У напівтемряві. Як у Слов’янську голосували та рахували у день та ніч виборів
Місцеві вибори у Слов’янську вписалися у загальну тенденцію на сході та загалом по країні – минули відносно спокійно, але за дуже низької явки. Проте, звісно, не обійшлося без місцевого колориту. Свои.City провели у місті ранок, день та ніч виборів і розповідають про це у репортажі.
Ранок. Аплодисменти та заходи безпеки
Ранок 25 жовтня, школа №1, Слов’янськ. У просторому спортзалі холодно і смердить спиртом. Жінка у синьому фартуху зі шваброю в руках протирає підлогу. Віддалік, за столами сидять члени дільничої виборчої комісії: у масках і рукавичках. Попутно вони намагаються розібратися, як правильно носити захисні лицьові щитки. Біля входу до приміщення стоїть член комісії з термометром, готується зустрічати перших охочих проголосувати.
«І як в цих щитках працювати? Тут же нічого не видно! Я просто не бачу імена людей, як списки звіряти?» – скаржаться ледь не з-за кожного столу члени комісії.
«Тут захисна плівка. Зніміть її і щиток стане прозорим, все буде нормально видно!» – відповідають їм колеги.
«Вже зняли, все одно нічого не видно!» – продовжують скаржитися члени ДВК.
«Так плівка з двох сторін, от!» – уточнюють.
Підготовка дільниці до роботи
«Шановні спостерігачі! Члени комісії! У нас на дільниці голосує 1806 виборців. На дому буде 38 людей. Ще одна людина лежить в лікарні й голосувати не буде. Трохи згодом двоє наших хлопців підуть на подомове голосування. Також на вході будуть вимірювати температуру.
Зверніть увагу: на дільниці є окрема кабінка для таких людей, вона стоїть осторонь. Також, коли виборець дає вам свій паспорт, ви перевіряєте фото. Але перед цим людина повинна відійти на відстань в 1 метр від столу, а вже потім зняти маску з обличчя, аби ви могли звірити фотографію», – говорить голова комісії.
Так на дільницях екіпірували тих, хто виїздив на придомове голосування
На годиннику восьма ранку. Відчиняються двері до виборчої дільниці, з’являються перші охочі віддати голоси. Кожному заміряють температуру. У всіх вона в межах норми. На цьому карантинні обмеження завершуються. Народ одразу збивається в натовп над столами для голосування. Частина людей губиться і не може знайти свої адреси, зчиняється локальний хаос.
«А де моя вулиця? До якого мені столу за бюлетенями йти? Їх же тут чотири? Я не можу вулицю знайти, поможіть!» – розгублено від столу до столу ходить пенсіонерка.
«Дивіться, тут внизу столів назви вулиць, там все написано. Яка у вас? Але ж це інша дільниця! Ви не туди прийшли. Вам треба в дільницю через дорогу. Ваша вулиця у нас ніколи не голосувала, ви щось переплутали», – пояснює жінці одна з членів комісії на ім’я Дарина.
Перші охочі віддати голос
Загалом впродовж години на дільниці з’являється кілька десятків людей. Здебільшого – пенсіонери. Серед них – і чоловіки напідпитку. Вони хитаючись заходять до спортивної зали, відпускають кілька жартів до Дарини, яка заміряє температуру. Так само непевно вони йдуть до столів з бюлетенями і намагаються голосувати.
«А де ручка? Я не можу ручку знайти! Дайте ручку», – кричить чоловік, виглядаючи з-за шторок кабінки.
«Ручка отут, всередині. На столі», – пояснює Дарина.
Біля однієї з урн, похитуючись, стоїть чоловік. Він закидає всередину свої бюлетені. Уважно дивиться на них крізь прозорий пластик. І раптово починає хреститися й бити поклони в урну. В кінці ритуалу він прикладає руку до серця і рвучко викидає її вперед і вгору. Видихає. Розвертається й виходить з дільниці.
«І це лише початок дня», – сумно говорить Дарина, проводжаючи чоловіка поглядом.
До спортзалу заходять двоє членів комісії у захисних костюмах: Дмитро та Андрій. Саме вони відповідатимуть за побудинкове голосування. Адже частина виборців уже в доволі поважному віці і їм складно пересуватися. Ще частина, за словами членів ДВК, вирішила перестрахуватися й аби не захворіти на COVID-19 лишилася вдома.
«Андрій та Дмитро йдуть по квартирах. Хто хоче, можу сфотографуватися на пам’ять. І давайте підтримаємо їх», – говорять з-за виборчих столів. Чоловіки забирають маленькі скриньки для голосування й під оплески комісії виходять із зали.
День. Черги та порушення
Близько полудня, ще одна виборча дільниця в центрі Слов’янська. На відміну від інших ДВК, тут вишикується черга з охочих віддати свої голоси. Вздовж черги ходить чоловік і заміряє температуру. Всередину дільниці пускають лише по кілька людей. Поки триває голосування, голова комісії протирає столи ганчіркою. Дезінфекція.
«Так, виконуємо карантинні вимоги. Раз на дві години треба протирати столи й ручки. Раз на чотири години треба протирати поли. Робимо це самотужки, у нас немає персоналу, який міг би це робити. Людей з температурою в нас поки не було. Якщо раптом хтось прийде без масок чи ручок – то ми видаємо їх людям. Ручки – дезінфікуємо. Бачите, у нас є окремі ящички: для використаних ручок і продезінфікованих ручок. Явка поки не дуже велика», – говорить Лілія.
Раптом на дільниці зчиняється галас. За межі приміщення намагається вийти пенсіонер з трьома бюлетенями, його не випускають. Він заводить дискусію з членами комісії.
«Де тут у списку лідер партії? Я хочу за нього проголосувати! Так, я вже проголосував за партію! Але я хочу й за лідера проголосувати! Де його прізвище? Де Пальчевський, я вас питаю!» – голосно обурюється чоловік.
«Який Пальчевський? Він не балотується в Слов’янську! Вибирайте партію і людину зі списку, яких ви знаєте, які вам знайомі, яким ви симпатизуєте чи підтримуєте», – пояснює чоловікові член комісії.
«Але я хочу голосувати за Пальчевського!» – продовжує обурюватися пенсіонер.
На вході до дільниці стоїть волонтер опитування Володимира Зеленського «5 питань», хлопець, імовірно студент. Щойно намагаємося його сфотографувати – реагує агресивно й намагається заборонити робити фото. Щоправда, після нашого дзвінка до поліції заспокоюється.
«Людей зі мною говорить не так і багато.
Та й не так багато народу погоджується відповідати на питання. Чи можна проголосувати кілька разів? Я ж не сліпий. Бачу, хто заходить, хто виходить з дільниці», – пояснює хлопець.
«Аби не приїхали активісти»
Будівля місцевого Центру дитячої та юнацької творчості (ЦДЮТ). На вході до приміщення нас зустрічає волонтер «5 питань». Дівчина привітна, посміхається, вітається з людьми, які заходять на територію дільниці. Тут, аби дійти до приміщення ДВК потрібно пройти довгим і напівтемним коридором. Втім, заблукати неможливо: з глибини ЦДЮТ лине музика часів 80-х. ДВК тут розмістилася в актовій залі. Під стінкою, на сцені, прямо за спиною голови комісії стоїть велика колонка, до якої підключений ноутбук. У залі, крім членів комісії, майже нікого немає. За урнами для голосування нудяться спостерігачі.
«У нас тут зараз все спокійно. Людей дуже мало. Якщо прийде 30% виборців – буде непогано, вважаю. І головне, аби до нас не приїхали активісти. Бо вони точно почнуть якийсь скандал, будуть заважати працювати. Он, в п’ятницю вони сюди вже навідувалися. Кошмарили директора Палацу піонерів (йдеться про Центр дитячої та юнацької творчості – Авт.).
Врешті ці кульки забрали, знищили. Приїхали активісти, почали кричати, що тут якийсь чоловік з ножем, нібито ці кульки розрізав. Але ж який ніж, який чоловік», – скаржаться спостерігачі.
На дільницях побоювалися приїзду активістів
З’являється кілька виборців. Член комісії, який має заміряти температуру, сидить на сцені й просто питає в людей, чи не відчувають вони симптомів застуди чи іншої хвороби. Термометр лежить поруч. Кабінка для хворих на ГРВІ порожня. Так само як і спеціальна «коронавірусна урна», в яку імовірно захворілі на COVID-19 мали б кидати свої бюлетені.
Охочих віддати свій голос виявилося вкрай мало
З темного коридору в приміщення ДВК входять двоє чоловіків в захисних костюмах: масках, лицьових щитках, спецхалатах. Вони прямують до голови комісії, втім їх швидко зупиняють: дорогу перекривають кілька членів ДВК.
«Куди?! Ви не маєте заходити всередину! Вийшли за двері! Там залишаємо урни для голосування. На дому всі голосували? Хтось не відкрив? Все зафіксовано? Добре, хлопці.
І можете пообідати. Спасибі за роботу», – говорять члени ДВК, забирають невеликі урни для голосування на дому і вертаються всередину приміщення.
На виході нас зустрічає все та ж дівчина-волонтер «5 питань» Зеленського. Пропонує дати свої відповіді, попри те, що ми не можемо голосувати у Слов’янську. Чесно про це говоримо.
«Ой, правда? Вибачте. Я просто привітною намагаюся з людьми бути. Реагують на мене по-різному. Хтось агресивно, хтось просто ігнорує», – говорить волонтерка.
При цьому вона не уточнює, як вона визначила, чи могли ці люди голосувати на дільниці.
«А де тут галочку ставити?»
Двоє пенсіонерів, чоловік і жінка, стоять у світлі призахідного сонця біля однієї з дільниць, обпершись об залізний паркан. Обговорюють результати виборів.
«Я от за Нелю Штепу голосувала, підтримую її. Сподіваюся, вона виграє мерські вибори. Ну тому що за кого тут іще голосувати. І ще віддала голос за «За життя». З бюлетенями довелося трохи розібратися, так», – говорить жінка до свого знайомого.
На агатацію у день виборів поліція не реагувала
Ця комісія розмістилася в холі школи. У просторому напівтемному приміщенні, як і на більшості інших дільниць, людей майже немає. Біля столу пара доволі поважного віку, забирають свої бюлетені. Чоловік акуратно тримає під руку жінку й вони повільно удвох заходять до кабінки для голосування. Всередині вони проводять близько 5 хвилин. В сусідній кабінці – також пенсіонерка. Намагається розібратися з бюлетенями для голосування.
Декому розібратися з новими бюлетенями було непросто
«Спостерігачі! Хтось із спостерігачів! Підійдіть до людини», – кричать з-за столів члени комісії. До пенсіонерки підбігає одна із спостерігачок.
«Отут ставите галочку. За кого ви? Тоді тут малюєте нуль-п’ять. А це бюлетень за мера. А це за міську раду. Тут так само як з районом: за партію ставите галочку. За кандидата від партії, який вам подобається, малюєте цифру», – пояснює спостерігачка. Згодом вона підходить до нас, виправдовується.
«Попросили допомогти проголосувати. Але я не казала, за кого треба голос віддавати! Вона все сама! Я просто питала, за кого вона хоче голос віддати і підказувала, як це правильно зробити. Вона голосувала сама, правда!» – продовжує говорити спостерігачка.
В розмову включаються й інші спостерігачі.
«Людям важко розібратися із цими бюлетенями. Особливо з цифрами. Вони плутаються, всіх залякали, що треба писати цифри, як на пошті. Люди нервують. Старенькі не всі можуть правильно ці проголосувати.
Але ж це не повноваження влади на місцях! Як і з ким мер Слов’янська, наприклад, буде домовлятися про припинення війни?» – говорять спостерігачі.
Вечір. Мало молоді
Майже восьма вечора. Знову школа №1 Слов’янська. До закриття дільниці лишається 10 хвилин. Члени виборчої комісії вийшли на вулицю перекурити. Адже поки триватиме підрахунок вони не зможуть вийти на двір.
«У нас не багато народу проголосувало. На дому 19 людей. І на дільниці 572. Загалом це 591 людина з 1806. Це десь 30% явки. Дуже мало людей», – говорить наша знайома член ДВК на ім’я Дарина.
Дільниця зачиняється. Члени комісії передають до Територіальної виборчої комісії дані про явку й починають «гасити» невикористані бюлетені, відрізати правий кут у кожного з них. Спостерігачі від різних партій та організацій, між тим, дивляться на результати виборів по Україні: статистичні дані, результати екзит-полів, прямі трансляції зі штабів кандидатів.
Ніч. Хрестики-нулики і підрахунок голосів
Комісія між тим, переходить до підрахунку голосів. У центрі спортивної зали збирають столи, на них висипають бюлетені для голосування. Сортують їх на три купи: голосування за мера, міську та районну ради. В процесі виявляють багато недійсних: десь виборці намалювали хрестики навпроти всіх партій, десь проголосували за кандидата від партії, але про саму партію забули.
«Давайте спочатку рахувати мера Слов’янська! Це ж найцікавіше!» – говорить Михайло, спостерігач від «Слуги народу».
«Так не буде. Спочатку рахуємо район. Потім міську раду. І потім мера. До ранку, можливо, і вийдемо звідси», – відповідає Дарина.
Дільниці зачинилися о 20:00
В процесі сортування виникають проблеми: члени комісії плутають кольори бюлетенів: документи за вибори районної ради були зеленого кольору, за міську – жовтого.
На допомогу приходять спостерігачі: вони шикуються за спинами членів комісії й підсвічують ліхтариками з телефонів. Справа йде швидше.
Близько 00:30 комісія завершує рахувати партії, за які голосували на виборах в Краматорську районну раду. Першість здобуває «Опозиційна платформа – За життя». Згодом стоси цих бюлетенів перераховують іще раз: цього разу йдеться про кандидатів. Ми ж ідемо за межі дільниці. Двері нам відчиняє дівчина-поліцейський.
«Вибори різні були. Але сподіваюся, цього року підрахунок пройде спокійно. Але в разі чого – поліція готова», – переконує вона, випускаючи нас у нічне місто.
Свої в Telegram 
