїх безпосередніх обов’язків входять консультації громадян, що звертаються з юридичних питань, стосовно субсидій, пенсій. За завданням керівника я пишу депутатські звернення і пересилаю їх в організації та підприємства, установи. Якщо права людини порушені, то ми допомагаємо вирішити проблему. Я особисто маю відстежувати справу від початку до кінця.
Ранок у мене починається зі дзвінка від депутата, обговорюємо питання, які на часі та ті, з якими зверталися люди на особистих прийомах. Він мені дає завдання, які я маю вирішити як юрист і його помічниця. На це потрібно багато часу – це надсилання запитів, відстеження всіх етапів юридичних аспектів, листування та особисті зустрічі.
Сам би депутат не впорався з таким обсягом роботи, бо у вересні став першим заступником голови комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.
Я не хочу розголошувати, скільки отримую за свою роботу.
Радію, коли щось вдається, тоді виникає відчуття, що ти, попри молодість, можеш щось змінити. Це додає амбіцій і сил працювати ще краще.
Працюю так, щоб не було соромно перед виборцями, щоб не підвести керівника. Мені ж тут жити, народжувати дітей, та й виїжджати я відсіль не збираюсь.
Погоджуюся, що у пана Лукашева великий округ – це шість районів, і в них багато проблем. Серед найболючіших – це дороги, а скоріше те, що від них залишилося, закриття шкіл у сільській місцевості, відсутність автобусного сполучення між селами, не працює з 2014 року залізниця.
Такі звернення за грошовою допомогою частішають, бо у людей не вистачає коштів на життя, бо скоротили субсидії, підняли ціни на продукти та ліки, а зарплата та пенсія невеликі.
Мені ця робота подобається, бо це був мій свідомий вибір. Тут є перспективи для кар’єрного зростання, навчаєшся новому, коли спілкуєшся з парламентарями. Коли допомагаєш народному депутатові вирішувати глобальні питання округа, ти нібито є частиною цього процесу. Невдачі теж загартовують: хочеться їх долати і пройти ці випробування з гідністю.
***
Щоб читати ексклюзивні історії про схід першими, підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook.
Свої в Telegram 
